Щоправда, міський голова неодноразово заявляв: тарифи на послуги ЖЕО (складовою яких є і плата за вивезення сміття) переглядати і збільшувати не будуть. Натомість кошти за користування ліфтами та прибирання сміття населенню дотуватиме міський бюджет. Проте наразі це тільки розмови. А для того, аби механізм дотування запрацював, потрібні чіткі рішення і головне — передбачені для цих потреб у міському бюджеті кошти.
А поки що „Екосервіс” успішно апробовує інші варіанти заробляння грошей. Так, за словами керівника підприємства Богдана Мазура, сьогодні активно укладаються угоди на вивезення сміття з підприємствами і організаціями, які розташовані у межах міста і мають окрему будівлю, паркан і свої контейнери для сміття. Цікаво, що розпорядження про те, що кожне підприємство повинно мати відповідні угоди і платити за вивезення свого сміття, у місті існує давно, проте досі ця робота просувалася в’яло: хто угоду укладав, хто — ні. Тепер, це є обов’язковою умовою отримання будь-яких дозволів від міської влади. На даний час з „Екосервісом” мають угоди 169 суб’єктів, і це вдвічі більше, ніж було у 2005 році.
Цікаво, що угоди за вивезення сміття від підприємців, які мають бізнес на перших поверхах житлових будинків, укладають безпосередньо ЖЕО і відповідно також мають постійні надходження. За словами заступника міського голови з комунальних питань Степана Різника, свого часу усі міські ЖЕО, отримали команду — кожен підприємець чи підприємство, які мають свої площі на території обслуговування ЖЕО повинні мати угоди на вивезення сміття. „На сьогодні ця робота на 99,9% виконана”, — запевнив пан Різник.
До слова, за вивезення і утилізацію одного кубічного метра сміття ЖЕО бере з населення 5 грн. 66 коп., у той час як КП „Екосервіс” за аналогічний об’єм роботи нараховує 10 грн. 20 коп. Тобто, за кожен метр сміття ЖЕО має отримувати дотацію з міського бюджету у розмірі 4 грн. 54 коп. (як компенсацію різниці у тарифах).
Коли ЖЕО
не можуть
Левова частка коштів за вивезення сміття, за винятком тих, які підприємства та організації перераховують безпосередньо „Екосервісу”, надходять на рахунки ЖЕО. І, за ідеєю, житлово-експлуатаційні об’єднання мали б самі розщеплювати надходження від квартплати і розраховуватися з безпосередніми надавачами послуг, у тому числі і з „Екосервісом”. Однак ЖЕО, виходячи зі своїх надходжень, цього року практично перестали платити „Екосервісу”, і якщо й перераховують певні суми, то аж ніяк не відповідно до виконаної роботи (див. таблицю).
Тобто, якщо на початок року ЖЕО загалом боргували „Екосеревісу” близько 54 тис. гривень, то цьогоріч динаміка розрахунків катастрофічно погіршилася і на початок поточного місяця борг вже перевищував 350 тис. гривень. Для такого підприємства, як КП „Екосервіс”, подібна ситуація — шлях до краху, і жодні окремі угоди на вивезення сміття кардинально виправити її не можуть. Так, якщо з початку року КП „Екосеревіс” надав послуг на 734 тис. гривень, то 75% з них, або на 549,2 тис. гривень — надані саме ЖЕО. І якщо ЖЕО платитимуть на нинішньому рівні (тобто на 49%), то тут надія може бути тільки на матеріалізацію обіцянок щодо дотування вивезення сміття безпосередньо з міського бюджету. До слова, якщо торік частка надходжень по укладених окремих угодах з підприємствами і організаціями становила 9%, то цього року — вже 15%. Тобто угоди — добре і це реальні надходження, але все ж це надто мало для того, аби компенсувати мінус від ЖЕО.
