Замість аналізу — одні цифри

Фінансово-економічна криза негативно позначилися на окремих показниках соціально-економічного розвитку району. Про це днями повідомив заступник голови РДА Василь Турчин. Однак проаналізувати причини, порівняти цьогорічні показники із минулорічними та запропонувати вихід із ситуації апарат райдержадміністрації так і не зміг. Натомість “нагрузив” слухачів сухою статистикою, так і не давши конкретної відповіді на два ключові питання: чи є реальний розвиток району та чи готова Калущина до опалювального сезону?
Переглядів: 404

Про підсумки виконання програми соціально-економічного та культурного розвитку і бюджету району за 9 місяців 2009 року доповідав на комісії РДА заступник голови райдержадміністрації Василь Турчин. За його словами, упродовж січня-серпня 10 промислових підприємств, які нині працюють у Калуському районі, реалізували промислової продукції, робіт та послуг приблизно на 27 млн. гривень. Це — лише 6% від минулорічних показників, що пов’язано із припиненням діяльності ТОВ “Карпатнафтохім”. Однак промисловці сплатили до бюджетів всіх рівнів більше 15 млн. гривень, із яких до місцевого бюджету — понад 400 тис. гривень.

Кількома словами охарактеризував Василь Турчин і розвиток сільського господарства: у поточному році всі категорії господарств району обробляли більше 21 тис. га, або 78% наявної ріллі. Посівну площу збільшено на 32 га.
— За 9 місяців на будівництво та ремонт об’єктів соціальної інфраструктури населених пунктів району було забезпечено використання 3267,7 тис. гривень бюджетних коштів, — повідомив Василь Турчин. — Зокрема, 400 тис. гривень із державного бюджету були використані на реконструкцію торгового павільйону під початкові класи навчально-виховного комплексу у селі Новиці. Ще 215 тис. гривень, які надійшли з обласного бюджету, були спрямовані на виконання розпочатих ще у минулому році ремонтно-реставраційних робіт історико-меморіального музею ім. С. Бандери у Старому Угринові та будівництво культових споруд у селах Голині, Завої, Кропивнику, Перевозці та Пійлі.
За рахунок коштів місцевого бюджету (загалом  це понад 2 млн. 652 тис. гривень. — Авт.) забезпечено проведення капітального ремонту комунальних доріг, будівництва та капітального ремонту об’єктів соціально-культурного призначення, культових споруд, газових мереж, а також встановлення та реконструкцію вуличного освітлення і систем опалення у бюджетних установах.
Услід за Василем Турчином цифрами “посипала” і начальник фінансового управління Людмила Федун, доповідь якої, як і слова її попередника, лише зрідка базувалася на порівнянні цьогорічних показників із аналогічним періодом минулого року. Так, за словами Людмили Федун, за 9 місяців цього року до загального та спеціального фондів бюджету району надійшло 80 591,3 тис. гривень. За власними доходами загального фонду виконання бюджету на 0,6% перевищує план. У порівнянні з минулим роком дані надходження зросли більше, як на мільйон гривень.
— Адресну соціальну допомогу у районі отримали 3641 сім’я, на підтримку яких спрямовано 18 241,8 тис. гривень, — зазначила Людмила Федун. — Окрім того, 102 інвалідів та непрацюючих малозабезпечених людей отримали одноразові грошові допомоги. Із держбюджету на це було виділено 98,5 тис. гривень. Ще 143 тис. гривень — із районного бюджету. 648 сімей отримали субсидії на житлово-комунальні послуги. Тож за 9 місяців цього року їм були компенсовані витрати у сумі 228,5 тис. гривень.
Завдяки проведеним перерахункам середній розмір пенсій зріс із 719,55 до 755,61 гривні. Водночас середньомісячна нарахована заробітна плата штатного працівника за січень-серпень склала 1451 грн., що у перерахунку на  реальну заробітну плату складає 86,9% до аналогічного періоду минулого року.  А станом на 1 жовтня сума невиплаченої заробітної плати у районі склала 82,4 тис. гривень. І хоча керівників кількох підприємств було притягнуто до адміністративної відповідальності, борги із зарплати залишаються.
Підприємства району за цей рік вивільнили 436 працівників, проти 91 за  аналогічний періоду 2008 року. У результаті — зріс рівень зареєстрованого безробіття.

У народних
домах району працюватимуть… пічники
Опалювальний сезон уже розпочався. Проте, як з’ясувалося, досі до нього готові не всі установи району. І хоча з метою забезпечення 100% готовності об’єктів житлово-комунального господарства та соціальної сфери району до роботи в осінньо-зимовий період РДА розробила першочергові заходи, утворила  районний оперативний штаб, який засідав уже кілька разів, ціла низка проблем залишається невирішеною.
Так, як повідомив Василь Турчин, найголовніша проблема — відсутність лімітів на газ у КП “Теплосервіс”. Як уже неодноразово повідомляли “Вікна”, Калуська ЦРЛ боргує перед цим підприємством значні кошти (на кінець жовтня — більше 405 тис. гривень. — Авт.). Питання не вирішується.
— Однак є і ще одна проблема: незабезпеченість коштами на енергоносії, — зауважив Василь Турчин. — Так, на ці потреби було передбачено 5 млн. гривень. Однак за січень-вересень було використано понад 4 млн. гривень. Тож наразі додаткова потреба у коштах становить 984 тис. гривень.
Загалом роботи ще є чимало, але голова РДА Василь Іванишин позитивно оцінив обсяги уже виконаних робіт, зазначивши, що найближчим часом потрібно ще активізувати роботу у тих установах, де за мінімумом фінансових ресурсів все ж можна буде зробити опалення. Насамперед, це — маленькі клуби та бібліотеки.
—Я думаю, що сільські голови можуть знайти кошти, щоб купити цеглу та найняти пічника, який за кілька днів вимурує грубку у народному домі, — запропонував голова РДА. — Знайдіть ці гроші. У крайньому випадку — позичте, а наступного року ми віддамо.
У найближчих кілька днів районна влада планує ще чимало доробити: промити систему опалення і замінити котел у ФАПі села Стефанівки; впорядкувати системи опалення у кількох школах; провести опалення у Народний дім села Кадобни; вимурувати грубки у кількох клубах району, зокрема у Гуменові та Перекосах. Проте більшість проблемних моментів знову ж таки відкладуть до кращих часів. Так, загалом у районі опалення відсутнє у 12 народних домах, і лише кілька з них ще мають невеличку надію отримати хоча б грубки. Решта — знову мерзнутимуть. Аналогічна ситуація і з бібліотеками, 11 із яких чергову зиму будуть без опалення.

06.11.2009 р.