Увесь минулий тиждень заступник міського голови Василь Петрів, секретар міської ради Роман Боднарчук та державний санітарний лікар району Богдан Пеленичка провели у закордонному відрядженні. З Італії вони привезли не тільки чимало приємних вражень, але і реальні плани, як позбавити Калуш від більшості його найболючіших екологічних проблем.
За словами Романа Боднарчука, головною метою поїздки стало не так бажання і необхідність побачити унікальне обладнання, як переконатися, наскільки воно безпечне. Адже важливо, щоб, усуваючи одну небезпеку, не породити іншу.
— Особливо фірма нас зацікавила своєю прогресивністю, — наголошує Роман Боднарчук. — Адже вони самі визначають проблему, проектують для її вирішення обладнання, самі ж його виготовляють.
Як зазначив заступник міського голови Василь Петрів, фірма “Vomm”, яка розташована у Мілані, запропонувала технологію переробки розсолів методом сушення, що дасть змогу не просто відтермінувати чи призупинити екологічні загрози, а реально їх позбутися.
— Як відомо, наразі повністю готовий проект консервації Домбровського кар’єру, — наголошує Василь Петрів. — Але, згідно з висновками фахівців, він — недосконалий. Адже вирішує екологічні проблеми частково. Точніше — лише призупиняє їх. Зараз уже всі зрозуміли, що повна ліквідація загроз можлива тільки за умови відновлення виробництва калійних добрив. Однією із фірм, яка готова допомогти нам у цьому, є фірма “Vomm”, яка пропонує технологію переробки розсолів методом сушення. Технологія дуже цікава й, у принципі, нас влаштовує.
Своє слово незабаром має сказати інститут галургії, куди калуські посадовці віддали зразки солей, яку отримали в Італії після переробки наших розсолів. Як повідомив Богдан Пеленичка, розсоли італійці переробляли безпосередньо під час перебування калуської делегації. Тому особливо вразило те, що всього за кілька годин їм вдалося із розсолу отримати сухий порошок білого кольору, вологи у якому — всього 1%.
— Це — своєрідне ноу-хау цієї фірми, яке, до того ж, обійдеться державі значно дешевше, ніж якби подібне робили у нас, — переконаний Богдан Пеленичка. — Тому наше головне завдання тепер — донести цю інформацію до фахівців хімічної промисловості, різних міністерств, які можуть підтвердити, що цю технологію потрібно використовувати для швидкого забезпечення зменшення екологічної напруженості на Калущині. До речі, ця ж фірма може переробляти і розсоли, які вже залиті у шахти.
Щоправда, у загалом вартій уваги технології є й один “мінус”: при висушуванні розсолів харчова і калійна солі не розділяються. А для того, щоб місто мало економічну вигоду, їх треба мати окремо. Відтак, харчову сіль можна буде направляти на такі підприємства, як “Карпатнафтохім”, а калійну, яку Україна сьогодні масово закуповує у Росії та Білорусії, — у сільське господарство.
Отож, стверджує Василь Петрів, залучаючи до робіт італійців, доведеться пошукати ще фахівців, які зможуть робити додаткову переробку: або перед стадією сушки або шляхом осадження харчової солі.
— Загалом промислова установка, яку нам пропонують, — досить компактна і складається з модулів, — акцентує Василь Петрів. — Ми підрахували: щоб зупинити приріст розсолів, нам необхідно переробляти біля 3 млн. метрів кубічних розсолу на рік. Для цього достатньо всього одного модуля. А вже поступово можна буде додавати й інші, щоб за рік переробляти 8-9 млн. кубічних метрів розсолів аж до повного осушення Домбровського кар’єру. При переробці розсолів таким методом можна буде ще і додатково отримати тепло для обігріву міста. До того ж, ці технології значно більш енергоощадні, ніж ті, які можуть запропонувати у нас. Загальна сума переробки 3 млн. кубічних метрів розсолів коштуватиме 27 млн. євро на рік. Тобто, у будь-якому випадку це — не 3 млрд. гривень, про які йдеться в Україні.
Італійська фірма готова вже до кінця літа завезти у Калуш свою установку. Щоправда, їм потрібні гарантії уряду. Тому до кінця червня представники компанії ще раз приїдуть у Калуш. Цього разу — з надією заручитися державною підтримкою. А заразом — підписати з міською владою протоколи про наміри і договори на подальшу співпрацю.
У тому, що пропозиція італійців — надзвичайно вигідна, калуські посадовці, які на власні очі могли оцінити обладнання та результати переробки розсолів, не сумніваються. Проте, у компетенції міської ради — виділити землю та дати дозвіл на виробництво. Але головне рішення — відновлення виробництва у Калуші — за державою. Тому саме від неї залежатиме, чи вдасться найближчим часом налагодити співпрацю з іноземними “рятівниками”. Між тим, процес санації на ВАТ “Оріана” та виведення з її складу ДП “Калійний завод”, вочевидь, для того і робиться, щоб у перспективі можна було виробництво у Калуші відновити. Тому — перспективи є.
Водночас, зі своїми не менш цікавими пропозиціями до перших осіб Калуша звернулися й інші іноземні компанії. Зокрема, — з Іспанії та Німеччини. Останні вже готові прийняти у себе делегацію нашого міста. Тож, не виключено, що чергова поїдка відкриє нові горизонти, а відтак, визначитися стане важче. Цю відповідальну місію доведеться взяти на себе провідним інститутам, таким, як Національна академія наук України чи інститут при РНБО України. Звісно ж, ні органи місцевого самоврядування, ні облдержадміністрація не мають у цьому питанні ключового голосу.
Ватикан: коли час зупинився