П’ятнадцять років тому двоє музикантів з Калуша — брати Мирослав та Олег Левицькі вирішили спробувати свої сили на музичному фестивалі „Зірки Прикарпаття” в Івано-Франківську. Після вдалого виступу хлопці зібрали свій гурт, запросивши у команду скрипаля — калушанина Андрія Валагу, гітариста Сергія Тафтая, басиста Андрія Мельника та барабанщика Андрія Вінцерського з обласного центру. Так виник гурт „Брати Блюзу”, який уже через рік став одним з найпопулярніших музичних брендів не лише в Україні, але й за кордоном. Експериментальна музика, з якою виступили „ББ” на фестивалі „Золотий тік” у Галичі у 1992 році, виявилася напрочуд вдалим проектом гурту, адже наступного року на „Червоній руті” у Донецьку невідомий широкому колу українських меломанів гурт з Калуша став володарем найвищої нагороди — Гран-Прі фестивалю.
— Це були незабутні моменти життя кожного з учасників гурту, — ділиться спогадами композитор, аранжувальник, піаніст і водночас продюсер „Братів Блюзу” Мирослав Левицький. — Щоправда, вже досить скоро нам стало зрозуміло, що повністю віддатися улюбленій музиці в Україні нам не вдасться, адже наші твори не відносяться до розряду поп-музики, яка є комерційною, а відтак — приносить прибутки виконавцям та їхнім продюсерам. Більше зацікавилися нашим експериментом поціновувачі мистецтва за кордоном. Як це не прикро звучить, але ми здобули широку популярність не у себе вдома.
Гастрольні поїздки у Канаду, Францію, Німеччину, США, Австрію, Польщу незабаром зробили „Братів Блюзу” по-справжньому відомими і, що найголовніше, — впізнаваними. За словами Мирослава Левицького, напрацьовані композиції хотілося втілити у якісний саунд. Так з’явилася ідея створити свій перший компакт-диск, який був записаний на студії звукозапису „BMG-Studio” у Мюнхені і вийшов у світ у 2000 році. Художнім оформленням до альбому став концепт калуського письменника, художника та музиканта Юрія Іздрика. Презентацію цього компакт-диску „ББ” провели у Калуші у Центрі відпочинку молоді „Аврора” сім років тому. Це був їхній останній виступ у рідному місті. Щоправда, Мирослав Левицький ще раз нагадав про свою команду у 2002-му під час святкування 10-річчя „Братів Блюзу”. Тоді у Калуші він організував цікавий проект „Джейм сейшн” за участю відомого українського скрипаля Кирила Стеценка, співачки Ані Лорак та своїх іноземних друзів-музикантів Ренса Ньюланда та Лайонелла Лоджа.
І от про „Братів Блюзу” знову заговорили на теренах Прикарпаття. 25 жовтня у залі Івано-Франківської обласної філармонії вперше після 10-річної перерви відбудеться сольний концерт „ББ”. Найцікавішим є те, що склад гурту буде майже таким, яким він був 15 років тому. Але замість басиста Андрія Мельника, який зараз мешкає у Нью-Йорку, виступить Віталій Савченко, який працював у музичному супроводі співачки Гайтани та інших відомих поп-зірок. А скрипаля Андрія Валагу змінить на сцені його син Захар.
— Зараз усі ми відчуваємо неабияке хвилювання перед цим концертом, — каже Мирослав Левицький. — Перш за все, тому, що наш виступ буде своєрідним звітом перед слухачами за наші багаторічні мандри світом, наші нові напрацювання та досягнення у музиці. Хочу сказати, що кожен учасник гурту є по-своєму оригінальним виконавцем, має свій почерк і ніколи не повторюється у виконанні тієї чи іншої мелодії. Наприклад, Олег Левицький володіє найбільш широким діапазоном звучання альт-саксофону — від ледь чутного легкого піано до експресивного потужного форте. Коли чуєш звук Олегового саксофона, то його просто неможливо сплутати з будь-яким іншим. Це дуже важливо для музиканта — бути впізнаваним буквально з кількох нот, дуже тонко і глибоко відчувати музику, володіти багатим спектром музичної динаміки. Мене дуже тішить, що цими рисами відзначається кожен з „Братів Блюзу”.
Дуже важливим інструментом для композицій „ББ” є скрипка.
— У даному концепті звук скрипки не є характерним, — каже Мирослав Левицький. — У кількох моментах вона звучить, як електроскрипка, в інших — як волинка, гуцульська чи симфонічна скрипка. І дуже важливо відчувати те завдання, яке ставить перед музикантом композитор і продюсер. У цьому сенсі Захар Валага є дуже талановитим і прогресивним скрипалем. Він старається віднайти свій почерк і свій стиль виконання. Не менш важливою у творах „ББ” є й роль ритм-секції гурту — бас-гітари, гітари та ударних інструментів. У музикантів та музичних критиків є такий термін — „ньюйоркський саунд”. Саме таким стилем виконання вирізняються зараз Сергій Тафтай та Андрій Вінцерський, які набули відповідної майстерності у кількарічній роботі з відомими джазменами США та Канади.
Концерт у філармонії складатиметься з півторагодинної програми, до якої увійдуть як перші твори гурту, так і зовсім нові, написані Мирославом Левицьким спеціально для відновленого „ББ”. Вирізнятимуться ці мелодії більшим спектром світлих фарб, з домішками північно-американського стилю виконання. Музиканти ставлять акцент саме на віртуозність, яскравість та моменти оптимізму у музиці з наданням їй світлих тонів. Блюз, джаз, рок з елементами фольку — це та музика, яку зможуть почути шанувальники „Братів Блюзу”.
— Користуючись нагодою, хочу запросити усіх калуських меломанів на наш концерт, який відбудеться наступного четверга, 25 жовтня, в обласній філармонії. Початок о 18.00, — запрошує Мирослав Левицький і „ББ”.
На світлині: піаніст Мирослав Левицький виконує свою мелодію
Сакральний момент випікання пасок
