Перемога далася Ірині нелегко, адже їй довелося щоразу на репетицію добиратися з Івано-Франківська, де вона зараз навчається. Тому Іра впевнена: її перемога є цілком заслуженою. А успіху, вважає дівчина, вона досягла завдяки наполегливості та жорсткості, які притаманні її характеру. Про це та трохи більше найчарівніша калушанка розповіла „Вікнам”.
— Ірино, ти розповідала, що уже пробувала потрапити на конкурс, проте з якихось причин не пройшла відбірковий тур. Що спонукало тебе знову взяти участь у конкурсі краси?
— На конкурс краси „Міс Чарівність” я подавала свою фотографію ще 2 роки тому. Проте на відбірковий не змогла прийти, оскільки у той час перебувала за межами України. Цьогоріч спробувала знову і потрапила до фіналу. Думаю, як і багато дівчат, я хотіла дізнатися: як це — брати участь у конкурсі краси? Тобто мною керувало моє бажання.
— Ти очікувала на перемогу? І взагалі, як це, „Міс Чарівність” зсередини?
— Я вважала перемогою уже те, що потрапила до фіналу. Звичайно, що хотіла перемогти. І вважаю, що моя перемога — цілком заслужена і справедлива, адже далася вона мені ціною значних зусиль. Так, коли я приходила на відбірковий тур, то ще не знала, що навчатимусь у другу зміну. А вийшло так, що пари у мене закінчувалися о 18.00, а о 18.30 уже починалися тренування у Калуші. Тож я брала весь потрібний одяг з собою в університет, щось “перехоплювала” на перерві, а фактично нормально їла тільки 1 раз на день — ввечері. Крім того, потрібно було ще вишукувати час для того, щоб вчитися. Я навіть думала про те, щоб залишити конкурс, проте зібрала всю силу волі і пройшла це до кінця. Я за знаком Зодіаку Скорпіон, а народилася у рік Змії — чудове поєднання. І характер у мене відповідний — мені притаманні жорсткість, строгість, наполегливість. Хоча намагаюся бути спокійною, але часто перемагають емоції.
— Іра, на конкурсі був інцидент, який багатьох зворушив до сліз: твій батько від радості заплакав на сцені…
— Чесно кажучи, я теж була здивована його реакцією. Мій батько рідко виявляє свої почуття, а тут аж так. Я такого не сподівалася. Мені тільки дуже шкода, що на конкурсі не було моєї мами — вона зараз за кордоном. Але я перешлю їй фотографії.
— Перемога у конкурсі посприяла твоїй популярності серед молодих людей?
— Так, тепер я дуже часто чую: де я тебе бачив? Звичайно, з’явилися нові шанувальники.
— Ти у своїй анкеті написала, що за своє життя маєш відповідати тільки сама. Як ти це розумієш?
— Я вірю, що якщо хочеш чогось досягти, то ти цього досягнеш обов’язково. Головне — старатися. Зараз у мене уже більш-менш самостійне життя. І я знаю: якщо хочу опанувати якусь професію, знайти престижну роботу, то за мене цього ніхто не зробить — тільки сама, власними силами. А майбутнє матиму таке, яке сама собі побудую.
— А чому саме факультет туризму? І як ти думаєш, чи є наше місто туристично привабливим?
— Я не довго замислювалася над тим, яку спеціальність вибрати. Вважаю, що туризм — не тільки цікаво, але й перспективно. Ця спеціальність дає знання про навколишній світ, про життя за кордоном, а головне — спілкування з природою. Я люблю подорожувати і дізнаватися нове. Думаю, що у нашому краї невичерпний потенціал для здорового відпочинку, проте і користуватися ним потрібно обережно, щоб не нашкодити природі. А щодо Калуша, то тут можна говорити про батьківщину Степана Бандери, про найстаріший в Україні пивзавод, про руїни калійного заводу та інші промислові та архітектурні пам’ятки. Головне — щоб комусь було цікаво займатися промоцією нашого міста. Я мрію у майбутньому відкрити свою туристичну фірму.
— Дякую за розмову!
Ватикан: коли час зупинився