Слід зазначити, що старт калушан виявився досить успішним, адже, провівши шість зустрічей, наші баскетболісти отримали 4 перемоги і 2 поразки. За результатами перших двох турів калушани посідають третю позицію у турнірній таблиці серед дев’яти команд, поступаючись лише другому складу суперлігової „Львівської політехніки” та кременчуцькому „Кременю”.
Перший домашній тур БК „Калуш” провів 18-19 листопада, зустрічаючись з командою Київського Міжнародного Політехнічного Університету імені Б.Д.Грінченка. Про те, що баскетбол для нашого міста має особливе значення, красномовно показували вщерть заповнені балкони ДЮСШ „Сокіл”. Для уболівальників нашої команди, яким за чотири роки таки бракувало спортивних видовищ, гравці БК „Калуш” подарували справжнє свято. У першій зустрічі калушани переграли киян з розгромним рахунком 68:49. А наступного дня, мабуть, трохи розслабившись, наші баскетболісти протягом всього матчу утримували рівний рахунок, то втрачаючи очки, то навпаки — надолужуючи прогаяне. Така гра неабияк розігрівала глядацьку аудиторію, яка не стримувала своїх емоцій і постійно підтримувала команду. За кілька секунд до завершення матчу на табло були прикрі для калушан цифри — 62:63. Але жага до перемоги у БК „Калуш” була таки більшою і перед фінальним свистком арбітра м’яч все ж влучив у кошик гостей, зафіксувавши перемогу калушан з мінімальним відривом — 64:63.
Наступний тур чемпіонату України серед команд першої ліги має відбутися з 14 по 17 грудня, у якому БК „Калуш” прийматиме на своєму майданчику БК „Сарни” (Рівненська обл.) та БК-93 ОШВСМ РЕГІ (м. Рівне). Але чи пройдуть ці матчі за участі нашої команди? За чутками, що поширюються у вболівальницькому середовищі, калуська команда може вже у найближчому майбутньому закінчити свою стрімку кар’єру, не встигши навіть розкрутитися на повну силу. За коментарем з цього приводу „Вікна” звернулися до головного тренера івано-франківської „Говерли”, яка виступає у вищій лізі українського баскетболу, і водночас президента БК „Калуш” Олега Пелеха.
— Ні для кого не секрет, — сказав у розмові Олег Пелех, — що баскетбол у Калуші має свої багаторічні традиції. Коли ми створювали команду „Калуш-Вінісін”, а згодом вивели її до вищої ліги, то вірили, що великий баскетбол у нашому місті прийшов надовго. Але зі зміною влади у 2002 році сталося так, що команда, набравши майстерності і високих обертів, була змушена припинити своє існування через гострий брак коштів. Саме тому ми змінили „прописку” на Івано-Франківськ і створили новий клуб — БК „Говерлу”. До речі, така прикрість сталася не тільки з баскетболом. Адже трохи згодом минула влада з не меншим „успіхом” „похоронила” у Калуші і футбольну команду другої ліги. Такий підхід до великого спорту не робить честі ані для влади, ані для міста у цілому.
Хочу сказати, що, крім грошей чи влади, рушійною силою поступу є і таке, може трохи „затерте” на сьогодні поняття, як почуття патріотизму, гордості за своє місто. Мене часто звинувачували, що я переніс баскетбол до обласного центру. Повірте, це зовсім не моя ініціатива. Коли навесні цього року у місті змінилася владна команда, у нас з’явилася ідея відтворити у Калуші баскетбольну команду. Перед створенням БК „Калуш” ми мали зустріч з міським головою Ігорем Насаликом, який підтримав нашу ідею і пообіцяв долучитися до створення і фінансової підтримки команди. Але з обіцяних 8 тис. грн. клуб отримав лише дві тисячі, незважаючи на те, що ми провели один виїзний і один домашній тур. На домашні матчі потрібно значно більше грошей, адже ми маємо, згідно з положенням чемпіонату, оплачувати роботу арбітрів та представника Федерації баскетболу України. Лише на арбітрів потрібно близько 1,5 тис. грн., не кажучи вже про якісь, хоча б мінімальні, премії гравцям. І якщо міський голова не дотримає свого слова, то цілком можливо, що БК „Калуш” вдруге завершить свою кар’єру далеко до завершення чемпіонату. Цього, мабуть, не хочеться ні нам, ні уболівальникам, ні Калушу, який з кожною перемогою команди отримує свої дивіденди як міста великого спорту. Шкода, але така реальність.
А щодо наступного туру 14-17 грудня, то хочу сказати, що він обов’язково відбудеться, адже це справа честі нашого клубу. Нехай ми зайдемо у борги, але все-таки зробимо подарунок до Миколая усім шанувальникам баскетболу.
Ватикан: коли час зупинився