Участь у фіналі взяли досить сильні команди з таких „баскетбольних міст”, як Южне („Хімік”), Київ, Одеса, Маріуполь („Азовмаш”), Дніпропетровськ, Кременчук. Тому поява у вісімці сильніших команди з порівняно невеликих міст — Калуша і Дружківки Донецької області неабияк здивувала тренерів таких баскетбольних грандів, як „Хімік” та „Азовмаш”.
— На відкритті змагань організатори провели парад учасників, — розповідає тренер ДЮСШ „Сокіл” Сергій Костюк. — І коли в залу заходила наша команда, то один з наставників „Хіміка”, який вперше побачив калушан, вигукнув: „О, а це що за курчата?” Це він так своєрідно відзначив ріст наших хлопців, адже найвищий гравець „Сокола” Іван Янкевич має 1 метр 85 см, а найнижчий Андрій Хованець — 1метр 53 см. Але я цю фразу пропустив повз вуха, бо прекрасно знав, що мої вихованці налаштовані тільки на перемогу і зможуть показати високим суперникам, хто насправді є „курчатами”, а хто — „соколятами”.
Як зізнався Сергій Костюк, завдання-мінімум він ставив перед хлопцями, щоб увійти у число восьми найсильніших юнацьких команд України, а завданням-максимумом було повторити рекорд Калуша 1983-го року. Але вже перша зустріч з маріупольським „Азовмашем” за вихід у півфінал підтвердила те, що претензії у хлопців щодо рекордів є набагато вищими, адже калуські баскетболісти перемогли своїх іменитих суперників з рахунком 78:48. Наступна вже півфінальна зустріч з одеською СДЮСШОР-2 знову принесла „соколятам” перемогу з рахунком 66:50, що дало їм право поборотися за найвищу сходинку п’єдесталу.
У фіналі калушани зустрілися з южненським „Хіміком”. Матч був насправді важким для калуської команди, оскільки юні „хіміки”, маючи солідну базу для тренувань, випереджали „соколят” і за фізичними даними, і за зростом. Але вперті хлопці у помаранчевій формі, хоч і поступилися суперникам, все ж змогли довети усім, що школа баскетболу у Калуші також має своє ім’я, адже фінальний свисток арбітра зафіксував на табло досить втішний рахунок — 67:50, а відтак — калуський „Сокіл” став срібним призером чемпіонату України. „Бронзу” завоювали баскетболісти столичної команди „Україна”, а четверту позицію зайняла команда СДЮСШОР-2 з Одеси.
— Я просто щасливий і гордий за своїх вихованців, — ділиться радістю тренер команди Сергій Костюк, — адже вони ще раз підтвердили, що Калуш є баскетбольним містом і мусить заявити про себе і в чемпіонатах серед дорослих, як це було ще зовсім недавно. Зіграність команди, дружня атмосфера у стосунках між хлопцями показує, що кістяк майбутнього колективу уже є. Його потрібно лише розвинути і підтримати. Користуючись нагодою, я хочу ще раз привітати своїх хлопців з перемогою і побажати їм нових рекордів. Думаю, що варто їх назвати, адже вони здобули срібні нагороди не лише для себе і для ДЮСШ „Сокіл”, але й для міста в цілому. Це учні ЗОШ №6 Іван Янкевич, (до речі, найкращий бомбардир чемпіонату, який в одному з турів встановив своєрідний рекорд, принісши команді 50 очок), Андрій Хованець, Андрій Співак, Вадим Трачик, Володимир Педенко, Михайло Бойко, Олександр Березовський (ЗОШ №7), а також вихованці тренера ДЮСШОР управління освіти Людмили Мельник — учні ЗОШ №2 Олег Овсієнко, Василь Головчак та Микола Данів (ЗОШ №10).
За словами Сергія Костюка, команду було нагороджено грамотами Федерації баскетболу України і Кубком. А от комплект срібних нагород прибуде до Калуша трохи пізніше, адже через якісь непорозуміння в організаційному комітеті медалей для чемпіонів і призерів не встигли вчасно виготовити. А тому нагороди „соколятам” будуть вручені в рідному місті. Скоріше за все — під час проведення святкувань до Дня молоді чи Дня міста.
Сакральний момент випікання пасок
