Після двох хвиль тривалих дощів (23-27 червня та 6-7 липня.— Авт.) міські водозабори опинилися у вкрай важкому стані. Адже вода зруйнувала значну частину смуги лівого берега підвідного та розвантажувального каналів річки Чечви, пошкодила водозабірні споруди, насипні споруди водоймищ живлення з цієї ж річки. Також було замулено озера підживлення свердловин та зруйновано частину фільтраційного водогону. Загалом стихія завдала збитків на понад 20 млн. гривень.
КП “Водотеплосервіс” негайно розпочало першочергові відновлювальні роботи. Щоб подавати воду у місто, комунальникам довелося залучити додатковий блок, а відтак — витрачати вдвічі більше електроенергії. Утім, попри ці труднощі, вдалося досягти найголовнішого: майже безперебійного водопостачання.
— Після того, як будуть проведені всі відновлювальні роботи, ми будемо споживати значно менше електроенергії, — зазначив у коментарі “Вікнам” головний інженер КП “Водотеплосервіс” Ігор Іванів. — На сьогодні ж перебої з водою можуть виникати лише тому, що падає рівень річки і ми не можемо закачати достатню кількість води.
Загалом суттєвого погіршення якості води, яке калушани відчули одразу ж після повені, сьогодні не спостерігається. Як повідомила завідувач санітарно-гігієнічного відділу Калуської райсанепідстанції Оксана Ананєвич, щотижневий моніторинг води свідчить, що вона — безпечна. Наразі всі показники відповідають нормі. Але після повені у місті були зафіксовані два випадки лептоспірозу. Через забруднену воду є ризики підхопити й інші захворювання, адже водний шлях передачі інфекцій вважається одним із найнебезпечніших і характеризується вибуховим характером: виникає несподівано та швидко охоплює велику кількість людей. Тому, при найменших погіршеннях погодних умов, радить фахівець, варто користуватися тільки кип’яченою або ж фасованою водою.
— Сьогодні потрібно зробити все для того, щоб міські водозабори були відновлені якомога скоріше, — каже Оксана Ананєвич. — Адже проблеми там — дуже серйозні, і потрібна негайна радикальна реконструкція. Ще одна подібна повінь — і вода цілком доруйнує водозабори. Тому потрібно спільними зусиллями добиватися того, щоб держава допомогла у вирішенні проблеми.
Наразі держава допомагати не поспішає. Тому перші відновлювальні роботи КП “Водотеплосервіс” проводить за власні кошти та кошти, виділені з міського бюджету. Минулого четверга, зокрема, на насосній станції водозабору “Добрівляни” було встановлено фільтр механічної очистки. Калушан попередили про можливе відключення води. Утім, — обійшлося.
— Ми попереджували про те, що води може не бути протягом трьох днів, але роботи вдалося завершити досить оперативно і залишати мешканців міста без води не довелося, — пояснив Ігор Іванів. — Загалом був складений чіткий план роботи підрозділу, який виконував монтаж фільтра. Відтак, для перестраховки був вибраний найгірший варіант, який міг би скластися. Гроші на фільтр були виділені з місцевого бюджету за наші послуги. Встановлювали його своїми силами. Наладка фільтра — за працівниками підприємства, яке нам цей фільтр продало. Отож, якщо знову виникне паводок, то фільтр дасть змогу очистити воду, яка надходить у місто, до рівня 50 мікрон. Із державного бюджету гроші поки що не виділені, як і з обласного. Тому рятуємося за свої кошти, поки що тимчасовими заходами, які мінімально можливі, щоб хоч якось поліпшити якість води. Попереду — ще чимало роботи. А коштів не вистачає. Тому прохання до всіх мешканців міста з розумінням віднестися до ситуації й оплатити надані послуги, оскільки борги, що постійно наростають, не дають можливості завершити хоча би розпочаті відновлювальні роботи.
Коли водозабори будуть повністю відновлені та запрацюють на повну потужність, сьогодні прогнозувати важко. Утім, як зазначив Ігор Іванів, наразі підприємство працює над двома тендерами: перший — на проектні роботи по реконструкції підкачок третього підйому, тобто квартальних підкачок, які є у місті; другий — по реконструкції насосної станції “Добрівляни”.
— Щодо першого тендеру, то по ньому вже вибрано одне спільне англо-американсько-польське підприємство, яке незабаром подасть свої пропозиції щодо вирішення цього питання. До грудня вони мають закінчити проектні роботи на реконструкцію підкачок третього підйому, — пояснив головний інженер КП “Водотеплосервіс”. — А от по реконструкції насосної станції “Добрівляни” попередня документація буде подана до 25 серпня. Потім відбудеться оцінка і десь усередині вересня буде визначено переможця й укладено угоду. Роботи мають бути завершені через 9 місяців після підписання контракту. Після цього будуть оголошені тендери на закупівлю обладнання і буде замінюватися все насосне обладнання на сучасне, яке дасть можливість не лише поліпшити якість послуг, але й економити електроенергію.
У парку буде
місце водопою?
