Василь Прокопів: „Я і так уже побив усі рекорди”

Два роки тому головою районної ради уже четвертий раз поспіль став голова районної організації Народного Союзу „Наша Україна” Василь Прокопів. Практично кожна політична сила, представлена у райраді, мала свій погляд і свою кандидатуру на цю посаду. Василя Прокопіва не підтримали його соратники — голова блоку „Національний вибір” Іван Живачівський та голова організації НРУ (входила до блоку „Наша Україна”) Петро Цюпа. Досить несподівано своє плече Василеві Прокопіву підставила фракція БЮТ, лідером якої є Ольга Сікора. Розподіл посад між БЮТ і „Нашою Україною” був зафіксований документально.
Переглядів: 501

Попри угоду, практично кожна сесія райради не обходиться без обопільних звинувачень і непорозумінь, що гальмує прийняття рішень. Зараз політична кар’єра Василя Прокопіва може зазнати змін, адже зі створенням нової пропрезидентської партії „Єдиний Центр” постає вибір: перейти до нової політичної сили чи залишитися із помаранчевою командою, яка стрімко втрачає рейтинг і довіру виборців. Про це та інше — у розмові із Василем Прокопівим.

— Василю Михайловичу, фракції БЮТ та „Наша Україна” у райраді вже не скидаються на союзників, а їхні стосунки не можна назвати конструктивними. Вас звинувачують у лобіюванні власних інтересів і повному нехтуванні інтересами громад району. Яка причина такого конфлікту?
— Ми жодним чином не порушили домовленостей і тієї угоди, яка була підписана між нашими політичними силами. У мене заступник — представник БЮТу Іван Кавчак. Я задоволений ним. Більше того, вважаю, що не можна було придумати кращого варіанту співпраці і координування у такому форматі коаліції. У мене немає від нього жодних секретів: всі документи і рішення, які готуються, вирішуємо спільно, опрацьовуємо разом “гострі кути”. А причину того, що твориться у сесійній залі, можливо, варто шукати не у голові ради чи голові районної організації „Нашої України”, а з іншого боку. Є певна межа, є регламент, і неприйнятно, коли представники БЮТ перебивають депутатів, які виступають.
— Чи не доцільно було б узгоджувати позиції обох фракцій ще перед сесійним засіданням, щоб уникнути непорозумінь та взаємних звинувачень на сесіях?
— Я не заперечую такий варіант стосунків. До речі, була створена координаційна рада, до якої увійшло по троє осіб від обох сторін. Ми можемо надалі зорганізувати роботу цієї ради, розглядаючи перед сесією ті чи інші питання. Але не обов’язково я маю бути ініціатором. Наша фракція все ж суттєво чисельніша — нараховує 40 осіб, а їхня — 25. Якщо була б ініціатива з боку БЮТ, то ми могли б навіть збирати дві фракції. Але такої ініціативи від них не було. Як не було і з нашого боку, оскільки я вважаю, що всі питання ми вирішуємо, виходячи з позиції інтересів громади. Я не розумію, чому часом це підноситься як особиста зацікавленість. Наприклад, рішення сесії райради по Пійлу, коли частина землі була виведена за межі населеного пункту, і через яке мене постійно звинувачують. До голови РДА звертався попередній Пійлівський сільський голова з тим, що з боку певних осіб на нього чинився тиск, щоб передати ті чи інші землі. Він уже не міг протистояти і сам попросив голову адміністрації про виведення земель за межі населеного пункту. Я у черговий раз наголошую: питання, яке буде винесено через сесію сільської ради в інтересах громади, не знайде у райраді затримки. Якщо, наприклад, завтра буде стояти питання про пошук земельної ділянки за межами населеного пункту для будівництва дитячого садка (а це актуально) чи приміщення сільської ради, то гарантую, що затримки не буде.
Ми своїм рішенням хотіли захистити землі, які близькі до автотраси і є досить привабливими, від розбазарювання. Уже зараз до нас звертаються із проханням продати землі, які наближені до автотраси. Якщо ці землі будуть виставлятися на продаж, то виключно із аукціону, і цьому передуватиме рішення сільради, а потім — голови адміністрації.
— Однак БЮТ все ж має резонні зауваження. Не всі рішення ради відповідають законодавству. Зокрема, ще наприкінці минулого року був протест прокурора на те, що президія включена до переліку тих уповноважених органів, які мають право здійснювати розподіл коштів у міжсесійний період. Також не зовсім законним здається останнє рішення сесії щодо ТзОВ „ПРО-Майстер” про надання надр у користування, адже питання двічі ставили на голосування. 
