Власник магазину „Книги” Валентина Філіпова твердить, що цьогоріч від бібліотек міста замовлень на придбання книг не надходило.
— Минулого року хоч і не багато, проте замовляли — та й із тим була морока: відберуть літературу, а вона потім лежить по 2 місяці, — твердить підприємець.
Краща ситуація, відзначає продавець, у районі: нещодавно райдержадміністрація виділила по 1 тис. гривень для бібліотек Войнилова, Голиня та Новиці.
За словами власника крамниці „Букініст” Сергія Даника, ще у травні 5 бібліотек замовило книг на 3,2 тис. гривень, проте не оплатили і досі. Цей „мертвий” вантаж не полегшує фінансового життя книжкових крамниць.
— Ми намагаємося завжди з розумінням ставитися до ситуації, — твердить Сергій Даник. — Проте наші постачальники вимагають розрахуватися за книги, які ми взяли для реалізації. Книги ніби і куплені, бо ми їх не викладаємо на полиці. Водночас вони реально не оплачені.
Підприємець зазначає: бібліотекарі в основному замовляють літературу за шкільною програмою, довідники та словники.
Як в одній, так і в іншій книгарні стверджують: значно краще мати справу із районом, адже там частіше замовляють та і розраховуються без затримки. У „Букіністі”, приміром, районна центральна бібліотека цьогоріч закупила книг на майже 1,5 тис. гривень.
Суть проблеми у тому, що від минулого року, згідно із рішенням виконавчого комітету міської ради, учні навчальних закладів, інваліди всіх категорій, військовослужбовці, актив бібліотек, ветерани війни і учасники бойових дій, учасники ліквідації та потерпілі від аварії внаслідок ЧАЕС, працівники закладів культури та освіти повністю звільнені від сплати за користування книгами. Також суттєво „урізали” перелік платних послуг, які можуть надавати міські бібліотеки. Від минулого року калушани платять тільки за користування особливо цінною та рідкісною літературою: абонемент — 1 гривня за 10 днів, та по гривні за кожен прострочений день; читальний зал — 1 гривня за ніч за книгу. За підготовку фактографічних та аналітичних довідок, надання послуг щодо їх написання вдома треба сплатити 2 гривні за 2 дні, за написання курсових, дипломних і наукових робіт — 5 гривень за 2 дні за літературу, яку видають додому.
Плату за реєстрацію (перереєстрацію) та оформлення читацького формуляра відмінили повністю. А саме ця послуга була однією з найосновніших статей прибутку бібліотек. До прикладу, раніше у бібліотеці для юнацтва плату за користування книгами диференціювали: окремо для учнів 9-11-их класів та для дорослих. Школярі оплачували 2 гривні, щоб записатися на абонемент, та 3 гривні — за користування літературою читального залу. Для дорослих ця плата становила відповідно 3 та 5 гривень. Якщо школяр читав книгу вдома 10 днів, то він сплачував додатково 50 копійок. Дорослому таке задоволення обходилося вдвічі дорожче. Також існувала окрема плата за користування літературою читального залу вдома (видається на одну ніч. — Авт.): 50 копійок для дітей та 1 гривня — для дорослих.
Зміни відчули на собі не всі бібліотеки міста. Як стверджує завідувач міської центральної дитячої бібліотеки Ольга Небилович, фінансовий стан бібліотеки суттєво не погіршився:
— Ми брали з дітей по 50 копійок на рік за перереєстрацію читацького формуляра. Проте і таку плату справляли не з усіх. Якщо дитина є нашим постійним читачем, то, звичайно, у неї можна просити оплату. Проте бувають випадки, що ми говорили за оплату, а дитина — у плач, бо немає при собі тих 50 копійок. Звичайно, що з неї ми гроші не брали, адже для нас найважливіше зацікавити, а не налякати читача.
Зараз у дитячій бібліотеці 2,5 тис. читачів. У середньому 70 з них — щодня відвідують бібліотеку. На час літніх канікул їхня кількість зменшується вдвічі. Проте запити читачів задовольнити нелегко. І проблема насамперед у змінах шкільної програми.
— За шкільною програмою діти вивчають твори, яких немає у нас у бібліотеці. І це попри те, що у нас найбільший дитячий книжковий фонд у місті. Цих книг немає не тільки у нас, але і у книгарнях міста, — каже Ольга Небилович.
