Олександр Челядин: “Я справді відчуваю себе самотнім…”

Олександр Челядин — одиніз двох заступників міського голови, який представляє владну команду зразка 2006 року. Спочатку заступник міського голови з гуманітарних питань, Олександр Іванович згодом очолював економічний блок міста, займався земельними питаннями, а тепер виконує обов’язки першого заступника міського голови Ігоря Насалика. Міська рада не затвердила його на посаді, як і двох інших заступників: з гуманітарних питань — Галину Романко та з питань економіки — Руслану Вайду.  Проти Олександра Челядина різко спрацював, зокрема, і той факт, що він активно підтримав ідею референдуму про розпуск міської ради.
Переглядів: 494

Олександр Челядин та Ігор Насалик, окрім стосунків у форматі „керівник-підлеглий”, мають ще і спільну політичну дотичну. Так, Ігор Насалик очолює обласну організацію політичної партії УНП, Олександр Челядин — міську. Саме Челядина на виборах міського голови підтримала міська організація УНП, а Ігор Насалик балотувався від „Еко+25”. 
Минулого тижня в офіційному друкованому виданні міської ради з’явилася інформація про те, що Ігор Насалик планує скласти з себе повноваження голови Івано-Франківської обласної організації УНП, проте наразі не має наміру виходити з партії. Олександр Челядин твердить: претендувати на посаду голови обласної організації він не буде. Про внутрішню партійну ситуацію, а також про кар’єру у міській владі Олександр Челядин розповів в ексклюзивному інтерв’ю „Вікнам”.
— Олександре Івановичу, два роки тому Ігор Насалик змінив на посаді голови обласної організації УНП мера Івано-Франківська Віктора Анушкевичуса. Лідеру УНП Юрію Костенку така рокіровка не сподобалася. На дострокових виборах до ВР Насалика проігнорували і у виборчі списки він не потрапив. Проте торік у жовтні партійці знову висловили Ігорю Насалику довіру, переобравши його на посаді. Зараз Ігор Насалик заявив про складання повноважень голови обласної партійної організації, мотивуючи свій крок відповідальністю перед виборцями. Яка, на Вашу думку, справжня причина? Адже міський голова неодноразово висловлювався про відсутність перспективи в УНП?
— Після того, як закінчився термін мого перебування на посаді голови обласної організації УНП, її очолив Віктор Анушкевичус. Юрій Костенко прагнув, щоб організацію очолила людина, яка зможе її фінансово утримувати. На наступних звітно-виборних зборах 2006 року Ігор Степанович взяв реванш.
На звітно-виборній конференції торік Ігор Насалик не мав наміру балотуватися знову, проте побачив, що відбувається нечесний сценарій і вирішив утрутитися. У Ігоря Степановича склалися нелегкі стосунки із Юрієм Костенком. Той навіть звинуватив його в організації „яєчного” скандалу (під час візиту лідера УНП в Івано-Франківськ у вересні 2007 року молодь обкидала його яйцями. — Авт.).  Юрій Іванович зробив багато тактичних помилок, які викликали негатив партійців. Так, у грудні минулого року відбувся з’їзд УНП, на якому творилися недемократичні справи. Це стосується виборів до Центрального проводу та розподілу керівних посад. Івано-Франківська обласна організація УНП запропонувала своє бачення, свої кандидатури, а Юрій Іванович одноосібно все поламав і зробив так, як було вигідно йому. Як засвідчив з’їзд, Костенко уже не має такого беззаперечного авторитету, як раніше. Партійці переобрали його головою, але за цю посаду точилася відверта боротьба між ним і головою Рівненської обласної організації Василем Червонієм.
Після з’їзду у Ігоря Насалика відбулася серйозна розмова із Юрієм Костенком. Після цього міський голова майже відійшов від керівництва обласною організацією.
Калуська міська організація УНП і раніше була противником дій Юрія Івановича, який приніс партію на олтар „Нашої України” тільки для того, щоб „працевлаштувати” у Верховній Раді шістьох депутатів. Зараз він уже шкодує про такий вчинок і у своєму останньому інтерв’ю критикує в однаковій мірі як Прем’єра, так і Президента. На зустрічах із лідером УНП ми наполягали на необхідності за будь-яку ціну зберегти партійну ідентифікацію. Наприклад, „Свобода” пожертвувала кількома місцями у парламенті, зате зберегла своє „обличчя” і зайняла праву нішу, яка була на той час вільною.
