Районні підприємці засмічують села. А хто прибиратиме?

Боротьба зі сміттям — завдання номер один на цей рік для районної влади, яка всерйоз узялася за стихійні сміттєзвалища і любителів безладу. Для початку у села завезли першу партію контейнерів для збору сміття. Через кілька місяців вирішили перевірити, як їх використовують на місцях. Після дводенного об’їзду з’ясувалося: у деяких селах сміття навіть сортувати готові, в інших — контейнери навіть не розставили.
Переглядів: 591

Відповідно до положення про рейтингове оцінювання населених пунктів району чотири рази на рік районна влада здійснює рейди-перевірки по селах. Потім — підбиває підсумки, а кращих нагороджує преміями.
Перший у цьому році об’їзд відбувся напередодні Великодніх свят. Уже традиційно Калуський район розділили на п’ять секторів, закріпивши за кожним із них заступників голови та керівника апарату райдержадміністрації. Відтак, до кожного села виїхала комісія, яка детально знайомилася зі станом справ: оглянули приміщення і території сільських і селищної рад, шкіл, дитячих садків, ФАПів, народних домів, бібліотек, торгових закладів.
Зважаючи на те, що напередодні свят про перевірку все ж таки заздалегідь повідомили, не підготувалися до неї хіба що ледарі. Звичайно, майже у кожному із шести сіл (Збора, Завадка, Верхня, Мостище, Вістова та Боднарів), де разом із заступником голови РДА Василем Турчином побували “Вікна”, були певні недоробки. Однак подекуди масштаби безладу просто вразили.
Уже у першому селі здалося, що готуватися до свят тут і не починали. Неочищені канави вздовж доріг та неприбране сміття, відсутність огорожі та вікон у бюджетній установі — лише частина проблемних питань села. Як з’ясувалося, уже більше двох років у фельдшерсько-акушерському пункті немає світла. Сільський голова Збори стверджує, що це — не його проблема. Тим часом у якості ліків та вакцини, які мали би зберігатися у холодильниках, можна тільки сумніватися.
— Раніше у цьому приміщенні були ФАП та бібліотека, — розповіли “Вікнам” працівники сільського медзакладу. — Лічильники також були спільні. Але згодом приміщення розділили. Відтак, ФАП узагалі залишився без газу і світла. Теплопостачання відновити вдалося. А от з електроенергією виникли проблеми: спеціалісти, які приїхали з РЕМу, ніби все підключили, встановили лічильники, перевірили. Зробивши свою роботу, бригада поїхала. Але через певний час з’ясувалося, що лічильник у нас не “крутить”. А за електроенергію, яку ми використовуємо, змушені платити сусіди. Звісно ж, працівники АТС довго з цим не мирилися і обрізали кілька дротів. Отож, уже щонайменше два роки розетки у нас не працюють. Без світла ми ще могли б обійтися, адже майже не використовуємо його, але холодильник у ФАПі повинен працювати.
Окрім цього, перевірка встановила, що цьогоріч сміття з села ще жодного разу не вивозили. За словами Зборівського сільського голови Івана Перця, відповідне рішення управа села прийняла на виконкомі.
— Ми до свят не будемо нічого прибирати і вивозити, — наголосив Іван Перець. — У фосах — мокро. Хто полізе їх чистити? Як підсохне все, тоді і приберемо. У мене за кожною частиною села закріплена відповідальна людина. З них і треба питати, чого не почищено. Що, я мав лізти у болото? А сміття ми вивозимо. Правда, цього року ще жодного разу не вивозили, бо зима затягнулася. Але після свят організуємо. А загалом це не так легко зробити. Адже я мушу сам наймати трактори, ставити могорич, діставати пальне. Мені ніхто ні копійки не хоче дати на це. Підприємці навіть для дітей до Великодня жодної копійки не виділили, не те, що на інші потреби села. А фермери навіть трактора не дадуть, щоб сміття вивезти. Що ж до ФАПу, то за нього відповідає завідуюча, а не я. Її для того призначили і платять зарплату. Я навіть не дивився, що там вікна нема. А загороди там вже багато років немає. То і що? Дайте гроші — поставимо. Чи мені за свої кошти все у селі робити?
Подальша дискусія із сільським головою результату не принесла. Василь Турчин підсумував, що порядок у селі тільки там, де люди самі біля своїх хат прибрали. У відповідь сільський голова тільки наполегливо наголошував, що питати треба не з нього, бо він — не винен і не може все сам зробити. А на зауваження працівника Калуської райсанепідстанції, що з року у рік — ті самі невирішені проблеми, Іван Перець тільки вперто вимагав грошей.

