Про Програму розвитку автотранспорту загального користування на три найближчих роки йшлося на сесії міської ради минулого тижня. Зокрема, виконання Програми має без значних фінансових витрат оптимізувати маршрутну мережу.
Наразі для задоволення потреб населення у пасажирських перевезеннях створена мережа, що складається з 17 постійних міських автобусних маршрутів. Перевезення здійснюють чотири підприємства-перевізники та троє приватних підприємців. Усі — переможці відповідних конкурсів.
— За останній рік вдалося суттєво поліпшити якість транспортних послуг, — зазначив у коментарі “Вікнам” начальник управління економічного розвитку міської ради Юрій Соколовський. — Зокрема, з липня минулого року містом їздять виключно комфортабельні автобуси, тоді як до цього ледь не половина так званих пасажирських автобусів були переробленими з вантажних “бусів”. Крім того, містом курсували “Івеко”, а на Загір’я взагалі їздила “маршрутка” висотою 1,5 метра, стояти у якій могли хіба що діти. Зараз усе це — у минулому. Тож, у принципі, пасажирам скаржитися немає на що. Звернення періодич-но, звісно ж, поступають. Адже чим більше людині даєш, тим більше вона хоче. Але загалом кількість скарг зменшилася.
Між тим, з метою більшого задоволення потреб населення, протягом минулого року у місті неодноразово вводили тимчасові додаткові рейси на окремих маршрутах. Скажімо, у дні святкувань Різдва Христового, Воскресіння та Святої Трійці — на Височанку. Також протягом навчального року здійснюється безкоштовне перевезення приблизно 200 учнів із віддалених мікрорайонів міста до місць навчання. Також на постійному контролі — заміна менш містких автобусів на транспортні засоби більшої місткості.
У цілому, вважає міська рада, рівень забезпечення населення пасажирськими перевезеннями по основних показниках є задовільним. Проте, кілька невирішених питань таки є. Проблемним наразі є нераціональне співвідношення між різноманітними видами і типами рухомого складу, що обслуговує маршрути; недостатній темп оновлення парку автобусів великої місткості; на місцевому рівні відсутній механізм компенсації збитків автопідприємствам від перевезення пільгових категорій пасажирів.
Щодо пільговиків, то грошей з Державного бюджету на покриття витрат безкоштовного проїзду катастрофічно не вистачає. Так, минулого року на ці потреби Калушу було виділено 707,816 тис. гривень. Водночас, згідно з даними управління праці та соціального захисту населення Калуської міської ради, калушан, які мають право на пільговий проїзд, — 19,5 тисячі. Тобто, грошова частка виділеної з Держбюджету суми на проїзд одного пільговика становить 9 копійок на день.
У 2010 році Калуш має отримати 719,8 тис. гривень субвенції на пільгове перевезення окремих категорій громадян. Зважаючи на те, що місто має ще 290 тис. гривень боргу перед перевізниками, який потрібно сплачувати у першу чергу, коштів, що залишаться, на поточний рік не вистачить. Щоб не скорочувати рейси з пільгового перевезення, міська влада прийняла безпрецедентне рішення: на ці потреби у бюджеті міста передбачили 300 тис. гривень. Стільки ж, згідно з міською програмою розвитку автотранспорту загального користування, мають передбачити й у бюджетах двох наступних років. Таким чином, як і раніше, пільговики у межах міста зможуть їздити безкоштовно.
Нагадаємо, що на сьогодні калуські перевізники за власний рахунок перевозять сім найбільш незахищених категорій населення: інвалідів І-їгрупи та інвалідів із явними ознаками каліцтва; інвалідів Великої вітчизняної війни та війни в Афганістані, інвалідів ОУН-УПА; дітей до 10-ти років у супроводі батьків, які оплатили свій проїзд, дітей-сиріт та дітей, які мають опікунство; потерпілих унаслідок Чорнобильської катастрофи І та ІІ категорій; ветеранів Великої вітчизняної війни, учасників бойових дій ОУН-УПА; дітей, хворих на дитячий церебральний параліч, та осіб, які їх супроводжують; дітей-інвалідів та інвалідів І, ІІ груп по зору і з ураженням опорно-рухового апарату та осіб, які їх супроводжують.
Із пропозицією розширити список пільговиків до депутатів звернувся Василь Гресько (БЮТ), за словами якого, не можна забувати про таку категорію, як репресовані та згодом — реабілітовані, яких на сьогодні водії просто “викидають” із автобусів. Також депутат звернув увагу на те, що задля зручності пасажирів графіки руху маршрутів мають бути вивішені на кожній зупинці.
Щодо його зауважень, то, як зазначила в. о. заступника міського голови з питань економіки Руслана Вайда, перелік пільговиків визначений державою. Тому ніхто не має права “викидати” їх із автобусів. Калуські ж перевізники і так взяли на себе додаткові зобов’язання, тому змушувати їх перевозити безкоштовно ще більшу кількість людей — просто несправедливо. Щодо графіків руху автобусів, то їх обов’язково зроблять і встановлять у відповідних місцях. Щоправда, наразі їх ще треба виготовити. На це у програмі передбачено 10 тис. гривень на цей рік та ще по 2 тис. гривень — на два наступні роки.
Інший депутат міської ради, голова правління ВАТ “Калуське АТП” Василь Любас нагадав про ще одну наболілу проблему — будівництво у Калуші автостанції, що дасть змогу не тільки “розвантажити” вулицю Пушкіна, але і допоможе контролювати всіх перевізників. Адже сьогодні водії, особливо районних маршрутів, їздять, як хочуть. Запропонував депутат внести у програму і ще один пункт: якщо пальне подорожчає більше, ніж на 10%, потрібно негайно починати процедуру перегляду вартості проїзду у міському транспорті.
Міська рада довго пропозиції не обговорювала: обидві — підтримала. Щоправда, з поправками. Так, за автостанцію вирішили взятися якомога швидше — не пізніше вересня, принаймні, місце її розташування має бути визначене. А от із переглядом вартості проїзду у міських маршрутках депутати вирішили бути оригінальними. Відтак, одноголосно підтримали думку, що при 10-відсотковому зростанні пально-мастильних матеріалів потрібно починати процес перегляду тарифів на користування автотранспортом, який зазвичай займає до двох місяців. Водночас, якщо паливо подешевшає на тих же 10%, то, чи не вперше в історії міста, влада попіклується про зниження вартості проїзду. Щоправда, сподіватися на такий крок, скоріше за все, не варто. Адже, хоча лише з 1 червня почав діяти новий тариф — 1,50 гривні, перевізники вже заявляють: він — нерентабельний.
Ватикан: коли час зупинився