Така ситуація негативно позначається насамперед на працівниках „Екосервісу”. За словами Богдана Мазура, станом на середину жовтня люди отримали лише половину зарплати за серпень. Крім того, підприємство не може виконати своїх зобов’язань перед податковою і різними фондами. Так, нещодавно питання заборгованості підприємств комунальної власності міста перед Пенсійним фондом стало темою обговорення на засіданні виконкому. З діючих підприємств боржниками є чотири („Водотеплосервіс”, „Екосервіс”, „Зеленбуд” і „Міськсвітло”). Вони загалом не сплатили до Пенсійного фонду майже 300 тис. гривень., що еквівалентно боргу за 3-4 місяці. На цю суму нараховується пеня, що ще більше ускладнює фінансовий стан зазначених підприємств. Міський голова Ігор Насалик пообіцяв проблему вирішити і зобов’язання бюджету перед ними виконати. Зокрема, до 25 грудня усі комунальні підприємства (серед яких і ЖЕО) повинні розрахуватися за отримані від „Водотеплосервісу”, „Екосервісу”, „Міськсвітла” та „Зеленбуду” послуги.
До речі, Богдан Мазур з розумінням відноситься до фінансової ситуацію у міських ЖЕО. І пояснює зростання їхньої заборгованості протягом року тим, що з 1 січня зросла мінімальна зарплата, збільшуються й інші витрати, а квартплати, яку збирають комунальники, вистачає тільки на їхню зарплату. З іншого боку, на відміну від „Екосервісу”, тут бодай зарплата є і боргів перед фіскальними органами немає. У принципі, можна було б повернутися до вже випробуваної схеми, коли квартплата автоматично розщеплювалася ще у банку, і фінансовий стан „Екосервісу” залежав тільки від того, наскільки розраховується населення, а не від того, коли ЖЕО зможе викроїти певні кошти. Але цей варіант у світлі заяв щодо того, що вивезення сміття більше у квартплату не входитиме, сьогодні можна відкинути.
Нестандартна схема від влади
На своїй прес-конференції минулого тижня Ігор Насалик не приховував оптимізму щодо майбутнього калуської „комуналки”. Так, тарифи на опалення підняли. Але, з іншого боку, вони все одно є одними з найнижчих в Україні. До того ж, інакшого шляху отримати тепло і газ у міста не було. Зате квартплата у Калуші не змінювалася з 1999 року і зростати вона не буде. І навіть у таких умовах, запевнив міський голова, ЖЕО працюватимуть з „відповідним прибутком” (без сумніву, і за рахунок укладених з підприємцями угод на вивезення сміття та 75% плати від оренди майна, яке перебуває у власності територіальної громади міста і знаходиться на території того чи іншого ЖЕО). Щодо „Екосервісу”, то тут на зарплату, переконаний мер, зможуть собі заробити на… пластикових пляшках. Для нашого міста реально збирати до 40 тонн пластикової тари і загалом це буде нестандартний механізм, що дозволить по-іншому підійти до вирішення комунальних проблем.
Ідея заробляти на смітті (зокрема, на пластиковій тарі) у Калуші — не нова. Спочатку це був варіант для приватного бізнесу. Проте потенційно прибуткову тему зуміли перехопили і розвинули комунальники. Влітку з’явилися спеціальні ящики для ПЕТ-пляшок, їх почали окремо збирати і у перші місяці зберігали просто неба на території КП „Екосервіс”. Нещодавно підприємство закупило спеціальний прес вартістю 16 тис. 800 гривень і почало ці пляшки переробляти. Справа виявилася дуже вигідною для „Екосервісу”. По-перше, зменшився об’єм сміття, яке потрібно вивозити та відповідно знизилося навантаження на полігон твердих побутових відходів. По-друге, пластикова тара — це заробіток комунальників. І по-третє, це додаткові робочі місця: вже сьогодні на „Екосервісі” на роботах з пластиковою тарою працевлаштовано 4 людей; у перспективі тут буде 7 робочих місць. Зручним сортування сміття є і для городян, які можуть заощадити на мішках для сміття (доведено, що їх потрібно буде менше).
