Хто платитиме?

— Ми вперше мали справу із замовленням від Держбюджету, коли торік виконували роботи із ліквідації наслідків стихії, — каже представник ТзОВ “Лііка” Іван Литвин. — До того часу працювали із приватними структурами і не мали жодних відчутних проблем. Тепер наша фірма опинилася на межі банкрутства: 30 працівники фірми не отримали заробітну плату ще за листопад і грудень минулого року; відповідно не сплачені і відрахування до різних фондів. Крім того, нам ні за що погашати кредити, ми заборгували за пальне та матеріали.
ТзОВ “Лііка” виконувало роботи з берегоукріплення у селах Угринів і Пійло. Реальна вартість робіт становила майже 1,9 млн. гривень. З цих коштів фірма освоїла близько 800 тис. гривень, а виконала робіт на 1,5 млн. гривень. Тож 700 тис. гривень наразі вважаються заборгованими. Ще на початку грудня ТзОВ “Лііка” інформувало ОДА та Калуську РДА про ситуацію, яка склалася із фінансуванням уже виконаних робіт, проте не отримало не тільки заборгованих коштів, але навіть офіційної відповіді. Тим часом, як вказує Іван Литвин, державні гроші можуть вважатися такими, що витрачені безрезультатно, адже роботи незавершені і перша ж сильна повінь навесні змиє укріплення берега разом із вкладеними туди грошима.
Заборгованість позначилася не тільки на цьому підприємстві. Так, до прикладу, ПП “Росім” бюджет боргує 2,2 млн. гривень. А загалом районна влада не знає, де взяти ще додатково 7,8 млн. гривень, щоб розрахуватися за виконані підприємствами роботи з ліквідації наслідків стихії. Як повідомив нещодавно на сесії районної ради голова райради Василь Прокопів, згідно із Генпланом, для відновлення об’єктів, пошкоджених стихією у Калуському районі, потрібно було 36,4 млн. гривень. На кінець року було фактично профінансовано 19 млн. гривень. Проте фірми, які працювали у районі, виконали робіт ще майже на 8 млн. гривень. Сподівалися, що гроші із державного бюджету надійдуть — це анонсувалося і на державному, і на районному рівні. Проте, якщо громадянам, які постраждали внаслідок стихії, держава компенсувала збитки вчасно, то на відновлення об’єктів комунального господарства області кошти надійшли тільки частково. Так, область у загальному профінансована тільки на 46% до Генплану (Калуський район — на 53%): із 1,01 млрд. гривень збитків профінансовано тільки 500 млн. гривень. 100 млн. гривень рахується як борг за виконані роботи.
Чому виникла така ситуація? Річ у тім, що на початку осені було видане розпорядження голів обласної ради та ОДА, згідно з яким були затверджені кредити для постраждалих районів. Проте, згідно з Бюджетним кодексом, весь перерозподіл коштів здійснюється тільки за рішенням ради. Це питання на сесію обласної ради не виносилося.
— Бюджетні зобов’язання беруться на основі бюджетних призначень, — запевнив на сесії заступник голови районної ради Іван Кавчак. — Спільне розпорядження голів обласної ради і ОДА є документом, що підтверджує бюджетні призначення.
Наразі надії на те, що Державний бюджет дофінансує заборговані області мільйони, примарні. Від цього потерпіли і підприємці, які виконували відновлювальні роботи на Калущині.

Чия хата скраю?
На сесію районної ради, яка відбулася наприкінці минулого року, виносилося питання про зменшення бюджетних призначень на ту суму, яка не була профінансована та використана, тобто більше, ніж на 17 млн. гривень. Станом на кінець 2008 року 8 млн. гривень вважалися заборгованими бюджетом коштами. Якщо б депутати прийняли запропоноване фінуправлінням рішення про зменшення призначень заборгованість була б визнана позабюджетною. Тобто борг, хоча і зареєстрований у казначействі, проте бюджет має до нього дуже відносний стосунок. З іншого боку, якщо спільне розпорядження голів обласної ради та ОДА не мало законної сили для перерозподілу коштів, то взагалі виникає парадокс. У цій ситуації крайніми виявилися сільські ради, які уклали із підрядниками договори і тепер не мають чим заплатити.
— Ми із підприємствами уклали угоди, виконувалися роботи і нас постійно запевняли: ви робіть — гроші будуть, — обурюється сільський голова Голиня Віктор Ляхович. — Що зараз робитимуть сільські ради, якщо підприємці звернуться до суду?
Якщо борг не повернуть, підприємці звернуться до суду. Сумніватися у цьому не доводиться: це для них — єдиний вихід із ситуації. Проте річ у тім, що проблеми це не вирішить. Так, поки відбуватиметься судова тяганина, менші фірми просто можуть не втриматися на плаву під тиском кредитних зобов’язань та власних внутрішніх боргів. Відповідачами ж у цій ситуації виступатиме не Кабінет Міністрів, не обласна і навіть не районна, а сільські ради, які укладали договори на виконання робіт. 
Зрештою, на сесії депутати вирішили не зменшувати бюджетні призначення, адже, за словами Василя Прокопіва, постанова Кабміну передбачає можливість розпоряджатися коштами за спільним рішенням голів обласної ради та ОДА. Таким рішенням районна рада визнала заборгованість за бюджетом, але водночас створила фінансовому управлінню РДА та і району загалом серйозні проблеми зі здачею річної звітності. Як прокоментував голова РДА Іван Живачівський, це може призвести до зміни не тільки начальника фінансового управління РДА, але і самого голови адміністрації.
Як повідомив “Вікнам” заступник голови РДА з економічних питань Василь Турчин, 31 грудня відбулася сесія обласної ради, на якій була затверджена сума коштів по районах, виділена на ліквідацію наслідків стихії, а видатки були приведені у відповідність до призначень. Тобто районам зменшили призначення на суму, яку Державний бюджет не профінансував.  Водночас, згідно із рішенням сесії обласної ради, казначейство має зареєструвати заборгованість за виконані по стихії роботи, яка склалася станом на 1 січня, а при виділенні субвенцій із Держбюджету борг має вважатися бюджетним.
Слідом за обласною радою районна у вівторок прийняла рішення, за яким також зменшила план дохідної і видаткової частини на 16,9 млн. гривень (кошти, які держава так і не профінансувала із 36,4 млн. гривень плюс заборгованість), а заборгованість визнана позабюджетною.
— Ця заборгованість буде погашатися цільовими субвенціями із Державного бюджету, — твердить Василь Турчин. — Як гарантував голова ОДА Микола Палійчук на зустрічі із головами РДА, борг буде погашений до кінця січня — початку лютого цього року.
Наразі підстав для такого оптимізму мало: тільки на виплату пенсій за січень загалом по країні не вистачає 5,5 млрд. гривень. На якому місці у Держбюджету стоятиме виплата позабюджетної заборгованості — питання риторичне.