Кількість бажаючих перейти на автономне опалення різко зросла. За словами генерального директора КП „Водотеплосервіс” Ігоря Яковини, стільки дозволів, як цього року, жодного іншого року „Водотеплосервіс” не надавав. Очікується, що у 2006 році 29% (або майже третина калушан) перейде на автономне теплопостачання, а централізовано опалюватиметься тільки 656,9 тис. кв. метрів житлової площі.
До переходу на автономні системи опалення свого часу калушан закликав і міський голова Ігор Насалик. Насамперед тому, що таке тепло обійдеться значно дешевше. Альтернатива є, але чи виправдана така загальноміська автономізація? Важко сказати, особливо зважаючи на те, що і у самій владі думки розділилися.
За словами заступника міського голови з комунальних питань Степана Різника, газ для індивідуальних споживачів коштує 414 гривень за 1000 куб. метрів, у той час, як для комунальних котелень — 686 гривень. Досі різниця також була, тільки не така значна (170 проти 230 гривень). Крім того, тепло від котелень втрачається при транспортуванні та через стан внутрішньобудинкових мереж. Тому співвідношення ціна-якість для індивідуальних квартирних котлів оптимальне. Додатковий плюс — індивідуальний котел дає можливість без проблем мати і гарячу воду. Різке зростання вартості централізованого опалення, яке сьогодні є тільки питанням часу, роблять аргументи на користь опалення індивідуального ще більш вагомими.
Ще недавно, зізнався Степан Різник, він вважав, що альтернативи котельням немає, але тепер свою думку змінив. Оскільки саме індивідуальне опалення вигідніше людям, то на даний час щотижня управління ЖКГ підписує по 200-300 заяв калушан про перехід на індивідуальне опалення. Стримати цю хвилю бажаючих немає можливості, адже на боці людей — Постанова Кабміну, і у випадку відмови людина може позиватися до суду.
Вартість автономного опалення є чималенькою — від 1,5 до 2 тис. американських доларів. Для багатьох воно залишається недоступним. Проте фінансовий тягар інвестиції у тепло може зняти дочірнє підприємство НАК Нафтогаз України „Газ-тепло”, представництва якого є в усіх областях України. „Газ-тепло” видає населенню кредити для монтажу систем індивідуального опалення терміном на 5 років.
На відміну від свого колеги, заступник міського голови з питань будівництва Василь Петрів переконаний, що найкраще для Калуша — це котельні. Річ у тім, що уряд ще не визначився щодо майбутнього стратегічного розвитку теплозабезпечення. Люди масово взялися встановлювати індивідуальне опалення, але воно, на думку Василя Петріва, не є панацеєю. Більше того — може загрожувати безпеці помешкань. „Це бомбочки, підкладені у кожну квартиру”, — сказав Василь Іванович. І пояснив: тому, що це складні технічні прилади і не усі здатні, як належить, їх експлуатувати. Крім того, у нас частими є перепади тиску газу, „вибиває” електроенергія, „скаче” напруга у мережі. Тому до котлів обов’язково потрібно придбати стабілізатор, адже він є не в усіх. Донедавна на дев’ятиповерхівках та панельних будинках встановлювати автономне опалення заборонялося взагалі, каже Василь Петрів. Проте з часом ці застереження чомусь щезли, хоча технічні особливості будинків залишилися попередніми. І у Калуші вже були випадки, коли котли вибухали.
„Місто має суперсучасні котельні. Сьогодні кажуть, що вони непотрібні, завтра скажуть, що ТЕЦ непотрібна” — міркує Василь Петрів. Але усі калушани все одно не перейдуть на автономне опалення. Обабіч залишаться безробітні, малозабезпечені, пенсіонери — тобто люди для яких кредит буде непомірним тягарем. Але і котельні, які проектувалися з врахування того, що від них опалюватимуться усі навколишні будинки, працюватимуть менш ефективно, за рік-два знизиться коефіцієнт їхньої корисної дії і, відповідно, тепло від котелень для тих споживачів, що залишаться, стане ще дорожчим. Тобто це шлях у нікуди. Допоки не буде розроблено чітку державну політику у галузі житлово-комунального господарства, вважає Василь Петрів, практикувати видачу дозволів на індивідуальне опалення там, де є сучасні котельні у дворах, недалекоглядно.
До слова, шість нових котелень, збудованих у 2002-2003 роках, обійшлися міському бюджету у 9 млн. гривень. Це недорого. Сьогодні, за словами Василя Петріва, за такі кошти можна було б побудувати тільки дві котельні. Будівництво велося за кошти, взяті у кредит під 8% річних. Загалом це дуже вигідні умови для гривневого кредиту. Гроші місто повертає за графіком. На цей рік у бюджеті для цих цілей було передбачено 2 млн. 100 тис. гривень. Станом на 1 серпня повернули близько 500 тис. гривень. Таким чином, на даний час залишається ще близько 2 млн. гривень боргу. Якщо у місті проходитимуть аукціони на земельні ділянки чи комунальне майно, бюджет розвитку буде поповнюватися і, можливо, план цього року за повернення кредиту таки буде виконано. Таким чином, на наступний рік до повного розрахунку залишиться повернути всього 600-700 тис. гривень.
Сакральний момент випікання пасок