Калушанка у „Шансі”

Μинулотижнева телепередача „Шанс”,  була передостанньою у цьому сезоні. Формат телешоу такий: для участі у передачі відбирають одну людину із „Караоке на майдані” і ще одну — за дисками, які присилають до студії. Цього разу (мабуть, у зв’язку із тим, що передача підходила до завершення), прослухавши понад тисячу дисків, організатори відібрали не одного, а трьох учасників, у тому числі — і калушанку Аллу Івашину.  У випадку, якщо б Алла пройшла у фінал і перемогла, вона б отримала потужну продюсерську підтримку телеканалу „Інтер” і можливість бути поміченою відомими продюсерами. Наразі продюсером Алли Івашиної є її батько Ярослав Івашин. 
Про свої враження від участі у відомій телепередачі Алла розповіла „Вікнам”.

— Алло, як ти потрапила до „Шансу”?
— Ми із батьком ще рік тому відіслали на „Шанс” диски із моїм сольним концертом. Вони пролежали там майже цілий рік. А нещодавно мені зателефонували і повідомили, що маю можливість взяти участь у цій телепрограмі. Я спочатку не повірила, думала, що це хтось із „доброзичливців” так жартує. Але ті, що телефонували, залишили свої контакти. Ми передзвонили і з’ясувалося, що це таки правда.
У принципі, я не ставила собі за мету потрапити до „Шансу”. Мене часто запитували: „Чому ти не їдеш на „Караоке”? По-перше, туди важко потрапити, адже передача ведеться не у прямому ефірі, це запис, і невідомо, де зніматимуть передачу наступного разу. По-друге, там завжди багато людей, і не факт, що потраплю у перший ряд. А якщо потраплю, то може статися, що не випаде можливості показати свій голос (може не співпасти тональність тощо). Одне слово, таких „якщо” багато. Тому ми із батьком із самого початку відкинули цей варіант.
— На екрані калушани могли бачити лише те, що вирішили показати продюсери телешоу. А що залишилося за лаштунками? Які пісні ти виконувала? До речі, там також прозвучало зауваження щодо того, що ти копіюєш чийсь голос.
— Я думала, що буду жахливо хвилюватися, але там просто неможливо переживати, бо Кузьма (гурт „Скрябін”) просто не дозволяє цього робити. Я виконала 4 пісні: „The best” Тіни Тернер, „Юра, прощай” гурту „НеАнгели”, „Зомбі” легендарного „Cranberries” та свою пісню „Все дістало”. Коли співала „Юра, прощай”, то копіювала голос групи „НеАнгели”. Це досить важко, бо вони співають низькими голосами, і водночас — жіночими. Але мені сказали: „Чому ти копіюєш когось?” І тоді я заспівала своїм голосом.
Коли оголосили переможницю (нею стала 22-річна Агнеса з Ужгорода. — Авт.), я навіть не зрозуміла, що це вже фініш. Чесно кажучи, я не часто дивлюся „Шанс”. Вважаю, що таке рішення цілком справедливе. Я не покладала великої надії на „Шанс”. Не думаю, що це могло б мені багато дати у музичній кар’єрі. Потім вже за лаштунками Скрябін сказав: „Дівчата, якби можна було, ми б зробили із вас тріо. Але треба було вибирати”.
— Алло, а чи готова ти до „зіркового” життя?
— Так, до такого життя я готова. І дуже цього хочу. Я отримала смак професійної сцени (до речі,17 лютого Алла Івашина виступала у Національному Палаці „Україна” на фестивалі „Пісні, заспівані серцем”. Перемогла у номінації „Вдале поєднання стилю і виконання”. — Авт.).
— Хто пише для тебе пісні? І взагалі, у якому стилі зараз працюєш?
— У мене уже є записані 2 аудіо-альбоми: у стилі поп „Мелодії дощу”, поп-рок — „Все дістало”. Також є DVD-версія сольного концерту. Останні три пісні для мене написав Олександр Німак. Зараз мені подобається рок, але ринок диктує зовсім інші умови. У Києві ми спілкувалися із відомими продюсерами, зокрема, Юрієм Нікітіним (Ірина Білик, „Авіатори”, Вєрка Сердючка, „НеАнгели”, Боднарчук) та Ігорем Кондратюком (канал „Інтер”, продюсер багатьох телепрограм і Віталія Козловського. — Авт.). Всі вони кажуть: рок-дівчину розкрутити не важко. Вона стане відома за місяць. Але це не принесе прибутків і не поверне вкладені у неї гроші. Ринок нині хоче щось „легеньке”, а основна стаття доходів — корпоративні вечірки олігархів. Тільки на таких заходах багаті українці хочуть відпочити, а не замислюватися над проблемами суспільства, тому і виконавців запрошують відповідних. — Як плануєш своє майбутнє? Є зараз якісь цікаві пропозиції?
— Насамперед, хочу здобути вищу освіту. Зараз навчаюся екстерном (два роки шкільної програми за рік. — Авт.) і хочу поступати у Прикарпатський національний університет ім.. В. Стефаника на факультет іноземних мов. Маю дві пропозиції від київських продюсерів. Перша пропозиція передбачає повне матеріальне підґрунтя, однак люди, які це пропонують, не мають ще досвіду продюсування. Тому наразі із цим не поспішаю. Інша пропозиція — від відомого продюсера, однак наразі він не має коштів на розкрутку. До слова, повна розкрутка співака в Україні коштує від 150 до 200 тис. доларів. Так, кліп коштує 15-30 тис. доларів, ротація кліпу на телеканалах — 30 тис. доларів. Крім того, пісня відомого композитора може коштувати 3-5 тис. доларів. Навіть тут, на місцевому рівні, вартість пісень зростає. Так, якщо раніше одна пісня обходилася у 50 доларів, то тепер вдвічі дорожче. Запис на студії в Івано-Франківську тільки однієї музичної композиції — 300 доларів.
Особливості теперішнього продюсування полягають у тому, що охочіше розкручують гурти (наприклад — „НеАнгели”, „Авіатор”), ніж якесь одне ім’я. Так, у групі можуть відбуватися ротації, виконавці можуть хоч на пенсію піти, а бренд залишається. Наразі щось конкретне не планую. Співаю, тому що це подобається.
— А однолітки не заздрять?
— Це дуже актуальна проблема. Чомусь всі думають, що якщо я співаю, то зразу зазналася. Але багато хто мені потім каже: „Слухай, я й не думала, що ти така проста”.

На світлині: Алла  Івашина вирішила політати з “Авіаторами”

Фото з офіційного сайту Алли Івашиної: www.allaivashyna.com.ua