Новопризначений міністр освіти та науки Дмитро Табачник одразу ж розпочав із низки освітніх новацій. Найбільший резонанс наразі викликав його намір уже під час вступу у “виші” цього року враховувати середній бал атестата. І не просто враховувати: його вага, вочевидь, становитиме солідну частку від загального вступного бала. Адже 600 балів абітурієнт зможе набрати на ЗНО, а ще у межах 200 — йому “доплюсують” зі школи. Таким чином, зона корупції під час вступу до ВНЗ збільшена на 25%. І поки що, до речі, зовсім невідомо, що буде з пільговиками, про яких у минулому році так багато говорилося.
І хоча, з одного боку, всі погоджуються, що “викидати” шкільний атестат зі вступного процесу — якось неправильно, не можна не погодитися і з тим, що змінювати систему оцінювання та правила вступу всього за місяць-два до початку вступної кампанії — неприпустимо.
— Останні два-три роки більшість наших школярів-випускників учили тільки ті предмети, які будуть потрібні їм при вступі, — поділилася з “Вікнами” класний керівник однієї зі шкіл міста пані Надія. — Вони по кілька разів на тиждень займалися з репетиторами, щоб отримати глибокі знання з кількох базових предметів. При цьому — деяким “непотрібним” дисциплінам узагалі не приділяли уваги. Звичайно, справді старанний учень намагався встигати всюди й отримувати добрі бали з усіх предметів. Однак, таких — небагато. Тому школярів, які цьогоріч закінчують школу, від чергових освітніх новацій просто у піт кидає. Це — абсолютно неправильно. Нехай би хоч із нового навчального року зміни вносили, щоб у дітей хоч якийсь час був відповідно підготуватися. Нинішні випускники вже фактично нічого виправити не можуть. Відтак, навіть посередній атестат може перекреслити абітурієнтові шлях в інститут. Що робитимуть у цій ситуації діти та батьки, можна тільки здогадуватися. Але, як на мене, такі “реформи” знову відкривають усі корупційні двері у вищій школі. Так нівелювати зовнішнє оцінювання, яке таки змусило дітей вчитися (нехай поки що і лише у випускних класах), — не можна.
600 гривень
на тиждень
У таку кругленьку суму обходяться заняття з репетиторами одинадцятикласниці Ірині. Точніше — її батькам, які останні два роки вже так і бачать свою доньку у білому халаті.
— З репетиторами я почала займатися у 10-му класі, — розповіла Ірина. — Спочатку двічі на тиждень відвідувала педагога з хімії та біології. Платила — по 50 гривень за годину. Цьогоріч ціни зросли. Затребувані репетитори просять по 70-80 гривень за заняття. Викладачі вишів — значно дорожче. Окрім хімії та біології, останні півроку додатково вчу історію. Репетитору з цього предмета платимо тільки 30 гривень за годину, оскільки вона — новачок у цьому бізнесі. Проте, історію “зубрю” 5 днів на тиждень, щоб надолужити упущений час. От і виходить майже 600 гривень щотижня. За два роки — це вже кількадесят тисяч гривень. Якщо після усього цього я не поступлю — не знаю, що буде. Але ж гарантії ніхто не дає. Тим часом, нас постійно “тішать” змінами. Про атестати ми вже успішно забули. Аж раптом їх, можливо, почнуть враховувати при вступі. Залишається тільки сподіватися, що цього не буде. Адже я — не кругла відмінниця. Приділяючи уваги одним предметам, просто змушена трохи упускати інші. Адже наймати репетиторів з усіх предметів — просто нереально.
До речі, знайти хорошого репетитора — також нелегко. Учителі самі нерідко скаржаться, що їм не вистачає годин на повноцінний виклад матеріалу. Однак, стверджують школярі, деякі з них навіть не докладають зусиль, щоб дати учням належні знання: розраховують на те, що батьки найматимуть репетиторів. Другий раз ніхто нічого не пояснює. Хіба що за гроші. Тому більшість випускників таки змушені домовлятися про індивідуальні заняття.