Спочатку покупців пресованої тари знайшли на території нашої області. Вони пропонували близько 600 гривень за тонну. Але, за активного сприяння міського голови, зазначив пан Мазур, „Екосервісу” вдалося знайти кращого партнера у сусідній Львівській області. Львів’яни вже побували у Калуші і відзначили високу якість підготовки пластикової тари, укладено відповідну угоду. Тепер за тонну пляшок „Екосервіс” отримуватиме 1500 гривень, а за тонну кришечок — 2500 тис. гривень. На даний час, повідомив керівник „Екосервісу”, на підприємстві вже зібрали півтонни кришечок і близько 5 тонн пресованих пляшок. До речі, купу пластикової тари, яка назбиралася тут протягом кількох місяців, на дві третини переробили буквально за місяць. На даному етапі Богдан Мазур прогнозує, що підприємство зможе збирати і переробляти близько 10 тонн пластикових пляшок щомісяця.
Щодо обіцяного максимуму у 40 тонн, то це — тільки можлива перспектива. Спочатку потрібно поставити на усіх майданчиках для збирання сміття по ящику для пластикової тари (принаймні, там, де є три звичайні). Зважаючи, що таких майданчиків є 170, а ящиків наразі лише 40, то резерви до збільшення прибутків ще зовсім не вичерпані.
Що робити
з приватним сектором?
Ще один варіант збільшення надходжень КП „Екосервіс” полягає в організації вивезення сміття з приватного сектору. Підприємство зобов’язали підготувати і представити відповідну програму. В ідеалі з мешканцями мікрорайонів Підгірок, Хотіня, Височанки та Загір’я мають бути укладені угоди і проводитися відповідна оплата за надані послуги. У своєму прагненні налагодити таку роботу влада виходить з того, що мешканці приватного сектору побутове сміття вивозять і викидають у кращому випадку у сміттєві контейнери на території ЖЕО, у гіршому — на стихійні сміттєзвалища. І в обох випадках збитки мають комунальники, оскільки люди нічого не платять.
За словами Богдана Мазура, ця проблема актуальна не тільки для Калуша — він побував у трьох містах і ніде ефективного механізму придумати не можуть. У якості експерименту нещодавно „Екосервіс” відправив порожній сміттєвоз у Хотінь. Витрати на солярку становили 160 грн. плюс зарплата працівників. Люди за символічну плату могли викинути сміття. Доробок протягом дня виявився більш ніж скромним — 44 гривні. Тобто у такому варіанті шкірка не вартує вичинки.
Є у Богдана Мазура ідея щодо введення абонентських книжок. Така книжка коштуватиме орієнтовно 30-50 гривень на рік і кожен чек, який збиратимуть для звітності водії сміттєвозів, дозволить викинути стандартний 50-кілограмовий мішок сміття. Але це тільки один з можливих варіантів, який має свої очевидні вади. Так, не визначено, як змусити мешканців приватного сектору купувати такі абонементи, якщо можна викидати своє сміття задурно. А владі попутно пояснити, що, мовляв, маю підсобне господарство, свиню, корову і т.д., тому харчових відходів немає, а папір, скло тощо закопую на городі тощо.
Так що, схоже, з механізмом для приватного сектору ще доведеться поламати голову і комунальникам, і владі. Крім того, потрібно буде ще відповісти на питання щодо того, чому одним калушанам (тим, які живуть у багатоповерхівках і платять квартплату) вивезення сміття влада обіцяє дотувати з бюджету, а для інших (з приватного сектору) шукають варіанти, як за цю послугу взяти гроші.
P.S. Робота над програмою збирання і вивозу сміття триває. Так, нещодавно Богдан Мазур разом із заступником начальника УЖКГ Миколою Найдою побували на семінарі у Львові. Темою семінару були сучасні альтернативні рішення комунальних проблем. За словами Богдана Мазура, захід був надзвичайно продуктивним і калушани змогли почерпнути багато нових ідей, зокрема і щодо налагодження системи вивезення твердих побутових відходів. Їх планують включити і до програми для нашого міста. Зокрема, цікавою є концепція щодо окремого від квартплати справляння плати за вивезення сміття. Така схема сьогодні успішно діє у багатьох містах західної України, зокрема Костополі та Ужгороді.
Сакральний момент випікання пасок
