Дві пляшки – і вбивство

Здебільшого після винесення вироку суду апеляційна скарга подається з проханням зменшити міру покарання. Проте, у підсудного Миколи В. — все навпаки. По винесенні йому вироку терміном у вісім років позбавлення волі, прокурор Калуського району В. Ковалюк подав апеляційну скаргу, у якій просить збільшити термін перебування підсудного у в’язниці на рік. Вирок Калуського міськрайонного суду — вісім років позбавлення волі — прокурор вважає незаконним у зв’язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі підсудного. Що — і не дивно. Адже, осуджений убив свою матір.
Переглядів: 624

Можна тільки здогадуватися, чого не вистачало 39-річному жителю Калуського району  Миколі В., але облаштувати своє життя йому так і не вдавалося. Двічі одруженого чоловіка дружини виганяли з дому. Причина — чоловік часто пив та бив їх. Ось і оселився розлучений Микола з матір’ю у рідному селі. Ніде не працював. Зареєстрований за місцем проживання не був. На його агресивну поведінку часто скаржилися сусіди, та після нетривалих перебувань у міліції конфлікти стихали. Проте, пристрасть до алкоголю чоловік подолати таки не зміг. Часто випивав разом із матір’ю. Потім були сварки і бійки. Мати просила сина взятися за розум, одружитися і виїхати з квартири, яку віддавна обіцяла залишити молодшій доньці. Син вимагав переписати житло на нього.
До того часу батько Миколи уже помер, а молодша сестра переселилася у Калуш, не бажаючи жити у постійних сварках та пиятиці.
З імпульсивними сусідами у восьмиквартирному будинку близько не спілкувався ніхто. Не кожен навіть зміг згадати, коли останній раз бачив когось із квартири. Дехто пригадував, що того злощасного дня чув шум нібито від бійки. Тоді, можливо, потерпілій від рук сина жінці ще можна було чимось зарадити. Проте, подзвонити у двері так ніхто з сусідів і не наважився.
Мертву матір чоловіка знайшли молодші сестри злочинця. Вони і повідомили про жахливу подію правоохоронців. Сам вбивця переховувався. Але — не довго. Уже через три дні після вбивства чоловіка затримали. Син жертви свою вину не заперечував. Проте, сказав на допиті, що убивати матір не мав наміру. Хотів тільки побити, заподіяти тілесні ушкодження.

Злочин без міри покарання
Того дня розпити пляшку Миколі запропонувала мати. Вона і дала синові гроші на оковиту. Син пішов до сільського магазину за горілкою. Купив пляшку. Не побачили чи не хотіли побачити чоловіка у магазині продавці, які на допиті заперечували, що горілку він купив саме у них. Проте, сім’я пила горілку недорогу: ціна однієї пляшки — сімнадцять з половиною гривень (саме недорогі алкогольні напої часто бувають підробленими. —Авт.) За день мати з сином випили дві пляшки горілки. Тривало “задоволення” вісім годин.
Коли випили одну пляшку, її здалося замало. Син поспіхом побіг за другою. Почавши розпивати і її, мати з сином заснули. А коли прокинулися, допили залишену горілку. Коли спиртного не стало, традиційно, — зав’язалася сварка. За словами самого потерпілого, мати виганяла його з дому, просила його переїхати до дівчини і одружитися. З нею у сім’ї, схоже, були теплі стосунки, бо напередодні, згадувала мати, син дав подрузі ікону, оскільки та хотіла вишити її бісером. Микола, зі свого боку, звинувачував маму у тому, що вона хоче вижити його з будинку.
Потім почалася бійка. Микола двічі наносив матері сильні удари в обличчя, від яких вона падала на підлогу. Все ж, одного разу жінці вдалося підвестися і продовжити сварку. Після другого удару жінка так і залишилася лежати на підлозі, а її син — продовжував наносити їй множинні удари у корпус тіла. Жінка під натиском дужого чоловіка навіть обіцяла йому переписати житло, проте, лють Миколи при цьому не зменшувалася. Останнім він наніс удар ногою у нижню щелепу.
Далі пояснення злочинця викликають, м’яко кажучи, дике здивування. Після того, як він побачив, що з голови у матері тече кров, він прийняв нібито розумне рішення:  підняв її з підлоги і вклав на диван. Жінка сказала йому, що, напевне, не виживе після побоїв і що її дуже болить серце. Вона попросила залишити її саму у кімнаті і син… спокійно вийшов з приміщення і ліг спати у своїй кімнаті. Прокинувшись над ранок, у Миколи раптом проснулося синівське почуття, тож, він і вирішив перевірити, чи жива ще його мама. На той час жінка вже померла. Микола закрив квартиру на колодку і пішки вирушив до сестри у Калуш. Там він сказав, що убив маму, віддав сестрі ключі від помешкання і пішов.

Надто пом’якшуючі обставини
Сполоханий чоловік подався до дядька у сусідній район. Розповів про сварку. Втім, розуміння не дочекався. Родичі його нагодували, дали 10 гривень на дорогу додому, щоб перевірив, чи жива мама, і допоміг їй. Втім, у рідному селі він міг хіба що впевнитися у ранковому висновку. Тим часом Миколу вже розшукувала міліція, Після затримання він у всьому зізнався.
Можна тільки собі уявити, якими жорстокими мали бути побої, коли при проведенні судово-медичної експертизи на тілі жертви були виявлені 43 сліди від ударів. Згідно з висновками експертизи, смерть настала не від ударів у голову, від яких жінка двічі падала на підлогу, а саме від ударів, які її син наносив їй, коли вона вже не у стані була підвестися. У результаті — 16 (!) переломів ребер та значна крововтрата — до півтора літри крові.
Судово-психіатрична експертиза констатувала у Миколи хронічний алкоголізм, проте, визнала злочинця осудним. Схоже, аж надто багато обставин справи сходилося проти чоловіка, оскільки для пом’якшення вироку той написав явку з повинною. І суд прийняв її до уваги. Дивно, чому не вдалося переконати суд свідченням обох сестер злочинця, які, з огляду на те, що вбили їхню матір, просили покарати рідного брата за всією суворістю  закону. Та Микола отримав вісім років позбавлення волі. І — апеляцію. Згідно з висновком державного обвинувача, міра покарання — вісім років позбавлення волі — не забезпечить повною мірою виправлення злочинця та попередження нових злочинів. Мінімальний термін ув’язнення, на якому наполягає обвинувач — дев’ять років.
Проте, навряд чи навіть такий час здатен буде виправити те, що уже скоєно. Тут на перший план виходить не так сам факт злочину, як моральний аспект: жертвою злочинця стала його власна мати. З одного боку, важко уявити матір, яка сама запропонувала випити синові і випити з ним дві пляшки горілки. З іншого, здається, навіть у стані важкого алкогольного сп’яніння у людини залишаються хоча б мінімальні моральні установки, які не дають убити іншу людину, зокрема, рідну. Ймовірно, якою б не була кара, заборонену межу злочинець уже перейшов. Тож, важко собі уявити, на що здатна буде така людина у стані алкогольного сп’яніння, навіть після відбуття покарання. Чи, особливо, — після цього.

Юрій ТИМОЩУК, журналіст