— Репетиторство, звичайно, дорого обходиться, — стверджує мама Іри Людмила. — Однак, я справді бачу добрий результат. Дочка — вчиться. А це — найголовніше. Загалом її однолітки зараз мало часу витрачають на посиденьки з друзями, тривалі гулянки, комп’ютерні ігри тощо. І я вважаю, що це — найважливіше досягнення системи зовнішнього оцінювання.
Мова —
на вибір
Нинішнього літа вперше тестування мало відбутися стовідсотково державною мовою. Новий уряд побачив у цьому порушення прав нацменшин і пропонує обирати мову тестів. На цю постанову має відреагувати Український центр оцінювання якості освіти. При цьому його директор Ігор Лікарчук нещодавно зазначив, що станом на 10 березня для проходження ЗНО зареєструвались 315 тисяч осіб — 72% від загальної кількості випускників. Усі тестові завдання вже підготовлено та затверджено, а 70% їх — уже надруковано. Часу на переклад тестів п’ятьма мовами немає.
Між тим, навіть якщо припустити, що фізично здійснити такий переклад ще можна, то якісно ці тести можуть бути сумнівними. До того ж, переклад — це неминуче джерело витоку інформації. Де гарантія, що завтра тести не буде опубліковано в інтернеті? І чи можна ще провести належним чином перереєстрацію учасників ЗНО? Чи буде відповідне фінансування, адже один тестовий комплект коштує 65-70 гривень.
Дати відповіді на всі ці запитання освітяни не можуть. Відомо тільки те, що школярі, які хочуть складати тести російською, угорською, польською чи іншою мовою, повинні перереєструватися. Кінцева дата — 8 квітня.
Про якість тестів у цій ситуації міністр мовчить. Хоча у минулому році він метав громи і блискавки, вишукуючи недоліки. Тепер Дмитро Табачник не заявив, що бере якість тестів під особистий контроль. Судячи з усього, він хоче розіграти старий спектакль на тему: ми не встигли й у всьому винні попередники-непрофесіонали.
124 — уже
не обов’язково
Тривала дискусія з приводу доцільності вносити зміни у цьогорічну вступну кампанію завершилася 1 квітня, коли Мін’юст зареєстрував відповідний наказ МОН. Отож, коротко про найголовніші зміни: 1) надано право вступникам подавати сертифікат Українського центру оцінювання якості освіти, виданий у 2008, або у 2009, або у 2010 році (хоча абітурієнт не позбавляється права проходити ЗНО щорічно); 2) регламентовано кількість вищих навчальних закладів і напрямів підготовки (спеціальностей), куди вступник може подати заяву (не більш ніж до п’яти вищих навчальних закладів України та не більш ніж на три напрями підготовки (спеціальності); 3) надано право вищому навчальному закладу допускати до участі у конкурсі абітурієнтів із сертифікатом, кількість балів якого з непрофільних предметів нижче 124 балів, за умови, якщо кількість балів із профільних предметів становить не нижче 170 балів з кожного предмету; 4) передбачено врахування середнього бала атестата з округленням до десятих частин бала (за 200-бальною шкалою); 5) надано право особам, які не атестовані з української мови та літератури, складати вступний іспит із тієї мови, оцінки з якої виставлені в атестаті; 6) надано право абітурієнтам, які отримали повну загальну середню освіту у 2007 році і раніше, брати участь у конкурсі за результатами ЗНО або за результатами вступних випробувань з конкурсних предметів у вищому навчальному закладі при вступі на навчання без відриву від виробництва.
До речі
Згідно з дослідженням якості системи вступу до університетів на основі ЗНО, довіра до зовнішнього незалежного оцінювання серед студентів досягла 86%, серед абітурієнтів — 85%. Не довіряють ЗНО лише 8% працівників шкіл та 23% працівників вишів. Схвалюють та підтримують тестування 90% працівників шкіл, 82% студентів. Не схвалюють тестування лише 29% працівників вишів та 29% випускників шкіл. Учасники опитування також зазначили, що якість тестових завдань — суттєво вища порівняно із 2007 роком, — повідомляє “Україна молода”.