— Будь-яка комісія райради чи президія готує тільки висновки і рекомендації. Рішення жодного органу ради, який вона створила, не може бути остаточним для ради. Президія приймала рішення, але воно не мало більшої ваги, ніж висновок. Депутати могли його врахувати або ні. Я вважаю, що це не суперечить закону і є правильним. Ми будемо так само чинити і надалі. Інша річ, що окремі рішення президії стосувалися бюджету і за ними здійснювалося фінансування. Якби після цього рада не погодилася із розподілом коштів, то тут би виник конфлікт. Але на сесії всі рішення президії були легалізовані.
Що стосується „ПРО-Майстра”. По одному питанню може бути кілька варіантів голосування. Не пройшло таке — робимо поіменне. Можна було зробити і таємне. Тут не було порушення: сесія не закрила свою роботу, а перенесла. Я не сумнівався, що рішення буде прийнято, бо там не було ніяких “підводних каменів”. Але просто люди, які хочуть вкласти гроші, змушені були б чекати ще два місяці. Фракція БЮТ вимагала: представте інвестиційний проект. Але ж це абсурд! Виготовленню такого проекту передують обов’язкові передумови: вивчення ринку збуту і сировини, яка на цьому етапі інвестору ще невідома.
— Як складаються Ваші із БЮТ стосунки поза сесійною залою?
— Хочу сказати, що у нас абсолютно нормальні стосунки. Наприклад, після останньої сесії у нас відбулося засідання президії, де ми розглядали кандидатури для представлення до нагородження подякою голови районної ради до Дня медика. Було запропоновано 5 кандидатур, а Ольга Сікора внесла шосту. Ніхто з президії не заперечував. Поза залою ми спілкуємося абсолютно спокійно.
— Попри те, що у Вас підписана угода із фракцією БЮТ, реально формат більшості змінився, і тепер вашим союзником є „Національний вибір”, лідер якого — голова РДА Іван Живачівський. Чому так?
— Я теж би задав питання: чому „Наша Україна” знаходить порозуміння з іншою частиною депутатського корпусу, а не із БЮТ? Всі проекти рішень обговорюються на засіданнях профільних комісій, а потім адміністрація приймає чи аргументовано відхиляє зауваження комісій. На Дні депутата обговорюємо всі питання і зауваження. Весь депутатський корпус сприймає аргументи, тільки одна фракція їх відхиляє.
— Не дивно, що більшість депутатів підтримує рішення, адже ця більшість — голови райради.
— Ми демократично підходимо до вирішення питань. Всі питання перед сесією обговорюємо на засіданнях фракції, які веде голова фракції Богдан Дадяк. Прокопів лише присутній і висловлює свої пропозиції. Як і висловлюють пропозиції від імені адміністрації члени фракції, заступники голови РДА Віктор Романів та Ігор Пробоїв. Якщо більшість підтримує, питання узгоджене. Якщо ні — шукаємо варіанти доопрацювання. У нас нема так, як у фракції БЮТ. Наприклад, було питання про продаж приміщень котельні у Войнилові та у Підгірках на Медичній, 6. Бачу, підняли руки кілька людей із фракції БЮТ. Але Ольга Мирославівна (Сікора. — Авт.) не голосує, то вони швиденько опустили. Це демократія?
А щодо нашої фракції, то мого одноосібного впливу немає.
— На останній сесії депутати не прийняли змін до Програми приватизації, куди планували включити приміщення котелень у Войнилові, на Медичній, 6 та приміщення на вул. Каракая. За версією головного лікаря ЦРЛ, така ж позиція прокурора району. Проте, за деякою інформацією, саме неофіційне втручання з боку міської влади стало на заваді позитивному рішенню. Як зараз складаються стосунки міста і району?
— Особисто мені невідомо про такий протест прокурора. Головний лікар просто має непослідовну позицію і вже вдруге, підписуючи листи щодо продажу, на сесії за це не голосує.
Місто ніколи не претендувало на райлікарню. Навіть при амбіційних прагненнях Сушка таких зазіхань не спостерігалося. Що стосується приміщень стаціонару ЦРЛ. Коли ще міським головою був Степан Різник, „Оріана” запропонувала передати місту цей комплекс. Місто відмовилося, а ми погодилися. Чи може хтось після цього претендувати?
