Як повідомляли “Вікна”, наприкінці квітня Професіональна Ліга стронгменів України спільно з компанією “Konyushok sport events” та телеканалом “Тоніс” розпочала зйомки телевізійного проекту “Народний богатир”, фінал якого, за сприяння міського голови Калуша Ігоря Насалика, минулої суботи відбувся у міському парку культури і відпочинку імені Івана Франка.
Поборотися за титул найсильнішого стронгмена-аматора та отримати одну із шести перепусток у професійний спорт спробували 20 спортсменів-початківців, які приїхали до Калуша з усіх куточків України: Києва, Полтави, Черкас, Кіровограда, Донецька, Житомира, Львова, Івано-Франківська та Чернівців.
Загалом спортсмени змагалися у п’яти видах змагань. Перший, чи не найбільш видовищний, відбувся на площі Героїв: “запрягшись” у спеціальні богатирські пояси, чоловіки мали 20 метрів протягнути по площі вантажівку вагою 7 тонн. Переможцем у цьому випробуванні став Дмитро Тишецький із Черкас.
Після такого виснажливого випробування богатирям обов’язково потрібно було відпочити та відновити сили. Отож, у змаганнях зробили двогодинну перерву. Вже по обіді турнір продовжили у міському парку.
Другий етап змагань розпочався із богатирської естафети під назвою “Прогулянка фермера”. “Прогулянка” тривала всього 90 секунд. Однак, за цей час стронгменам потрібно було пройти 20 метрів із двома валізами (вага кожної — 115 кг. — Авт.), а потім ще по черзі перемістити три мішки (по 80 кг кожен. — Авт.) на платформу висотою 1,4 метра, попередньо пронісши їх 10 метрів.
Упоратися з таким нелегким випробуванням удалося не всім. Кілька спортсменів так і не змогли підняти всіх мішків, обмежившись, здебільшого, двома. Серед тих, кому не піддалися мішки, — і полтавчанин Геннадій Чіпко, якому після конкурсу довелося надавати медичну допомогу. З подальших змагань медики вирішили його зняти.
Ще один атлет так і не впорався з надто важкими валізами: до фінішу він їх таки доштовхав, але часу на мішки уже не було. “Мені завадили мої короткі пальці та суха шкіра на долонях. Плюс — надто малий досвід у подібних вправах”, — прокоментував поразку киянин Сергій Бібік.
Проте, більшості спортсменів конкурс таки підкорився. Валізи хлопці переносили на одному подиху, а мішки шпурляли з такою силою, що приблизно на половині випробування їх довелося “підремонтовувати”. Особливо вразив у цьому етапі буковинець Павло Костенюк, який буквально “пролетів” конкурс усього за 35 секунд. А от найбільшу підтримку калушан отримав “дует” земляків — львів’янин Володимир Рекша та іванофранківець Назар Павлів. Обидва закінчили вправу майже одночасно — за неповних 40 секунд.
Наступним випробуванням для стронгменів стало 360-кілограмове колесо, яке за максимально короткий час потрібно було перевернути шість разів. Як зізналися кілька спортсменів, до такого випробування вони просто не готувалися. Відтак, тактику обирати довелося вже під час змагань.
— Востаннє я перевертав таке колесо півтора року тому. Потім — травмувався і довелося на тривалий час забути про змагання. Тому сьогодні до цієї вправи я абсолютно не готовий, — зізнався єдиний представник Кіровограда Роман Бордюжа.
— Я сьогодні взагалі вперше спробував колесо. Але загалом — непогано вдалося, — поділився Володимир Рекша.
— Я ненавиджу цю вправу. Щоб хоч якось сконцентруватися, уявляю собі, як важко бути трактористом, — жартома підсумував завершення свого виступу більш досвідчений Віталій Міхеєв із Київщини.
Після трьох конкурсів із 20 богатирів суддівська колегія залишила лише 12 кращих, яким уже за кілька хвилин довелося знову зустрітися з величезними колесами. Щоправда, цього разу їх потрібно було не перекидати, а піднімати. Причому — два одразу. Загальна вага випробування — 720 кг. На руки атлетам, як повідомив один із організаторів турніру Сергій Конюшок, припадало приблизно 280 кг. Отож, наступне завдання — за 60 секунд якомога більше разів підняти та зафіксувати вантаж.
Лише двоє зі спортсменів так і не змогли підняти колеса. Інші, докладаючи неймовірних зусиль, таки зараховували собі кілька очок. Максимальний результат у цій вправі показав Віталій Міхеєв, який із кожною спробою все більше допомагав собі голосом та корчив мученицькі гримаси. Водночас — виконував завдання дедалі впевненіше. Його результат — 12 підйомів. Загалом до цього часу атлет уже встиг позагравати з публікою, познайомити калушан зі своїми активними вболівальниками, “похизуватися” тату на спині та запам’ятатися своєю незвичайною зачіскою. Отож, підтримка публіки — гарантована. А стремління до перемоги — просто шалене.
Не підвів Віталій Міхеєв й у наступному, заключному, етапі, до якого, до речі, потрапило лише восьмеро стронгменів. Цього разу на атлетів чекала ще одна естафета: 60-кілограмова гантеля, 90-кілограмова колода,120-кілограмова штанга та знову колода — 130-кілограмова. Уже традиційно — чим швидше, тим ліпше.
Окрім Віталія Міхеєва, повністю пройти дистанцію вдалося лише представнику Черкас Дмитрові Тишецькому. Решта спортсменів так і не спромоглися підняти найважчої колоди. Для двох навіть штанга стала непосильною.
Проте, загальні результати змагань для багатьох глядачів стали несподіванкою. Підбивши підсумки, судді винесли вердикт: Геннадій Ворник із Черкащини та Борис Курбацький із Донеччини розділили п’яте місце, а Юрій Лагутін із Київщини — четверте. Трійку лідерів замкнув ще один мешканець Черкас Євген Стахурський. А “срібло” змагань дісталося буковинцю Павлові Костенюку. Разом із Дмитром Тишецьким до Черкас “поїхала” і найголовніша нагорода змагань та титул абсолютного стронгмена-аматора. Усі шестеро атлетів, як повідомив організатор змагань, двічі найсильніша людина планети Василь Вірастюк, отримали сертифікати, що дозволять їм упродовж кількох років змагатися із атлетами-професіоналами. Грошових винагород — не планувалося, адже це, переконує богатир, не повинно бути стимулом для спортсмена.
Не залишила поза увагою суддівська колегія і Віталія Міхеєва, який у підсумку посів лише сьоме місце. Його організатори відзначили призом “за волю до перемоги”.
Щодо галичан, то, на жаль, незважаючи на серйозну підтримку публіки, до перемоги хлопцям не вистачило всього кілька кроків. Однак, уже наступного дня в Івано-Франківську вони довели, що гідні бути у списку найсильніших людей України. Об’єднавши зусилля Львова та Прикарпаття, силачі, зрештою, змогли показати свої вміння й у підсумку отримати ІІІ призове місце, поступившись, щоправда, команді з Черкас (ІІ місце) та Чернівців (І місце).
Сакральний момент випікання пасок
