Під час засідання Ради з питань соціально-економічного розвитку регіону, боротьби з корупцією та злочинністю, яке відбулося 13 квітня, Михайло Вишиванюк заявив: “У Калуші ситуація катастрофічна. Проблема у тім, що після постанови Верховної Ради про виділення коштів, окрім говоріння і перекладання паперів зі стосів в стоси, ніяких заходів не робиться”.
Йшлося, зокрема про необхідність переведення ВАТ “Оріана” у процес санації, — повідомляє Західна інформаційна корпорація. Доповідачу з “калуського питання”, заступнику голови ОДА Ігорю Зваричу губернатор дав доручення — звернутися до Кабміну з обгрунтуванням вивести калійний завод з підпорядкування ВАТ “Оріана” задля створення на його базі державного підприємства, з тим, “аби запустити роботу калійного заводу”.
За словами Михайла Вишиванюка, “калуська ситуація може вирости у загальносвітові масштаби; розсоли, 35 млн. куб. м. надзвичайно високої концентрації, рухаються у напрямку річок Сівки і Лімниці. Якщо усе прорветься у ріки, біда опиниться у гирлі Чорного моря”. Михайло Вишиванюк наголосив: “Вчені кажуть — це питання часу: максимум 6 місяців”.
Голова ОДА повідомив також, що цього тижня у Калуші були представники Кабміну та Міністерства надзвичайних ситуацій. Проведено робочу нараду, під час якої він дав доручення будівельним організаціям “негайно приступити до укріплення дамби Домбровського кар’єру, не чекаючи коштів з центру”. Зазначалося: на “Оріані” триває війна судів; накладено арешт на фінансування природоохоронних заходів; майже півмільйона “екологічних” коштів повернуто до бюджету.
Водночас Михайло Вишиванюк закликав правоохоронні органи “оголосити мораторій на судові війни довкола “Оріани”; сказав, що проситиме Прем’єр-міністра України Миколу Азарова вдруге приїхати у Калуш. Керівнику обласного управління СБУ губернатор доручив “взяти під контроль забезпечення не просто порядку там, а державного інтересу”.
За словами заступника голови ОДА Ігоря Зварича, наприкінці 2004 року Івано-Франківська облдержадміністрація, яку і тоді очолював Михайло Вишиванюк, внесла до Кабміну пропозиції з врегулювання проблемних питань ВАТ “Оріана”, зокрема щодо погашення боргів та іноземних кредитів. У 2005 році від цього плану новий уряд відмовився.
Історія проблеми
ДП “Калійний завод” ВАТ “Оріана” – державна частка 99,99% – утворено на базі Калуського заводу калійних добрив, що був введений в експлуатацію у 1967 році з метою розробки Калуш-Голинського родовища калійних солей та їх комплексної переробки. Основна продукція — сульфатні форми калійних добрив — калімагнезія та каїніт — подвійна сіль калію і магнію. Проектна потужність заводу — 500 тис. тонн калімагнезію на рік у натуральному вигляді. До 1996 року завод працював рентабельно. Однак через незадовільне технічне переозброєння та дефіцит обігових коштів, спричинений переходом до бартерної схеми роботи, випуск мінеральних добрив зменшився з 132,6 тис. тонн у 1995 році — до 20,9 тис. тонн у 1999-у. З 1996 року завод почав працювати збитково. І у жовтні 2001 року було зупинено випуск калімагнезії галургійним методом.
Нині на ВАТ “Оріана” 103 працівники; заборгованість з виплати заробітної плати — 670,07 тис. гривень; податкова заборгованість — 8193,3 тис. гривень; заборгованість до Пенсійного фонду — 5820 тис. гривень; заборгованість за електроенергію — 193,5 тис. гривень. Загальна сума заборгованості ВАТ “Оріана” — більше 100 млн. гривень. Фінансовий результат за 2009 рік — 1040,5 тис. гривень.
В останні роки, коли підприємство не працювало, у зоні його діяльності накопичено великий обсяг екологічних проблем. Через непроведення рекультивації відвалів відбувається засолення навколишніх територій (150 га), забруднення підземних вод, джерел питної води з імовірним поширенням соляних розсолів у напрямку річок Лімниці та Дністра. Заповнення Домбровського кар’єру розсолами останніх 4-5 років унаслідок атмосферних опадів щорічно становить 3 млн. т куб. метрів; цілком можливим є перелив розсолів на територію довколишніх населених пунктів і річок Лімниці та Дністра. Можливе руйнування дамби хвостосховищ, які заповнені відходами розсолів в обсязі 25 млн. куб. метрів, що спричинить затоплення території промвузла, 11 підприємств та населених пунктів.
Через незаповнення порожнин рудників розсолами існує небезпека інтенсивного просідання земної поверхні, на якій розташовані майже 1300 житлових будинків Калуша, сіл Кропивника, Сівки-Калуської і Голиня.
Наказом Мінпромполітики №563 від 21 серпня 2009 року затверджено проект “Консервація Домбровського кар’єру з рекультивацією зовнішніх відвалів №№1, 4 та хвостосховищ №1, 2”, кошторисною вартістю 87,3 млн. гривень.
На найближчих 5 років передбачається низка природоохоронних заходів на дочірньому підприємстві “Калійний завод” ВАТ “Оріана”. Зокрема, зменшення попадання атмосферних опадів у Домбровський кар’єр; рекультивація відвалів №№1, 4; скид розсолів із хвостосховищ у кар’єр.
Однак робоча документація проекту не виготовлена.
З державного бюджету на 2009 рік для ДП “Калійний завод” ВАТ “Оріана” за бюджетною програмою виділено 2 млн. гривень на рекультивацію, з яких це підприємство освоїло 1,39 млн. гривень.
На виконання природоохоронних робіт у 2010 році на І квартал виділено 731,6 тис. гривень, із яких освоєно 298 тис. гривень.
Консервація не передбачає відновлення виробництва калійних добрив. Щорічно для потреб сільського господарства Прикарпаття ввозиться з-за кордону більше 250 тис. тонн калійних добрив.
За приблизними підрахунками для відновлення у Калуші виробництва калійних добрив, потужністю 110 тис. т на рік, із розсолів Домбровського кар’єру, необхідні 200 млн. гривень.
Для відновлення потрібного в області калійного виробництва Фонд державного майна спільно з ДПА і Мінекономіки мають вирішити питання щодо виділення калійного заводу зі складу ВАТ “Оріана” та створення на його базі державного підприємства з подальшим формуванням державної програми.
Законом України від 12 лютого 2010 року території міста Калуша та сіл Кропивник і Сівка Калуська Калуського району оголошено “зоною надзвичайної екологічної ситуації”. Розпорядженням Кабміну №381 від 2 березня передбачено виділити на калуські проблеми 398 млн. гривень, із яких на здійснення комплексу заходів, відповідно до розробленого проекту “Консервація Добмбровського кар’єру з рекультивацією зовнішніх відвалів №1,4 та хвостосховищ №1,2 — 87,3 млн. гривень.