Завдяки наполегливим зусиллям ФДМУ ця тема протягом останніх двох років фактично не сходить зі сторінок преси. Основною метою цих газетних виступів, судячи з їх змісту, є дискредитація діяльності компанії “ЛУКОЙЛ-Нафтохім” у Калуші.
Складається у зв`язку з цим враження, що для Фонду держмайна, окрім „ЛУКОРу” з Калуша, в Україні немає інших проблем, якими ця державна структура повинна займатися. Зокрема, немає підприємств-банкрутів, які припинили виробничу діяльність, і для їх реанімації необхідні невідкладні рішення з питань приватизації (наприклад, той же калійний завод в м. Калуші), немає підприємств, яким в результаті збиткової діяльності загрожує закриття, немає підприємств, виробнича діяльність яких не забезпечує надходження в державний бюджет і позабюджетні фонди, і т.п.
Навпаки, Фонд державного майна чомусь намагається згустити якомога сильніше фарби навколо нашого нафтохімічного підприємства, яке з року в рік нарощує виробничі потужності, успішно реалізовує найбільшу серед нафтохімічних підприємств України (понад 1 млрд. дол. США) інвестиційну програму зі спорудження важливих виробничих об’єктів за передовими технічними та енергозберігаючими технологіями. Саме такий розвиток ТОВ „Карпатнафтохім” у найближчі кілька років дозволить перетворити його в одне з найкращих підприємств України.
Забули або не хочуть згадувати керівники Фонду, що сім років тому ВАТ “Оріана” за відсутності нафтохімічної сировини фактично не працювала, не виплачувалась тут зарплата, а борги перед державою, партнерами досягли майже 1 млрд. гривень, що, зрештою, призвело до банкрутства підприємства. І лише з приходом у Калуш інвестора в особі компанії “ЛУКОЙЛ-Нафтохім” та створенням на базі нафтохімічного комплексу “Оріани” товариства “ЛУКОР” його виробництва отримали друге дихання, ожили, а з часом вийшли на стовідсоткові навантаження виробничих потужностей. Щоб цього досягти, були проведені інвестором реконструкція та технічне переозброєння основних фондів, погашено борги, в тому числі і з виплати заробітної плати.
В чому ж тоді проблема?
На думку ФДМУ, при формуванні Статутного фонду новоствореного підприємства, попереднє керівництво Кабінету міністрів, Івано-Франківської ОДА та керівництво того ж Фонду держмайна допустились помилок, і акціонери ВАТ “Оріана” на зборах своїм рішенням погодилися з внесенням у статутний фонд ЗАТ „ЛУКОР” замість передбачуваного умовами конкурсу дизельного палива акцій компанії “ЛУКОЙЛ-Нафтохім”. І все? Власне, саме через це Фонд держмайна і веде непримиренну боротьбу і його тут не можуть задовольнити жодні аргументи.
Але коли проаналізувати вимогу Фонду держмайна, то для компанії “ЛУКОЙЛ-Нафтохім” немає жодної проблеми у тому, щоб внести у Статутний фонд “ЛУКОРу” дизпаливо, яке тут же доведеться переробити і продати готову продукцію за кордоном. Виходить, що такий підхід до формування статутного капіталу називається захистом державних інтересів?
Але тоді виникає резонне запитання, чи могло підприємство якось по-іншому працювати? Адже протягом усіх цих семи попередніх років дизпаливо щомісячно саме таким чином і ввозилося на територію України. На жаль, законодавство України не передбачає жодних пільг при внесенні у статутний капітал сировини для виробничої діяльності. А тому з метою зменшення цих додаткових витрат засновники новоствореного підприємства на зборах прийняли спільне рішення про заміну у статутному фонді підприємства дизельного палива на акції компанії “ЛУКОЙЛ-Нафтохім”.
За інформацією Фонду держмайна, посилаючись на Генеральну прокуратуру, ці акції були оцінені лише у три мільйони доларів. Хотілось би з цього приводу дізнатися, коли і ким проводилася така оцінка? Бо насправді це є нічим іншим, як обманом людей. Задля правди достатньо лише назвати активи компанії “ЛУКОЙЛ-Нафтохіму”, яка є дочірнім підприємством всесвітньо відомої нафтової компанії “ЛУКОЙЛ”. Це, зокрема, одне з найбільших нафтохімічних підприємств Росії ТОВ “Ставролен” у м. Будьоннівську, де лише минулого року було введено у дію унікальний комплекс з виробництва поліпропілену загальною вартістю близько 260 млн. доларів; єдиний у країнах СНД виробник нітрил-акрилової кислоти – ТОВ “Саратоворгсинтез” з м.Саратова; нафтовий термінал у м.Вентспілсі (Латвія) й інші підприємства. Лише в Україні, а саме в ТОВ “Карпатнафтохім” компанія повним ходом інвестує відповідно 160 і 210 млн. доларів на будівництво виробництв хлору і каустичної соди мембранним методом та полівінілхлориду суспензійного.
Невже і після таких аргументів можна стверджувати, що 10,7% акцій компанії “ЛУКОЙЛ-Нафтохім” вартують лише три мільйони доларів? Тоді виходить, що 100% акцій цієї компанії оцінюються приблизно у 28 млн. доларів. Звичайно, це нісенітниця, в яку важко повірити.
Виникає знову запитання: для чого наполегливо поширюється ця брехлива інформація? Сьогодні ж чомусь ніхто не веде мову про те, що при формуванні Статутного фонду нового підприємства в якості внеску у вигляді виробничих потужностей ВАТ “Оріана” передала фізично та морально застарілі об’єкти. Зокрема, це стосується екологічно небезпечного виробництва хлору і каустичної соди, зношення фондів якого перевищувало 80 відсотків, а тому довелося демонтувати обладнання та споруди цього виробництва, щоб не допустити техногенної катастрофи. Також було внесено не діючі на той час цехи, десятки будівель та приміщень, що підлягали знесенню, і на утримання яких було витрачено інвестором десятки мільйонів гривень.
Тому не випадково за результатами проведеного аудиту різниця між оціночною вартістю внеску ВАТ „Оріана” на дату його здійснення та оцінкою цього ж внеску, проведеного уже в складі ЗАТ „ЛУКОР”, згідно з вимогами чинного законодавства склала 282 млн. гривень.
У зв`язку з цим Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку України тепер вимагає і зменшення Статутного фонду “ЛУКОРу”. Розуміючи необхідність таких змін, керівництво Фонду держмайна проігнорувало збори акціонерів ЗАТ “ЛУКОР”, які мали відбутися 23 жовтня, і через відсутність представників ВАТ „Оріана” збори були зірвані.
У зв`язку з цим знову цікаво знати, задля чого звучать ці “гострі” випади у ЗМІ, порожні балачки, коли на підтвердження вищесказаного протягом двох останніх років відбулися 22 різноманітні судові справи, на яких були прийняті рішення на користь ЗАТ “ЛУКОР” – ТОВ “Карпатнафтохім” та їх інвестора – компанії “ЛУКОЙЛ-Нафтохім”? Це, здається, уже всеукраїнський рекорд, який би мав дати уже зрозуміти усім, що слід залишити у спокою нафтохімічні підприємства у Калуші і надати можливість інвестору працювати. Коли буде у нас більше таких заводів, які очікується збудувати у Калуші, то люди матимуть змогу жити і працювати на своїй землі, а не шукати матеріальних благ для забезпечення належного життя собі та сім’ям, працюючи за кордоном.
Сакральний момент випікання пасок
