Уже традиційно із проектом змін до бюджету депутати змогли ознайомитися тільки безпосередньо у день проведення сесії міської ради. Щодо цього представники громади висловили своє обурення, а міський голова зі свого боку — зауваження до бюджетної комісії, яка не змогла вчасно організувати своє робоче засідання. Зрештою, депутатам знадобилася півторагодинна перерва у роботі сесії для того, щоб вивчити проект запропонованих змін до бюджету. Проте і згодом депутати наполягали на тому, що, не маючи змоги грунтовно опрацювати проект рішення, не можуть пропонувати конструктивних змін. Міський голова стояв на тому, що пропозиції депутатського корпусу ситуації не змінять.
Реальність доходів
Зрештою, зміни до бюджету пропонувалися суттєві, і міська рада піддала сумніву показники, на яких базується дохідна частина бюджету. Так, згідно із рішенням сесії, обсяг доходів загального фонду міського бюджету зростає на 23,3 млн. гривень і становитиме 164 млн. гривень. Ріст відбуватиметься за рахунок збільшення надходжень з податку фізичних осіб на 3,3 млн. гривень та орендної плати за землю з юридичних осіб на 20 млн. гривень. Крім того, планується збільшити надходження коштів до спецфонду міського бюджету на 9,2 млн. гривень від продажу земель несільськогосподарського призначення.
У січневому варіанті бюджету депутати міської ради зменшили план надходжень від податку з доходів фізичних осіб на 2 млн. гривень порівняно із минулим роком (із 44,9 млн. гривень торік до 42,5 млн. гривень цьогоріч). За словами начальника фінансового управління Калуської міської ради Марії Семенюк, у грудні до міського бюджету надійшло 4,6 млн. гривень податку з доходів фізичних осіб, а у січні — на 1,5 млн. гривень менше. Проте порівняно із січнем 2008 року все ж спостерігається зростання надходжень від податку з доходів фізичних осіб. А Ігор Насалик повідомив про те, що цьогоріч у Калуші планується запуск кількох нових виробництв: кондитерської фабрики та підприємства із виробництва італійського взуття. Також очікується, що запрацює трубний завод. Створення нових робочих місць призведе до зростання податку із доходів фізичних осіб. Хоча створення зазначених виробництв — наразі ще у перспективі. Крім того, ще у січні Ігор Насалик твердив, що навіть 42 млн. гривень — це явно завищена цифра. За його прогнозами, податок із доходів фізичних осіб мав зменшитися порівняно із минулим роком не на 2, а на 6-7 млн. гривень, з яких тільки за рахунок звільнень на “ЛУКОРі” та “Карпатнафтохімі” — на 4,5-5 млн. гривень. Очевидно, що за місяць з’явилися підстави для оптимізму, хоча наразі — нічим не виправдані.
Також можна піддати цілковитому сумніву можливість отримання додаткових 20 млн. гривень від зростання орендної плати за землю для юридичних осіб. Так, якщо ці надходження зростуть на 20 млн. гривень, то планка сягне 37,4 млн. гривень. Торік до міського бюджету надійшло 21,3 млн. гривень орендної плати за землю від юридичних осіб. А загалом плати за землю цього року планували зібрати на 4 млн. гривень менше, ніж торік.
Щодо продажу землі, то цього року планувалося отримати від її приватизації близько 6 млн. гривень. Додаткові 9 млн. гривень від приватизації Ігор Насалик планує отримати від нафтохімічних підприємств. Річ у тім, що „ЛУКОР” запропонував викупити землю, а виручені кошти погасити у рахунок заборгованості за очищення господарсько-побутових стоків міста. Проте міського голову така пропозиція, вочевидь, не влаштовує, адже він планує залучити до бюджету від цієї „операції” близько 8 млн. гривень.
Депутати
не вірять, але погоджуються
Депутатський корпус не повірив у реальність джерел надходжень до бюджету. Так, після перерви голова бюджетної комісії Богдан Романюк (НРУ) повідомив, що члени комісії згідні на збільшення плану надходжень від податку з доходів фізичних осіб, проте не бачать резону збільшувати планку орендної плати за землю з юридичних осіб. На думку депутатів, 37,4 млн. гривень — занадто багато і цілком нереально.
— Ми взяли реальну планку доходів і відповідно їх розділили, — аргументував Володимир Іваницький („Наша Україна”). — Якщо Ви берете усні зобов’язання — це добре, буде перевиконання — ми зберемо сесію і їх поділимо. Треба, щоб дохідна частина відповідала видатковій.