Власним прикладом
Так заохочує до роботи односельчан Завадківський сільський голова Василь Перчик, який і сам добряче попрацював над благоустроєм села. Взятися за лопату його змусила деяка байдужість односельців, які не одразу відгукнулися на заклик прибрати село.
— Довелося мені змінити костюм на робочий одяг, узяти лопату і стати фоси розчищати, — весело розповідає Василь Перчик. — Ну, а люди, як то побачили, почали поволі і собі рухатися та допомагати. Отак ми село і прибрали.
Результат такої толоки був помітний ще за кілька днів до Великодня. Тож, село не тільки отримало шанс стати одним із кращим у районі, але і — жодного серйозного зауваження.
— Село значно рвонуло вперед, — підсумував Василь Турчин. — Порівняно із попередніми роками, коли напередодні свят ми бачили сміття вздовж доріг та окопів, цьогоріч таких проблем немає. Коштом районної влади вдалося зробити ремонт дороги між Завадкою і Зборою, а також завершити будівництво моста. У 2010-му намагатимемося вирішити питання щодо опалення народного дому. 

Підприємці проти контейнерів
Загалом поїздки по інших селах нічим особливим не відзначилися. Так, Верхня — просто сяяла чистотою, а Мостище у цей день якраз активно працювало над благоустроєм села. Щоправда, побороти стихійні сміттєзвалища тут, схоже, не так просто. Адже гори сміття перевірка застала просто посеред села. Аналогічна ситуація й у Боднарові та Вістові: помітно, що люди працювали, але роботи ще достатньо.
Найбільша проблема — уздовж придорожніх смуг та територія навколо магазинів та кафе. Майже у кожному селі підприємці абсолютно не дбають про чистоту на подвір’ях своїх закладів. Зокрема, у Завадці навколо двох магазинів валялося чимало порожніх пляшок, різноманітних коробок та обгорток. Поруч, при вході у крамницю, красувалися новенькі контейнери. Порожні.
Натомість у Боднарові підприємець (до речі, — депутат районної ради. — Авт.) упорядкував свій магазинчик тільки спереду. Ззаду крамницю підперли кількадесят пляшок з-під алкогольних напоїв, які тут, між іншим, продавати заборонено.
Пояснення у більшості сільських бізнесменів схожі: контейнери їм не потрібні, оскільки до магазинів і так зносять сміття з усього села. Коли ж ще і контейнери тут поставити, то вивозити його доведеться по кілька разів на день. Зважаючи, що ця послуга, звісно ж, вартує грошей, підприємці в один голос кричать, щоб контейнери ставили де завгодно, тільки не біля крамниць та кафе. Мовляв, це для них — непосильне додаткове навантаження. 
Проте, витрачатися на вивіз сміття таки доведеться. Як кожному пояснив Василь Турчин, наприкінці минулого року всі села району отримали контейнери для сміття. Сільські голови зобов’язані розкласти їх біля бюджетних установ та бізнесових закладів.
— Ми йдемо до Європи і повинні вчитися цивілізовано вирішувати проблему засміченості, — резюмував Василь Турчин. — Цього року біля кожного кафе чи магазину у селі, кожних школи, амбулаторії та клубу мають стояти контейнери для сміття. Як тільки буде така можливість, закупимо їх більше, щоб можна було встановити якомога більше. Я переконаний, що якщо підприємці позагороджують свої магазини, то ніхто зносити їм сміття не буде. Ми повинні привчати людей до порядку і ми будемо це робити.
Загалом остаточні підсумки першого у цьому році об’їзду районна влада підіб’є наступного тижня. Тоді і будуть названі найкращі населені пункти та бюджетні установи і відповідно — найгірші. Звісно ж, до кінця року ситуація ще може кілька разів кардинально змінитися. Адже попереду — три аналогічні об’їзди. Утім, як свідчить досвід, з року у рік проблеми залишаються тими ж.