— Чи будете Ви вдруге претендувати на посаду голови обласної організації УНП?
— Ні. Це занадто важка ноша. Я вже один раз спробував. При чому — у розквіт партії. А тепер все треба піднімати практично з „нуля”, відновлювати авторитет партії. Але, вважаю, майбутнє в УНП є. Хоча ми не зберегли „лице”, але зберегли назву і структуру. Ми втратили багатьох людей, але, на відміну від НРУ, УНП має свою позицію; на відміну від КУНу, ми ще не пропали. Ми залишилися на політичній карті. І попри те, що у нас не було політичних брендів, ми представлені у всіх міських і районних радах області та обласній раді. Наших представників у Калуській міській раді більше, ніж у Руху. Партія має перспективи. Але ще один неправильний крок, і ми розчинимося в українському політикумі, як Рух, КУН, „Собор”. Наразі я не збираюся виходити з  УНП.
— Фракція УНП у міській раді нараховує 7 осіб. Плюс міський голова. Частина депутатів фракції — підприємці, які працюють із міським бюджетом або мають інший інтерес у місті, що базується на домовленостях із міською владою. Отож їхня позиція при голосуванні тих чи інших питань — передбачувана. А на позицію фракції загалом, очевидно, впливає те, що міський голова одночасно ще є і лідером обласної партійної організації. Під час обговорення питання про референдум і розпуск міської ради мусувалося питання про те, що міський голова на нових виборах утворить блок „За Насалика” і матиме у раді абсолютну більшість. Меру не вистачає лояльних депутатів? Чи відчуває фракція тиск при прийнятті тих чи інших рішень?
— Звичайно, що не вистачає. Він же не має більшості у раді. Хоча Ігор Насалик неодноразово говорив, що, задавшись такою ціллю, створив би її. Щодо ініціювання референдуму, то це був тактичний хід, і зараз я вже можу про це говорити відкрито. Насамперед, ми хотіли показати людям, що не варто вірити у бренди.  Ви бачили, якою була активність людей на підтримку міського голови. То як можна ставати до нього в опозицію? Насалик не проявляє авторитарності в управлінні містом, як робив його попередник. Усі його дії спрямовані на користь міста, тому фракція просто не може не підтримувати такої політики міського голови. Інше питання — дії депутатів теперішнього скликання. Їхні вчинки не завжди об’єктивні, бо підтримка Ігоря Насалика — не у їхніх інтересах: для чого їм піднімати імідж голови іншої партійної організації? Депутат нашої фракції Василь Гордій висловив досить сміливу думку про те, що фракція „Наша Україна” навмисне блокує наповнення бюджету, щоб попсувати імідж УНП. І я багато у дечому згідний із ним. Про рівень та бажання міської ради свідчить і розгляд на сесії міської ради питання про призначення надбавки міському голові. Це питання обговорювали годину, ніби мер стоїть із простягнутою рукою.
— Свого часу Ви, один із небагатьох у владі, відкрито підтримали ідею міського голови про розпуск міської ради, чим викликали негативне до себе ставлення депутатського корпусу. Міський голова такого кроку не оцінив: на сесіях він неодноразово заявляв про виявлені факти корупції в освіті, звільнив Вас із посад гуманітарного та економічного заступників. На сесіях Ви тримаєтеся осібно. Наскільки комфортно почуваєтеся у владі?
— Досить відверте запитання, у якому — велика частка правди. Я справді відчуваю себе у деякій мірі самотнім у складі заступників. Найбільше співпрацюю наразі із Русланою Вайдою. І не тому, що ми перебуваємо в одному приміщення (як я називаю — у діаспорі): у нас багато спільного у підході до вирішення питань та багато дотичних по роботі (Олександр Челядин займається земельними питаннями, Руслана Вайда — економікою. — Авт.). Крім того, з робочих питань спілкуюся із заступниками міського голови Василем Петрівим та Ігорем Матвійчуком. Думаю, певна частка моєї біди у тому, що біля міського голови є багато людей, яким я не подобаюся, а тому вони намагаються нав’язати хибне враження про мене. Може, декому не подобається, що я іноді занадто близько до нього, але це, скоріше, жіночі ревнощі. У будь-якому випадку я про нього ніколи поганого слова не сказав і не скажу, ніколи його не підставив. Скаже він піти — я піду. Можливо, я у деякій мірі відчуваю свою слабинку, бо, все життя пропрацювавши у гуманітарній сфері, всіх тонкощів земельної чи економічної не знаю. Проте у владі я маю переваги. Насамперед, у тому, що не маю власного бізнесу, не зобов’язаний своєю посадою жодному підприємцю чи бізнесмену міста. Наразі із влади йти не планую.