Між тим, поки аварійні водозабори чекають реконструкції, у Калуші почали думати про альтернативу водопровідній воді. На останній сесії міської ради депутат Василь Питлик (“Наша Україна”) виступив з ініціативою облаштувати у місті кілька бюветів. У коментарі “Вікнам” він зазначив, що у Калуші свого часу проводили багато бурових робіт. Відтак, фахівці переконані, що вийти на артезіанську воду можна без проблем. Щоправда, для цього потрібні чималі кошти.
— Я почав цікавитися цим питанням ще п’ять років тому. Тоді вартість одного бювета обраховувалася 20-30-ма тисячами доларів США. Яка їхня вартість сьогодні, точно сказати не можу. Але на 68 тис. населення, яке є у нашому місті, потрібно до 20 бюветів. Думаю, що 1 млн. доларів США на цей проект мало би вистачити. Для Калуша — це не надто велика сума, тому думаю, що у бюджеті такі гроші можна знайти, — стверджує Василь Питлик. — Проект — дуже потрібний. Адже у всьому світі до води ставляться з усією серйозністю. Її перевіряють за 100-ма показниками. У нас їхня кількість — удвічі менша. Вода ж, особливо в окремих мікрорайонах, — надзвичайно забруднена. Тому калушанам потрібна якісна вода, яка не приноситиме шкоди здоров’ю. Наскільки мені відомо, фахівців, які зможуть пробурити артезіанські свердловини, далеко шукати не потрібно. Досвід буріння є не лише у сусідніх Стрию та Львові. Але й у Калуші.
Ініціативу депутата підтримав міський голова Ігор Насалик, який, як з’ясувалося, також давно виношує подібну ідею і навіть мав намір за власні кошти облаштувати кілька бюветів ще по приходу на посаду міського голови. Але, за словами мера, артезіанська вода у Калуші є аж на глибині 160-300 метрів. Бурити такі свердловини — надто дорого. Проте, Ігор Насалик таки пообіцяв облаштувати перший бювет ще цього року у парку ім. Івана Франка. У перспективі артезіанська вода має стати доступною у чотирьох частинах Калуша.
Натомість у Калуській райсанепідстанції ентузіазму щодо зведення у місті бюветів не поділяють. Так, за словами Оксани Ананєвич, з липня цього року вступили у дію нові Державні санітарні норми і правила щодо питної води. Відтак, воду почали досліджувати за більш жорсткішими, новими, як хімічними, так і мікробіологічними показниками.
— Тому, коли ми кажемо, що водопровідна вода відповідає нормам, то вона ним дійсно відповідає. Проблеми виникають під час посилених і тривалих опадів. Але це — вже інше питання: питання водозаборів, очисних, водопровідних мереж тощо. Саме у їхню модернізацію і треба вкладати гроші, — переконана Оксана Ананєвич. — Будівництво ж бюветів — нелегкий процес. У цих же нових нормах, які нещодавно вступили у дію, прописані і вимоги щодо влаштування бюветів. Вимоги — доволі серйозні. Зокрема, влаштування бюветів слід здійснювати з урахуванням результатів лабораторних досліджень безпечності та якості підземної води, що планується використовувати, та санітарно-епідеміологічного обстеження території розміщення цих споруд, проведеного установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби. Крім того, потрібно мати результати геологічних та гідрогеологічних досліджень із повною інформацією щодо глибини залягання підземних вод, напрямку їхнього потоку у плані населеного пункту, орієнтовної потужності водоносного шару, можливості взаємодії з водозаборами, що існують чи проектуються на сусідніх майданчиках, та з поверхневими водними об’єктами (ставками, болотами, водоймищами, річками тощо). Далі — місця влаштування бюветів слід розташовувати на незабрудненій та захищеній території, яка знаходиться вище за течією грунтових вод на відстані не менше 30 м від магістралей з інтенсивним рухом транспорту та не менше 50 м від вбиралень, вигрібних ям, споруд та мереж каналізації, складів добрив та отрутохімікатів, місць утримання худоби та інших місць забруднення грунту та підземних вод. Забороняється влаштовувати бювети у місцях, що затоплюються, зазнають розмивів, зсувів та інших деформацій, на понижених та заболочених територіях. І це ще — зовсім не всі вимоги. Тому, як на мене, перш ніж влаштовувати бювети, варто добре подумати, хто за ними доглядатиме та чи зможе він забезпечити артезіанською водою всіх охочих.
Разом з тим завідувач санітарно-гігієнічного відділу СЕС погоджується, що бювети могли би стати у нагоді калушанам саме в екстрених випадках, скажімо, під час паводків, коли воду містянам доводиться завозити. Артезіанська вода, без сумніву, корисна та безпечна. Експерти переконують, що вона нічого не боїться: навіть після удару атомної бомби залишиться чистою.
Отож, з одного боку, бювети — потрібні та корисні, з іншого — дорогі та недоступні. На що поставить міська влада — покаже час. Утім, у будь-якому випадку бювети не зможуть забезпечити потреб у воді всього міста. Тому пріоритетом все одно має бути реконструкція водозаборів та заміна мереж.
