560 млн. гривень для Калуша

Остаточне оголошення Калуша зоною екологічного лиха можна сміливо порівняти із джек-потом, виграним у лотерею. Уже сьогодні-завтра місто отримає більше півмільярда гривень.
Переглядів: 285

У центрі уваги, звісно ж, — вирішення екологічних проблем. Але паралельно — будівництво нового мікрорайону, школи та дитячого садка, проведення каналізації та мереж водопостачання. Міська влада обіцяє до всіх робіт залучати місцевих підприємців. Словом — лише позитив.

Як повідомив міський голова Ігор Насалик, уже днями із державного бюджету Калуш має отримати 560 млн. гривень. Із цієї суми 2,5 млн. гривень заплановано на здійснення запобіжних заходів щодо недопущення забруднення джерел питного водопостачання. Ще майже 100 млн. гривень — на укріплення, гідроізоляцію та консервацію Домбровського кар’єру, а 5 млн. гривень — на укріплення дамби хвостосховища №2 Калуш-Голинського родовища калійних солей. Дослідження полігону захоронення токсичних відходів та ліквідація наслідків його забруднення обійдуться у 27 млн. гривень.
Однак левова частка державних коштів — 344 млн. 792 тис. гривень буде спрямована на добровільне відселення людей із територій просідання земної поверхні, утворення провальних воронок, карстів, зсувів грунтів.
— За нашими розрахунками, у небезпечних місцях проживає близько 5 тисяч людей, — зазначив Ігор Насалик. — Для їхнього відселення ми будуватимемо новий мікрорайон у Підгірках. Згідно з санітарними нормами, на одну людину відводиться 7-13 кв. метрів площі. Ми взяли по максимуму — 13 кв. метрів. Вартість будівництва 1 кв. метра житла, визначеного Держбудом України по Івано-Франківській області, на даний час становить 4302 гривні. Із цих даних ми і виходили, обраховуючи потребу у коштах. Окремо для будівництва мереж водопостачання, водовідведення та очисних споруд у новому мікрорайоні передбачено 29 млн. гривень.
Окрім цього, у Підгірках заплановано будівництво нової школи на 600 учнів та двох дитячих садочків, кожен із яких зможе приймати по 150 дітей. І школа, і дитсадки будуть належно укомплектовані, матеріально та технічно забезпечені. Обов’язково — з басейнами. На ці потреби заплановано 21 млн. гривень.
Однак, із переселенням людей можуть виникнути труднощі. Так, даючи дозвіл на підготовку матеріалів місця розташування об’єктів, проектно-пошукові роботи, містобудівного обгрунтування та складання проекту відведення земельної ділянки, депутати міської ради слушно зауважували на позачерговій сесії міської ради, що певні спекуляції з боку людей — не виключені. Звичайно, навряд чи хтось відмовиться від новозбудованого житла у місті. Проте, з іншого боку, не факт, що сім’ї також відмовляться від своїх звичних домівок у Калуші чи селах Кропивнику і Сівці Калуській. Відтак — хтось переїде, а хтось охоче візьме нове житло, скажімо, для дітей, але залишиться жити над тими ж таки шахтними пустотами.
Крім того, на 20 гектарах землі міська влада має намір будувати 3-, 4- та 5-поверхівки. Тобто, людям запропонують залишити індивідуальне житло та переселитися до багатоквартирної домівки. Така перспектива, звісно ж, сподобається не всім. Так само сумнівно, що у підсумку люди отримають еквівалентне за площею житло.
І ще один нюанс: зважаючи на винахідливість наших людей, міська влада вже готується до того, що найближчим часом може початися масове “переселення” людей у небезпечні зони. Принаймні, юридичне. Адже, вчасно прописавшись до родичів у зону екологічного лиха, людина теоретично може розраховувати на кільканадцять квадратних метрів у новому мікрорайоні Калуша. Утім, втілити це на практиці буде складно. За словами Ігоря Насалика, ЖЕО вже отримали вказівку не прописувати “зайвих” людей у будинки, які розташовані на небезпечних ділянках.
Як ця вказівка буде втілюватися на практиці — питання. Адже, не прописуючи людей, паспортний стіл та ЖЕО автоматично порушуватимуть конституційні права людей. А це вже — привід для звернення до суду. Тож, навряд чи відповідні структури підуть на це. Зрештою, не всі, хто у найближчих три місяці прописуватиметься у небезпечних будинках, робитиме це з корисливих мотивів.
Отож, думати є над чим. Залишається хіба що сподіватися на свідомість та чесність людей. Утім, якщо пригадати досвід ліквідації наслідків повені улітку 2008 року, коли сотні людей оббивали пороги міської ради, сподіваючись “на халяву” отримати якомога більше грошей із державної скарбниці, сподіватися на порядність сьогодні, мабуть, марно.
Проте, запевняє міська влада, житло у новобудовах отримають тільки ті, хто дійсно живе у зоні просідання. Жодних спекуляцій щодо цього не буде. А проблеми будуть вирішуватися у міру їх накопичення. Ігор Насалик запевнив, що після завершення відповідних робіт, оприлюднить усі кошториси, щоб люди могли побачити, на що були витрачені державні мільйони. Нагадаємо, що за такою схемою міська влада працювала і після повені 2008 року.
Щодо самих грошей, то, як зазначив міський голова, згідно з указом Президента, на їх отримання відведено тиждень.
— Зрозуміло, що на казначейських рахунках немає нічого, — акцентував Ігор Насалик. — Однак, кошти, передбачені Калушу, — із резервного фонду Кабміну. І вони є. Але питання ще у тому, як вони будуть виділятися. Є два варіанти: через відповідні міністерства і відомства або ж напряму у розпорядження міськвиконкому. Яку модель обере держава, значення не має. Для мене важливо, щоб вони ефективно і швидко могли забезпечити виконання програми, закладеної Президентом.
Загалом, якщо гроші надходитимуть через відповідні міністерства, то процес обіцяє бути тривалим. Проте, для місцевої влади саме цей варіант був би легшим. Адже брати на себе півмільярда гривень — неабиякий ризик. Відповідати за фінансування всіх робіт будуть фактично кілька людей, які навряд чи зможуть простежити за всіма нюансами. Натомість тих, хто перевірятиме використання грошей, буде значно більше. З іншого боку, плюсом прямого фінансування є те, що можна буде уникнути тендерів і, таким чином, зекономити певний час.
Зрештою, за словами міського голови, він має намір звернутися до керівника Рахункової Палати Валентина Симоненка з проханням надати допо-могу щодо якісного і зрозумілого використовуванні коштів. “Тому не важливо, як надходитимуть кошти. Я зроблю все для того, щоб вони були використані ефективно”, — наголосив Ігор Насалик.

Тетяна ЧОЛІЙ,   журналіст