Наразі бібліотека замовила книг на тисячу гривень — в основному сучасну художню прозу для молодшого і старшого шкільного віку, енциклопедії, літературу для написання творів та рефератів. Цього року за рахунок централізованого комплектування за кошти обласного бюджету у бібліотеку надійшло 160 книг на 3,5 тис. гривень. Водночас за кошти міського бюджету закуплено 2 книги вартістю 40 гривень. Попри все завідувач твердить, що навіть за недостатнього поповнення книжкового фонду, становище бібліотеки є кращим, ніж за попередньої міської влади: минулого року всі читальні закупили карнизи і тюлі; приблизно половина поновила крісла. Зараз також обіцяють кошти на придбання інвентаря, а у дитячій читальні замовили ламп денного світла на 3 тис. гривень.
Інше становище у бібліотеці для юнацтва. Завідувачка бібліотеки Олександра Сокульська зазначає: бібліотека втрачає читачів. Так, до читальні ходять 3 тис. відвідувачів, велика частка з яких — студенти. Навчальна література читального залу потребує постійного оновлення, адже програма з бухгалтерського обліку, правознавства тощо змінюється практично щороку.
— У нас був період, коли наша бібліотека збирала стільки ж плати за послуги, як практично всі інші бібліотеки, — каже Ольга Сокольська. — Так, у 2005 році ми заробили 8,5 тис. гривень, у 2006 — 10 тис. гривень, у 2007 — 5,7 тис. гривень, а за перше півріччя цього року — 4 тис. гривень. До кінця року, можливо, „нашкребемо” ще стільки ж. Цього року з міського бюджету нам взагалі нічого не обіцяють на придбання літератури. До нас підходять читачі із запитаннями: чому не оновлюється книжковий фонд? Вони готові платити за користування літературою. В Івано-Франківську, наприклад, платні послуги зросли і ніхто їх відміняти не збирається.
Бібліотекарі називають ще одну проблему: відсутність комп’ютерів. Так, зі всіх бібліотек міста тільки дитяча має ксерокс, який отримала як подарунок до свого 60-річчя. Водночас у Коломиї минулого року за надання платних комп’ютерних послуг бібліотеки заробили 50 тис. гривень.
Начальник управління культури Калуської міської ради Антоніна Попадюк позицію влади пояснює так: не можна брати з людей гроші за те, що вони хочуть читати. А тим паче — з дітей та школярів. І Калуш у цій справі не піонер: не беруть плати за читання книг, приміром, ні у Снятинському, ні у Богородчанському районах. Натомість потреби читалень фінансуються з міського бюджету.
— Минулого року на придбання книг з міського бюджету було виділено 20 тис. гривень. Цьогоріч при формуванні бюджету ми подавали потребу коштів на рівні 30 тис. гривень, — каже Антоніна Попадюк. — Проте реально заплановано тільки 10 тис. гривень. Цю суму ми розподілимо для дитячих бібліотек. Дорослі читальні мають певні платні послуги, тож нехай заробляють самі. Хоча все ж маємо небезпідставні сподівання, що нам виділять усі 30 тис. гривень.
Тож, виходить, влада позбавляє бібліотеки джерела доходів і водночас не заміняє їх потреби фінансуванням з міського бюджету.
За два роки бібліотеки міста комп’ютеризують і встановлять сигналізацію
У середу на сесії міської ради депутати затвердили Програму розвитку культури міста на 2008-2010 роки. Вона, зокрема, передбачає фінансування розвитку бібліотечної справи у Калуші. Так, для поповнення бібліотек літературою та періодикою на цей рік планується затратити 30 тис. гривень. Ще 120 тис. гривень — протягом наступник двох років.
Крім того, міська влада має намір через два роки комп’ютеризувати читальні, на що у бюджеті передбачено 50 тис. гривень. До планів входить також поповнення бібліотек необхідною технікою (формуляри, щоденники роботи тощо) та встановлення охоронних сигналізацій, що стануть просто необхідними після придбання комп’ютерів. Ці роботи фінансуватимуться у межах кошторисних призначень.
Сакральний момент випікання пасок
