Зрештою, Калуш зі складною екологічною ситуацією потребує прискіпливої уваги не тільки до проблем економіки, але насамперед вимагає чітко продуманої екологічної політики.
Думки депутата і міського голови часто не співпадають. Міська рада теж досить рідко прислухається до свого колеги навіть попри переконливі документальні докази. А на депутатських запитах у виконавчій структурі інколи з’являється резолюція, яка унеможливлює отримання тієї чи іншої інформації. Тому Михайло Довбенчук твердить: отримавши такий досвід, він відмовився від наміру продовжити депутатську кар’єру у міській раді наступного скликання. Адже, якщо депутат, навіть володіючи переконливими доказами, не може вплинути на хід подій, то який сенс у депутатській діяльності? Про все це — у розмові із депутатом міської ради Михайлом Довбенчуком.
— Михайле Михайловичу, ще 23 липня почав горіти калуський полігон, отруюючи місто та навколишні села продуктами горіння. За висновками екологів, КП “Екосервіс” не дотримується правил та технологій використання сміттєзвалища. Між тим, сьогодні Калуш виявив готовність захоронювати ТПВ ще й із навколишніх сіл. Проте чи вистачатиме потужності полігону для цього?
— За три останні роки калуський полігон горить уже вдруге. Особисто у мене складається враження, що тепер його зумисне підпалили через те, що не було куди складати сміття. Там справді є ще чимало місця, проте для того, щоб задіяти під сміттєзвалище іншу частину полігону, потрібно виготовити проект. Сам проект коштує близько 1 млн. гривень, не кажучи вже про вартість робіт. А кошти на ці цілі у бюджеті не передбачені.
— Однак, схоже, що Калуш незабаром вирішить цю проблему. Адже нещодавно у місті побували представники корпорації “Укрспецтехнології” та комітетів ВР і запропонували втілення пілотного проекту, за яким у місті працюватиме мобільний сортувальний комплекс. Як стверджують розробники, установка не створює навантаження на екологію. Зрештою, ця пропозиція отримала схвальний відгук і від Вас.
— Ні. Насправді я підтримую цю пропозицію тільки у частині збору та сортування відходів на першому етапі. Проте, як було заявлено, кінцевим результатом переробки сміття стане альтернативне паливо, яке можна застосовувати на підприємствах енергетики чи цементної промисловості. Щодо цього у мене запитання: а який насправді склад речовин у викидах після горіння цієї “альтернативи”? Чим дихатимуть люди у Калуші чи будь-якому іншому місті, на підприємствах якого використовуватимуть це пальне? Крім того, міська рада не розглядала техніко-комерційну пропозицію цієї фірми.
— Однак міська рада не бачила також проекту будівництва сміттєпереробного заводу й іншої фірми — “Інвестиційної компанії “Схід-Захід-Спецбуд”, але це не стало на заваді прийняттю рішення про надання їй земельної ділянки у суборенду. Виходить, що у місті працюватиме як сміттєпереробний завод, так і мобільна сортувальна установка. Хоча нещодавно секретар міської ради Роман Боднарчук заявив про те, що міська рада, найпевніше, відмінятиме своє рішення про надання земельної ділянки у суборенду. Між тим, швидше за все, саме поява у місті конкурентів змусила “Інвестиційну компанію “Схід-Захід-Спецбуд” активізуватися. Кричущим фактом стала несанкціонована вирубка дерев фірмою “СПК-Калуш” під майбутній сміттєпереробний завод.
— Я вважаю великою помилкою міської ради те, що вона прийняла рішення про надання у суборенду земельної ділянки від СПК “Калуш” до “Інвестиційної компанії “Схід-Захід-Спецбуд”. Більше того: це рішення прийняте зі значними порушеннями, тому я ще у травні звернувся у міську прокуратуру з тим, щоб прокурор наклав протест на це рішення. Проте відповіді не отримав і досі. Хочу нагадати, що ще у вересні 2007 року міська рада надала дозвіл на підготовку матеріалів попереднього погодження вибору земельної ділянки для будівництва заводу по переробці ТПВ ТзОВ “СПК-Калуш”. Ця фірма пройшла всю законодавчо передбачену процедуру: отримала дозвіл на проектно-пошукові роботи та рішення про затвердження проекту відведення земельної ділянки та надання її в оренду. Спеціальна робоча група розглянула матеріали робочого проекту будівництва сміттєпереробного заводу, який був розрахований на 32-70 тис. тонн сміття на рік. Був розроблений графік виконання робіт та підписана угода про співпрацю. Тобто у цьому випадку все відбувалося прозоро, а місто знало, що воно отримає у кінцевому результаті. Проте ТзОВ “СПК-Калуш” так і не розпочало будівництво.
