Громадськість не читала Податкового кодексу. Але — обговорила

Громадське обговорення проекту нового Податкового кодексу цього тижня відбулося у місті та районі. Воно показало загалом сумну картину: з одного боку, неправильною була організація самих слухань, коли на них промисловці та підприємці просто не приходять, а з іншого — більшість чиновників, які були присутні на слуханні, власної думки про новий проект податкового кодексу не мають. Бо — не читали.
Переглядів: 425

Про проведення громадського обговорення керівники району мали чітко відзвітувати обласній владі. Тому поставилися до організації серйозно. Окрім керівників структурних підрозділів РДА, запросили і депутатів Калуської районної ради, сільських та селищних голів. Проект презентувала перший заступник начальника Калуської ОДПІ Любов Жаровська.
— Найбільше підприємців цікавить єдиний податок. Цей податок у перехідний час, в якому ми працюємо, — оптимальний вихід. Він зручний і для підприємців, і для податківців. У порівнянні з первинним проектом Податкового кодексу, умови, на яких підприємці можуть перебувати на єдиному податку, дещо спростилися. Тепер на цьому можуть працювати підприємці, річний дохід яких становить 300 тис. гривень, а у трудових відносинах перебувають не більше як 10 чоловік. Попри те, що тепер є чітко визначений перелік тих видів діяльності, які не можуть проводитися зі сплатою єдиного податку, є і ті види діяльності, у яких підприємці працюватимуть із нульовою ставкою оподаткування. Зокрема, до цього переліку належить виготовлення меблів та столярних виробів за індивідуальним замовленням, ритуальні послуги, перукарні, виготовлення взуття та одягу за індивідуальними замовленнями. Єдина умова: щоб обсяг річного доходу не перевищував 300 тис. гривень, — зазначила Любов Жаровська. — Ставку єдиного податку затверджуватимуть місцеві ради, але для окремих видів діяльності, таких, як інформатизація, забезпечення доступу до мережі Інтернет, стільникового зв’язку, підбору персоналу та інших, вони можуть становити від 200 до 600 гривень. Для решти — від 20 до 200 гривень.
Відчують на собі новий кодекс і більшість людей, адже податок із доходів фізичних осіб планують збільшити на 2%, і при новому законодавстві він складатиме не 15, а 17%.
Обговорення у районі ускладнилося тим, що обговорювати проект довелося тільки чиновникам, сільським головам та частині депутатського корпусу Калуської районної ради. Підприємців прийшло обмаль.
Депутат районної ради, підприємець Віктор Мікеров, як і більшість присутніх у залі, проект кодексу не читав. Але ставиться до нього насторожено.
— Зараз у залі перебувають ті, хто не платить, а витрачає гроші. Тому треба обговорювати кодекс, насамперед, із тими, хто сплачує податки. Треба запитати думки у підприємців району. Малий і середній бізнес повинен розуміти, що його основне завдання — давати роботу населенню. Це має зрозуміти і держава. Я проект кодексу ще не читав. Але мене дивує, що опублікувало його Міністерство фінансів, а не віце-прем’єр Сергій Тігіпко, який відповідає за цей кодекс. Щодо нових норм, то я вважаю, що оборот для підприємства із десятьма зареєстрованими працівниками повинен складати близько мільйона гривень на рік, а не 300 тисяч, як встановлено у проекті кодексу. Але складається таке враження, що у Кабінеті Міністрів не прислухаються до пропозиції громадськості, — підсумував Віктор Мікеров.
За ним у тому, що не читав нового кодексу, зізнався і перший заступник голови Калуської РДА Василь Іванишин. Проте, з того, що чув про проект у ЗМІ, його найбільше турбує адміністрування податків. Те, чи зменшиться при новому кодексі кількість податків, що залишаються на місцях, турбувало і сільських голів.
— Усі чинні податки і збори не відповідають вимогам сьогодення. Тому міняти їх потрібно. Загалом, новий кодекс скасовує 10 видів місцевих податків та зборів, зокрема, податок із дозволу на розміщення торгівлі, із власників собак, за використання місцевої символіки тощо, — повідомила Любов Жаровська. — Натомість відсоток від сплати за патент “прив’язали” до розміру заробітної плати (при чинному законодавстві він був фіксованим. — Авт.). Плата за паркування авто залежатиме не від часу, а від площі паркування. Ще одне нововведення: розмір податку за землю. Якщо на землях сільськогосподарського призначення більше як три роки не вестимуть господарства, то до орендарів застосовуватиметься вищий коєфіцієнт плати за землю.
До речі, не перший рік пустують землі, що перебувають в оренді у ТзОВ “Даноша”. Орендуючи 5 тис. га землі, підприємство використовує тільки половину земель, хоча орендну плату сплачує за всю землю.
Урешті, у присутніх так і не виникло ніяких пропозицій щодо поліпшення Податкового кодексу. І вони вирішили оформити пропозиції у більш закритій обстановці — у кабінеті одного із заступників голови Калуської РДА. А фактичне обговорення провести з підприємцями за кілька днів.

У місто може повернутися рекет
Місто підійшло до обговорення більш конструктивно і відразу перенесло дату обговорення  із п’ятого на десяте серпня з тим, щоб учасники обговорення мали змогу ознайомитися із проектом. Місто анонсувало зібрання як “засідання галузевих рад підприємців”, хоча разом із журналістами їх прийшло не більше 40 чоловік. Підприємців міста, як і району, не влаштовував розмір доходу, при якому можна працювати на єдиному податку. 300 тисяч назвали мізерною сумою. Проте, запропонували залишити хоча б 500 тис. гривень, як встановлено тепер.
Окрему дискусію викликала ринкова торгівля. Ринки є криті, і це, фактично, — стаціонарна торгівля, а є і відкриті. На базарах торгують і зареєстровані підприємці, і ті, хто просто збуває товари, нічого при цьому не сплачуючи.
—Наша позиція полягає у тому, щоб податки сплачували всі. Нехай незначну суму, але у всеукраїнському масштабі “набіжить” суттєве поповнення бюджету. Урешті, чимало підприємців заявляють, що готові до збільшення ставки єдиного податку. Але — в інших умовах і не при такій мізерній сумі доходу, — зазначив голова Ради промисловців та підприємців Калуша Микола Полицький. — Тоді підприємці просто підуть “у тінь”. Ми повернемося до “бурхливих 90-х”, коли тільки розпочинали власний бізнес. Тепер просто з’являться люди, які зможуть за гроші владнати будь-які фінансові проблеми. Простіше кажучи — рекет. І підприємці або ж працюватимуть під їх прикриттям, або ж згорнуть власні справи,
— Провести перевірку на ринку практично неможливо. Ми встигаємо перевірити тільки першу палатку у ряді. Решта — просто розбігається. Люди, які, наприклад, торгують м’ясом, і нічого не сплачують, просто покидають прилавки, залишаючи товар. Ми просто “стережемо” товар, а продавець не з’являється, аж поки податківці не підуть, — поділилася Любов Жаровська.
Проте, зрівнювати умови критих торгових рядів і ринків — несправедливо. Тому Любов Жаровська запропонувала все ж дозволити на відкритих ринках працювати без касових апаратів. Також підприємці запропонували ввести податок на нерухомість та зменшити кількість посилочних норм на чинне законодавство, якими “рясніє” проект.
Виникає питання: чи справді влада прислухається до пропозицій українських чиновників і підприємців? Так, за словами голови Верховної Ради України Володимира Литвина, на початок тижня надійшло уже 5,5 тисяч пропозицій. Обговорення Податкового кодексу тривають і на обласному, і на регіональному рівнях.