— На сесіях міської ради постійній і нищівній критиці піддається земельний відділ міської ради. Міський голова Ігор Насалик навіть висловлювався за його розформування. Цей відділ підпорядкований Вам, як в. о. першого заступника міського голови. Чи справді його створення було недоцільним, а робота є неефективною?
— Свого часу земельний відділ міської ради був утворений на хвилі недовіри депутатського корпусу до міського голови та представників уже існуючих земельних структур. Йшлося про те, що у місті ведуться тіньові ігри, пов’язані з продажем і роздачею землі.  Я знаю, що цей відділ створювався під одного із депутатів, який мав його очолити — представника фракції „Наша Україна”. Згідно з початковим Положенням, депутати наділили цей відділ величезними повноваженнями. Депутати хотіли створити ледь не Держкомзем у Калуші. На роботу у земельний відділ прийшли люди без спеціальної освіти. І це створило певні збої у роботі цієї структури. Чи потрібен цей відділ? Скоріш за все, він був би потрібний, якби його працівники мали відповідну освіту і фах. Крім того, після створення цьому відділу треба було передати як мінімум базу даних. У Калуші зараз не зроблена інвентаризація землі, немає Генплану. А ще до земельного відділу міської ради — острах конкуренції з боку інших земельних структур.
Після утворення та комплектації цього відділу ми почали трохи спрощувати Положення. А також добилися того, щоб його вивели з підпорядкуванням управління економіки. Тому зараз, після перевірки КРУ, вся відповідальність за виявлені у земельній сфері порушення буде покладена на мене або ж безпосередньо на начальника земельного відділу Сергія Федюка.
— Про яку перевірку КРУ йдеться?
— КРУ перевіряло правильність процедури продовження договорів оренди землі та надходження від орендної плати до бюджету. Ще минулого року на одній із сесій міської ради міський голова публічно звернувся до КРУ з проханням перевірити договори оренди та визначити, чи не втрачав десь бюджет, чи не відбувалися маніпуляції із нарахуванням орендної плати. Висновки КРУ — страшні, але це був надзвичайно непрофесійний підхід до перевірки. Більше того: ми показали прокуратурі одну довідку КРУ, яка була нам надана для ознайомлення, і другу — остаточну. Вони суттєво різняться. Якщо перша була більш об’єктивною, то друга була створена спеціально для того, щоб звинувачення впали на мене особисто. Я це говорю офіційно і буду звертатися, якщо доведеться, до суду. Так, згідно із висновками КРУ, міський бюджет зазнав збитків майже на 4 млн. гривень. Але коли прокуратура вивчила цю довідку, то зараз мова йде лише про 89 тис. гривень утрат. Решту суми визнано безпідставно нарахованою. Наразі прокуратура міста ще вивчає матеріали.
— У чому суть виявлених порушень?
— Я, до речі, хочу подякувати КРУ, адже його перевірка активізувала роботу всіх земельних установ міста. Навіть попри упередженість та очевидну замовність. Зараз налагоджена тісна співпраця тих структур, які займають земельними питаннями у місті. Включно із податковою інспекцією. Наприклад: були зміни у грошовій оцінці землі, індексах. Ми видавали підприємцям договори оренди на руки. Вони від нас ішли, а податківців не повідомляли. І хоча податківці мали би ці операції виконувати автоматично, проте цього не робили. Тому відбувся „розрив” в оплаті, через що бюджет втрачав.
Щодо порушень, то наведу приклад: колись у Калуші існували величезні підприємства. Візьмемо хоча б КМЗЗ. Ці підприємства банкрутували (особливо цей процес активізувався приблизно у 2005 році). Коли підприємству загрожував фінансовий крах, то воно продавало або ж віддавало деякі свої об’єкти. Але погано контрольованим залишався земельний фонд цього підприємства: орендну плату за землю як банкрут підприємство уже не платило, а той, хто придбав об’єкти, — ще не платив. Земельний відділ міської ради був утворений у 2007 році, проте його звинувачують у тому, що він не контролював такі процеси впродовж кількох років. Це не просто не об’єктивно, але і смішно.
Щоб попередити виникнення таких проблем у майбутньому, місто має терміново провести інвентаризацію земель. Це перекриє будь-яку можливість маніпуляцій.
— Дякую за розмову, Олександре Івановичу.