Крім того, у статуті ЦРЛ розписано, що кому належить. Кафе „Зупинка” на Медичній, 6 продали, а гроші віддали кому? Прокопіву, Живачівському? Та лікарні! А яка різниця, хто би це зробив. І приміщення котельні на вул. Каракая хотіли продати. І гроші знову ж таки від-дати медицині. Адже у районній лікарні котельня в аварійному стані і її треба за щось будувати.
— На якій стадії підписання мирової угоди між містом і районом?
— Про це треба запитати в Ігоря Степановича (Насалика. — Авт.) і його команду. Зі свого боку ми підготували мирові угоди і передали йому, запропонувавши продати приміщення колишньої дитячої лікарні, а кошти поділити навпіл. Свою частку маємо намір спрямувати медицині на закупівлю медичного обладнання. Ігор Степанович погодився, до-ручив заступникам, але віз і нині там. Ми не чекаємо письмової відповіді — лише дзвінка з пропозицією зі-братися, дошліфувати і вирішити це питання. До речі, при Сушкові, попри всі недоліки, такі питання вирішувалися оперативно. 
У нас була й інша пропозиція до міської влади: ми переселяємо всі свої структурні підрозділи до пологового будинку. Наприклад, наша архітектура, земельний відділ — вони всі розташовані у приміщенні територіальної громади міста. Їх забираємо, компактно розміщуємо у колишньому пологовому, що зручно і для людей. А місто свої приміщення хоче продає, хоче — здає в оренду.
— Василю Михайловичу, рейтинг „Нашої України” невпинно падає. Зараз в Україні стартував новий пропрезидентський проект — „Єдиний Центр”. Минулого тижня відбулася обласна конференція „ЄЦ”. Відтак варто очікувати на створення міських та районних осередків. Подейкують, що у районі уже пропонували певні посади людям, які погодяться очолити ці організації та активно працюватимуть над їхньою розбудовою. Ви станете на бік „ЄЦ”?
— Сьогодні свій елек-торат втрачає і Партія Ре-гіонів, й інші політичні сили. То чому б не подумати мудрим  політикам і не створити партію, яка могла б підібрати той електорат? Чому б не створити партію, яку би підтримали люди, які вже розчарувалися у тих чи інших політиках. Тобто логіка у створенні нової партії є.
Але якщо партія твориться шляхом переманювання з інших партій, то я вважаю, що це неправильно. Тим більше — переманю-вати людей з дружніх партій або максимально наближених, оскільки „Наша Україна” і „ЄЦ” — це ті сили, які підтримують Президента.
На сьогодні яскравих лідерів „ЄЦ” в області немає. Мені пропозицій наразі не було, і думаю, що це було б нелогічно, оскільки я — перший заступник голови обласної організації партії „Наша Україна”, член політради партії. Я ніколи не торгував посадами: це було б непорядно. Сьогодні я б не перейшов до „ЄЦ”. Проте у політиці ніколи не кажи „ніколи”. Я буду там, де буде Президент.
— Чи будете балотуватися ще раз на посаду голови райради?
— Я і так уже побив усі рекорди. Мені досить. Але буду балотуватися у депутати обласної ради. А на посаду голови райради треба шукати іншу людину — молоду і енергійну.
— Цьогоріч на рівні держави відзначають 100-річчя з дня народження Степана Бандери. Що робиться для цього у районі?
— Уже відбулося кілька виїзних засідань оргкомітету у Старому Угринові за участю представників ОДА. Ми намагаємося використати цей шанс для громади. Наприклад, ініціювали звернення до Прем’єр-міністра і Президента, у якому апелювали: на Калущину будуть приїжджати люди з діаспори, а у нас такі страшні дороги. Прикро, що від уряду нам прийшла відписка. Наша потреба — 5 млн. гривень.
Також ми відстояли ще одну потрібну річ: на засіданні оргкомітету було прийнято рішення зберегти хату Андрія Бандери. А вже потім дати трасуванням фундаменти загальної хати. Адже дата надзвичайно вагома, і якщо о. Андрій Бандера міг збудувати таку хату, а влада не зможе відновити, то гріш ціна цій владі. Бо вже через 200 років ніхто не буде пам’ятати, як та хата виглядала. 
З обласного бюджету нам виділили 900 тис. гривень на підготовку до святкування. Проте цих коштів  є недостатньо.
— Дякую за розмову.