Натомість невідомо звідки з’являється інший інвестор, і міська рада, не побачивши проекту, не вислухавши пропозицій, а сприйнявши інформацію від міського голови “на слух”, приймає рішення про надання їй земельної ділянки у суборенду. Проте згідно із Законом України “Про місцеве самоврядування”, до виключної компетенції міської ради відноситься надання згоди на розміщення нових об’єктів, сфера екологічного впливу діяльності яких включає відповідну територію. Калуська міська рада не розглядала техніко-комерційну пропозицію ТзОВ “Інвестиційна компанія “Схід-Захід-Спецбуд” на будівництво регіонального сміттєпереробного заводу потужністю переробки 300 тис. тонн на рік для Калуша та Івано-Франківської області (методом спалювання і отримання електроенергії). Більше того, при підготовці цього рішення проект не пройшов обговорення профільних комісій, хоча у рішенні це стверджується як факт. Тому як міська рада, так і міський голова порушили законодавство, і це рішення має опротестувати прокурор міста.
Як би там не було, я вважаю, що це досить темна справа, і міська рада мусить почати все з початку. Бо на кону — безпека та інтереси калушан. Між іншим, як за цим проектом, так і за ідеєю про встановлення у місті мобільного сортувального комплексу стоїть міський голова. Саме з його подачі до Калуша прийшли обидві фірми.
Віднедавна у Калуші почали діятися взагалі незрозумілі речі. Так, нещодавно у промзоні, на майданчику, де має споруджуватися сміттєпереробний завод, працівники “СПК-Калуш” почали вирубувати зелені насадження, розчищаючи територію під майбутнє будівництво. При цьому вони не дочекалися відповідного дозволу. На місце події виїхали троє депутатів міської ради, секретар міської ради Роман Боднарчук та начальник УЖКГ Юрій Рекунов. Останній наголосив: фірма у заявці не подала повного переліку документів, у тому числі — і рішення міської ради про надання їй в оренду земельної ділянки. Тому було зволікання із погодженням. Проте тут виникають й інші запитання. Зокрема на якій підставі здійснювалася вирубка дерев і при чому тут “СПК-Калуш”, яке офіційно уже ніякого стосунку до проекту будівництва заводу не має? І за чиїм рішенням узагалі інвестор планує будівництво? Адже, крім тих фактів, що я вже навів вище, проект сміттєпереробного заводу має пройти експертизу, потім — загальну експертизу, а фірма має отримати дозвіл відділу з експертизи будівельних проектів. А якщо “СПК-Калуш” так нахабно і самовпевнено ігнорує законодавчу процедуру, то з чийого відома це робиться? Між іншим, представники фірми поводилися досить зухвало і намагалися виставити депутатів за межі майданчика. А вже незабаром, коли на місце події приїхала екоінспекція, майданчик забезпечили охороною, яка намагалася не допустити інспектора та начальника УЖКГ на місце події. Все ж представник екологічної інспекції склав відповідний акт про незаконну вирубку, який був переданий до міської прокуратури. Мене дивує тільки одне: коли міський голова вбачає у діях, наприклад, ТзОВ “Карпатнафтохім”, незаконність, то обіцяє зупинити будівництво, знести його, чи перекрити шлях вантажівками. А на таке кричуще ігнорування інвестором міської влади — ніякої реакції.
— На останній сесії депутати прийняли кілька рішень, які стосуються екології міста. Зокрема, були надані дозволи: “Галнафтогаз” — на будівництво АЗС на вул. Добрівлянській; ДП “Івано-Франківський облавтодор” — на отримання гірничого відводу на розробку Підмихайлівського родовища піщано-гравійної суміші. Вас не було у залі при голосуванні першого питання, проте Ви різко висловилися щодо другого. Чому?
— Щодо будівництва АЗС на вул. Добрівлянській, то моя позиція була і є незмінною, навіть попри рішення суду. Майбутню автозаправку планують розташувати над трьома водогонами: двома міськими і одним, який належить ТзОВ “Карпатнафтохім”. До слова, це нафтохімічне підприємство зверталося до міської ради із відповідним листом. Між іншим, нещодавно по центральних ЗМІ прозвучала інформація: в Алчевську міські посадовці надали дозвіл на відведення земельної ділянки під облаштування міського кладовища. Вже згодом з’ясувалося, що під ним розташовуються два міські водогони. Проте на кладовищі уже є 250 захоронень. Це не просто біда, це — катастрофа. На перенесення водогонів місто потребує 60 млн. гривень, і, звісно, їх немає. У нас же ситуація трохи інша, але ми свідомі того, що під АЗС проходять водні артерії міста. Це неприпустимо, тому я звертатимуся до Мінекології із вимогою вжити відповідних заходів.
