Команда була створена у 1992 році братами з Калуша — Мирославом і Олегом Левицькими. Першокласний джазовий піаніст, композитор і аранжувальник, послідовник класичної російської фортепіанної школи Рахманінова, Чайковського і Скрябіна, Мирослав разом зі своїм енергійним, темпераментним братом — саксофон і вокал — магнітом притягували професіоналів. Скрипаль, фронтмен Андрій Валага, а пізніше авангардний Кирило Стеценко, унікальний у виконавській манері гітарист Сергій Тафтай, “гучний” ударник Андрій Віня Вінцерський, басист Андрій Мельник — могутній творчий союз прославив команду по всьому світу.
Sting, „Pink Floyd”, українська автентика, шаманська містика, космічна романтика — на схрещенні напрямів і проявів якісного музичного авангарду народжувався інструментальний рок-колектив “Брати Блюзу”. Органічно обґєднуючи арт-джаз-рок, етно-фолк, ритм-енд-блюз, а також карпатський fussion, ось вже впродовж 15 років вони формують елітарну слухацьку аудиторію.
Їм аплодувала Польща, Австрія, Німеччина, Франція, Словаччина, Угорщина, США, Канада. На жаль, Україна ще далеко не у повній мірі поцінувала своє культурне дітище. Слідуючи примхливим траєкторіям становлення національних культур, які супроводжуються неприйняттям Батьківщиною своїх брендів, “брати” покірливо несуть тягар недостатньої популярності в Україні. Вони більш відомі за кордоном. Там знаходиться більшість їхніх шанувальників. Тому деякі музиканти там і залишилися. Але на ювілейний концерт зібралися майже усі — до Києва приїхало шестеро братів — двоє “кровних” (Олег і Мирослав), двоє “молочних” (Сергій та Андрій) і двоє “прийомних” (Кирило і Віталій). Команда грала в системі “2-2-2”.
Виконувалися хіти, серед яких легендарна „Authentiс life”, визнана кращою музичною композицією в 1994 році в Україні, оригінальна за назвою і творчим змістом композиція “15, 16, 17, 18, 19, 20”. У дусі тибетських мантр, потопаючих в океані карпатського фольклору, прозвучала пристрасно індивідуалістична “Ой-я”.
Ювілейний концерт в “Бочці” задовольнив запити фанатів з найвишуканішим смаком, що цікавляться прогресивною рок-музикою і цінують експерименти з українським фольклором. А солістка театру „La Skala” Людмила Воложинська, посол Бельгії у Тунісі Зенон Коваль і екс-керівник фестивалю “Червона Рута”, мистецтвознавець Анатолій Калениченко, які спеціально приїхали, аби привітати і підтримати колектив, відзначали, що “Братам” потрібне активне брендування і великі турне по Україні.
Хочеться, щоб, зрештою, винятки із правил брали гору, тоді і саме правило зміниться. І пророків на рідній землі побільшає.
Ватикан: коли час зупинився