— Виставкова зала призначена для розвитку культурно-мистецького та економічного потенціалу міста, — каже зберігач фондів виставкової зали Мар’яна Коваль. — Саме вона служить для проведення імпрез, презентацій, виставок та ярмарок. Тому дуже важливо, щоб вона повноцінно функціонувала та була у нормальному стані. Ремонт цього закладу вже багато років є нагальною потребою. Тому, коли нарешті у серпні почалися ремонтні роботи, то всі вважали, що незабаром мистецьке життя у Калуші завирує. Зокрема, передбачалася активізація зв’язків та спілкування з митцями інших міст України, частину творчого доробку яких можна буде виставляти у нашому місті. Думали також, що, можливо, вирішивши найголовнішу проблему, вдасться якось владнати питання із забезпеченням виставкової зали комп’ютерною технікою, яка дала б змогу показати відвідувачам, до прикладу, процес створення картини, а не лише самі полотна. Поступово всі ці мрії починають здаватися все більш нездійсненними. Листи на ім’я міського голови та начальника управління культури залишаються без розгляду. А робота закладу у цьому році — під питанням.
Проблема у тому, що більше 70 тис. гривень, які надійшли на ремонт закладу культури, були використані на ремонт покрівлі, що роками протікала, стін, вкритих грибком, та на демонтаж стелі. Всі ці роботи наразі виконані. Та для того, щоб їх завершити, потрібно ще щонайменше 40 тис. гривень. У міському бюджеті грошей на це не передбачено, а чи прийде решта суми з коштів, передбачених на ліквідацію наслідків повені, — невідомо. Тож поки що роботи припинили на невизначений термін.
— Заклад, який повинен активно впроваджувати новітні методики позашкільного виховання, організовувати дозвілля, розвивати креативний потенціал особистості, стоїть зачинений, — ділиться Мар’яна Коваль. — Через це калушани, яких цікавить мистецьке життя, позбавлені можливості знайомитися з професійною творчістю. Більше того, через тривалий, неефективний ремонт зали, невідповідний температурний режим (370 кв. м виставкової зали обігрівають лише 2 батареї. — Авт.) та відсутність сигналізації під загрозою — увесь фонд.
Умови зберігання картин — незадовільні. Твори практично не охороняються: на вікнах немає решіток, на дверях — жодного додаткового замка. Крім того, ремонт почали робити лише у самій залі для виставок. Усі ж інші приміщення залишаються занедбаними та майже непридатними для використання. Найгірше те, що грибок, який міцно “вкоренився” у приміщенні, вже починає руйнувати нещодавно відремонтовані стіни. Тож вони поволі обвалюються. Майстри запевняють, що їхньої вини у цьому немає. Щоб убезпечити стіни від поширення грибка, потрібно протягом кількох місяців обробляти їх спеціальною рідиною. Звісно, без чималих грошових витрат тут не обійтися.
Щоб привернути увагу громадськості та влади, молоді калуські художники вирішили провести епатажну виставку у напіввідремонтованому приміщенні виставкової зали. За задумом, картини мали прикріплювати до стін за допомогою дротів. Контраст безладу і мистецтва повинен був, як мінімум, сколихнути публіку. Однак в останній момент із невідомих причин таку незвичну виставку скасували. Художники відмовилися виставляти картини таким способом.
Рада Калуської художньої спілки наприкінці січня звернулася до міської влади з проханням про виділення коштів для вирішення проблем виставкового залу, сподіваючись, що керівництво міста не залишить поза увагою культурний заклад, який відіграє важливу роль у формуванні мистецьких та естетичних смаків калушан.
Зберігач фондів тим часом змушена займатися питанням встановлення у виставковій залі лічильників на воду. Як виявилося, через солідний метраж приміщення уже багато років за воду щомісячно доводиться платити чималі гроші, хоча вона практично не використовується. За деякою інформацією, з метою економії коштів у виставковій залі “відріжуть” телефон. І поки працівники культури думають, як у таких умовах далі працювати, у колі художників усе частіше можна почути, що у тому, щоб приміщення мало такий вигляд, хтось зацікавлений. Через рік-два таких нібито ремонтних робіт калушани остаточно відвикнуть відвідувати виставки і навіть не помітять, що виставковий зал перейшов у чиюсь приватну власність.
Прокоментувати ситуацію “Вікна” попросили начальника управління культури Калуської міської ради Антоніну Попадюк. Однак вона категорично відмовилася, за її визначенням, спростовувати плітки і заборонила у контексті цього називати її прізвище.
Ватикан: коли час зупинився