ЗНО: у Калуші — жодної апеляції

Цьогорічна вступна кампанія добряче пошарпала нерви випускникам. Адже всього за кілька місяців до її початку школярів ошелешили звісткою: правила гри змінено. Причому — суттєво. Нагадаємо, що цьогорічним абітурієнтам дозволили подавати сертифікат Українського центру оцінювання якості освіти, виданий у попередніх роках (хоча абітурієнт не позбавляється права проходити ЗНО щорічно. — Авт.). У останній момент регламентували також кількість вищих навчальних закладів і напрямків підготовки (спеціальностей), куди вступник може подати заяви: не більше п’яти вищих навчальних закладів України та не більше трьох напрямків підготовки. Вишам дозволили допускати до участі у конкурсі абітурієнтів із сертифікатом, кількість балів яких із непрофільних предметів — нижче 124 балів, за умови, якщо кількість балів із профільних предметів — не нижче 170 балів із кожного предмету. Далі — надано право абітурієнтам, які отримали повну загальну середню освіту у 2007 році і раніше, брати участь у конкурсі за результатами ЗНО або за результатами вступних випробувань із конкурсних предметів у вищому навчальному закладі при вступі на навчання без відриву від виробництва. Крім того, особам, які не атестовані з української мови та літератури, дозволили складати вступний іспит із тієї мови, оцінки з якої виставлені в атестаті.
Та чи не найбільший резонанс викликала інша поправка: врахування середнього бала атестата з округленням до десятих частин бала (за 200-бальною шкалою). Саме у цьому більшість прихильників ЗНО і побачили зону корупції. Одночасно почали з’являтися повідомлення про те, що у школах “підтягують” оцінки, збільшують кількість медалістів і навіть — переписують класні журнали. Звісно ж — не безкоштовно.
За словами головного спеціаліста управління освіти Калуської міської ради, відповідального за ЗНО у Калуші, Олега Андрусіва, жодних скарг від школярів чи їхніх батьків не надходило.
Хоча, звичайно, врахування середнього бала шкільного атестата при вступі значною мірою нівелює зовнішнє незалежне оцінювання як таке. Адже не можна порівнювати класичну “четвірку”, скажімо, випускника Калуської гімназії і випускника сільської школи. Адже діти вчаться за різними програмами. Тому просто шкода тих, хто має глибші знання, але, можливо, не зможе поступити через нижчий рейтинг шкільного атестату. Час покаже. Наразі ж калуські школярі продемонстрували належну підготовку та організованість. Відтак, суттєвих проблем не виникло.
Загалом у нашій області тестування проходило лише у трьох містах: Івано-Франківську, Калуші та Коломиї. У Калуші діяло п’ять пунктів тестування (на базі ЗОШ №№2, 3, 4 ,6 ,7), роботу яких забезпечували понад 300 педагогів. Усі вони пройшли відповідне навчання, а директори шкіл, їхні помічники та старші інструктори успішно склали сертифікаційні іспити. Про те, що той чи інший учитель сьогодні має працювати на пункті тестування, його повідомляли з Івано-Франківського регіонального центру оцінювання якості освіти за допомогою смс-повідомлення. На пунктах тестування працювали також медики та правоохоронці.
— Реєстрація всіх учасників тестування вперше здійснювалася не на базі управління освіти, а у єдиному пункті на базі ЗОШ №3, — каже Олег Андрусів. — Важливо, що адміністрація школи створила належні умови для роботи пункту реєстрації. Тому, завдяки добре налагодженій роботі з питань інформаційної кампанії щодо проведення ЗНО-2010, реєстрація пройшла успішно. У Калуші загалом було зареєстровано 884 абітурієнти, 525 із яких — учні загальноосвітніх шкіл та гімназії міста. Окрім них, тестування у Калуші проходили абітурієнти Калуського району, Болехова, Рожнятівського та Долинського районів.
Якщо раніше ЗНО було частиною обов’язкової середньої освіти, а результати тестування з конкретного предмету зараховувалися школярам як оцінка державної підсумкової атестації, то тепер предмети довелося складати двічі. Відтак, уперше ЗНО було виведено за межі навчального року, а довіз учасників із віддалених районів держава на себе не взяла. У результаті — чимало абітурієнтів просто запізнилися на тестування.
— Ми постійно наголошували, що на пункт тестування потрібно приходити хоча б із півгодинним запасом, — стверджує Олег Андрусів. — Калушани були більш-менш пунктуальними. Ті ж, хто їхав здалеку, іноді не встигали. У результаті — ми не мали права їх пропускати. Ще одна проблема: школярі через надмірний поспіх чи забудькуватість приходили без відповідних документів. Це також унеможливлювало їхній допуск на тестування. Загалом із 3 000 зареєстрованих на українську мову і літературу не прийшли чи не потрапили 220 абітурієнтів; із 2 229 зареєстрованих на ЗНО з історії України не склали його 219, із зареєстрованих на математику 1 721 учасника не було 177. А це, між іншим, — обов’язкові предмети, без яких вступ у виш — закритий.
Неявка учасників тестування на інші предмети у Калуші — також у межах 10% (для прикладу, у Києві — біля 30%. — Авт.). Зокрема, з 470 абітурієнтів, які хотіли складати іноземну мову, не прийшло 34. Ще 85 із 853 учасників тестування пропустили оцінювання з біології, 113 із1 259 абітурієнтів прогавили географію, 52 із 477 — фізику. Найменше цьогоріч було охочих складати хімію. Але із 278 зареєстрованих прийшли майже всі — 248.
— Загалом, якщо порахувати кількість учасників ЗНО, а також кількість предметів, які вони вибрали, то у Калуші абітурієнти фактично виконали 10 000 тестових завдань, — підсумовує Олег Андрусів. — Слід відзначити роботу директорів шкіл Наталії Овсеєнко, Михайла Коротича, Лідії Когут, Світлани Сакали, Володимира Кіндрата та їхніх заступників Тамари Тисяк, Надії Мандзій, Тетяни Малярчук, Галини Андрусів та Лесі Лазоришин, які завдяки своєму досвіду і, незважаючи на складність в організації навчально-виховного процесу у школі протягом червня, успішно провели тестування. Жодної апеляції щодо процедури проведення оцінювання у Калуші не було. Професійність усього персоналу також відзначили уповноважені і працівники Івано-Франківського регіонального центру оцінювання якості освіти та спостерігачі.