Окрім дохідної частини, депутати міської ради пропонували також змінити і видаткову. Так, головний акцент ліг на засоби масової інформації. На думку міської ради, підхід до дотування ЗМІ є суб’єктивним. Так, у бюджеті для Калуського міського телебачення та офіційного друкованого видання міської ради передбачено по 60 тис. гривень на рік. Торік на ці потреби було заплановано 300 і 200 тис. гривень відповідно. Тому депутати запропонували передбачити „Дзвонам Підгір’я” більше 220 тис. гривень (враховуючи заборгованість за минулий рік та пільгову передплату), а ТБ — приблизно 300 тис. гривень (дотація на рівні фактично виплаченої торік плюс 115 тис. гривень боргів. — Авт.).
Крім того, з’ясувалося, що не у кращому становищі і міський парк культури та відпочинку. У бюджеті на цей рік для практично єдиного місця проведення дозвілля калушан передбачено 5 тис. гривень. (торік міський парк мав дотацію у розмірі 90 тис. гривень. — Авт.) Тому міська рада вирішила, що потрібно залишити розмір дотації на рівні минулорічної та ще додати 37 тис. гривень заборгованої дотації.
Проте міський голова був категоричний: мовляв, не затверджуєте той варіант, що вам поданий, я ветую ваше рішення і йду на 2 місяці на лікарняний. Депутати за той період можуть займатися питанням наповнюваності бюджету. „Якщо бюджет сьогодні не буде проголосований, завтра у місті не буде світла, а післязавтра припиниться вивіз сміття”, — поінформував мер.
Після ще однієї перерви депутати знайшли кошти для фінансування своїх ідей. Так, вони запропонували використати кошти, закладені під Програму розвитку місцевого самоврядування. А це — 350 тис. гривень (кошти цієї програми використовуються для канцелярських потреб та акумулюють у собі кошти депутатського фонду. — Авт.). Тож депутати готові були депутатськими коштами профінансувати ЗМІ, парк, Калуський міськвідділ УМВС та пожежну частину. Інша пропозиція — міський голова знаходить ще додатково півмільйона гривень на ці потреби.
Зрештою, попри кількагодинну дискусію, депутати здалися і проголосували бюджет, не відстоявши жодної своєї пропозиції. Щоправда, обумовили: фінансове управління має підготувати уточнення бюджету згідно із зауваженнями депутатів. Міський голова при голосуванні утримався.
Таим чином депутати ще на початку року прийняли завідомо дефіцитний бюджет. Дефіцит бюджету, як відомо, дає можливість ручного управління коштами та спрямування фінансування на ті установи та потреби, які вважатиме пріоритетними міський голова.
Що таке новий бюджет?
Як повідомив Ігор Насалик, у січні депутати прийняли бюджет, який відповідає реальним можливостям міста. Тож у січні місто фінансувалося на 1/12 минулого року.
Зміни до бюджету передбачають дотацію комунальним підприємствами, чого не було на початку року. Загалом на утримання комунальної сфери міста передбачено близько 8,1 млн. гривень. З них 3,3 млн. гривень — на благоустрій міста та 2,7 млн. гривень — дотація КП. Зокрема, ЖЕО цього року дотуватимуться на 1,2 млн. гривень, „Екосервіс” — на 70 тис. гривень, „Водотеплосервіс” — на 1,5 млн. гривень. На капіремонт житлового фонду передбачено 2,1 млн. гривень.
Для комунальних підприємств також передбачені 3,6 млн. гривень для поповнення статутних фондів. Однак, чи отримають КП ці гроші, невідомо, адже фінансування відбуватиметься із бюджету розвитку, який залежить від того, скільки землі та майна продадуть цього року. Найбільше отримають ЖЕО — 1,8 млн. гривень, „Міськсвітло” — 209 тис. гривень, „Калушавтодор” — 245 тис. гривень, „Екосервіс” — 400 тис. гривень, „Водотеплосервіс” — 800 тис. гривень, „Зеленбуд” — 126 тис. гривень. Невеликі суми також передбачені для „МІЦу”, „Муніципального ринку” та „Ритуальної служби”.
Від наповнюваності бюджету розвитку залежать і капітальні вкладення. На це цьогоріч передбачено 5,5 млн. гривень.
— Ті кошти, які закладені у комунальну сферу, не обов’язково мають бути профінансовані із міського бюджету. Будемо залучати кошти із Державного, — переконаний Ігор Насалик.
Сакральний момент випікання пасок