Щодо піщано-гравійного кар’єру, то тут також цікава ситуація. Калуш отримав унікальну можливість облаштувати кар’єр та забезпечувати своє дорожнє комунальне підприємство гравієм і висівками. У березні 2007 року міська рада приймає рішення про затвердження матеріалів попереднього погодження вибору земельної ділянки, надання дозволу на проектно-пошукові роботи та оформлення проекту відведення для КП “Калушавтодор”. Наступним кроком комунального підприємства мало би стати виготовлення ліценції на користування надрами. Натомість ліцензію на користування надрами у листопаді цього ж року отримує чомусь облавтодор.
А нещодавно, на останній сесії міської ради, депутати розглядають аналогічний проект рішення для ДП “Івано-Франківський облавтодор” ВАТ “Автомобільні дороги України”, а також погоджують дозвіл на отримання гірничого відводу на розробку Підмихайлівського родовища піщано-гравійної суміші. А міський голова пропонує міській раді варіант: мовляв, місто створює об’єднання 50:50 з облавтодором. Фактично це підприємство розроблятиме кар’єр, а місто отримуватиме свою частку. Міська рада на це погодилася, залишилося тільки допрацювати проект угоди, оскільки умови не задовільнили депутатський корпус. Але чому місто не може розробляти кар’єр самотужки? І на якій підставі облавтодор отримав ліцензію? Чи не на підставі рішення, яке міська рада прийняла для свого комунального підприємства ще у 2007 році?
Як з’ясувалося, питання має ще й інший аспект. Цей кар’єр розташований у зоні підтоплення, і згідно із постановою Кабінету міністрів, його розробка заборонена. У іншому випадку це може призвести до непередбачуваних екологічних наслідків.
— Михайле Михайловичу, Ви — депутат фракції БЮТ у міській раді. І водночас нещодавно увійшли до новоствореної групи “За Калуш”, більшість якої складають представники фракції “Наша Україна”. Ваша позиція при голосуванні часто йде врозріз із позицією фракції БЮТ, однак часто співзвучна із думками депутатської групи “За Калуш”. Чи не відображається це на ставленні Вашої фракції до Вас і чи не загрожує позбавленням депутатського мандата? І які перспективи вас очікують на наступних виборах, адже за сьогоднішніх реалій БЮТ має більше шансів, ніж “Наша Україна” зокрема, і на місцевому рівні?
— Хочу зауважити, що моя позиція при голосуванні визначається не партійною доцільністю, а інтересами міста. Щодо майбутньої перспективи, то я не хочу бути депутатом міської ради ще раз. Це рішення мені підказав набутий за три роки депутатський досвід. У багатьох випадках, навіть маючи докази явного порушення законодавства, депутат не може жодним чином вплинути на розвиток подій. Єдиний засіб впливу — це мої висловлювання під час сесії та звернення до правоохоронних органів. Не треба ходити далеко: зараз я маю поки що офіційно не підтверджену інформацію про те, що ряд суб’єктів господарювання грубо порушують санітарно-екологічні норми і шкодять довкіллю, зокрема — річкам Млинівці і Сівці. Наразі я очікую на офіційне підтвердження. Хоча інколи на моїх депутатських запитах з’являється резолюція, яка унеможливлює доступ до тієї чи іншої інформації. Ось вам і демократія по-калуськи.
Також хочу зауважити, що екологічна політика міського голови — ніяка. Наприклад, минулорічна повінь мала би багато навчити міську владу. Щоб запобігти повторенню лиха, потрібно виділити кошти на будівництво водорегулюючого вузла на річці Сівка. Гроші у бюджеті закладені, проте міський голова їх не фінансує. Натомість спрямовує всі зусилля на реалізацію миттєвих популістських проектів.
— Навряд чи можна назвати миттєвими встановлення металопластикових вікон у школах чи ремонт доріг.
— Такі роботи видно відразу і вони створюють для влади позитивний імідж. Хоча я вважаю, що краще відремонтувати одну дорогу, але дійсно якісно і на роки, ніж усі — але, впевнений, максимум за два-три роки вони повернуться до попереднього стану. Так, у місті робиться багато. Але чи розраховується бюджет із виконавцями робіт? Попри те, що Ігор Насалик запевняє, що залишить наступнику місто без боргів, я впевнений — борги будуть, і то — немалі. Підстави так думати у мене є. Так, міський голова запевняє, що отримав у спадок 30-мільйонний борг, хоча міська рада затверджувала звіт попереднього міського голови і там рахувався борг у розмірі 8,5 млн. гривень, причому 5 млн. гривень місту боргувала держава. Ці кошти прийшли уже за теперішньої міської влади. Вважаю, що цілком можливий сценарій, коли місто боргуватиме 30 млн. гривень. А у результаті міський голова нібито вийде на нульовий результат порівняно із ситуацією 2006 року.
— Дякую за розмову, Михайле Михайловичу!
Ватикан: коли час зупинився