Вагітним жінкам необхідні морепродукти

Здорова щитовидна залоза вагітної жінки — запорука здоров’я її майбутньої дитини. Тому медики рекомендують старанно насичувати організм йодом не лише у період вагітності, але і до та після цього. Жінкам, у яких ніколи не було проблем із щитовидкою, найімовірніше, достатнім буде споживання йодовмісних продуктів. Найкраще — дарів моря. А от “проблемна”щитовидка вимагає додаткових препаратів.
Переглядів: 932

Дефіцит йоду — проблема №1 не лише для Калущини та Прикарпаття, але і для усієї України. Утім, наш регіон потерпає ще і через відносно значну висоту над рівнем моря. Адже йод, який знаходиться на поверхневих шарах грунту, просто вимивається дощами. Окрім цього, причиною зростання захворювань щитовидної залози є низка екологічних та соціально-економічних причин, зокрема, аварія на Чорнобильській АЕС, забруднення атмосфери промисловими відходами, погіршення рівня життя населення та відповідні зміни у раціоні. Негативно позначається на здоров’ї й очищення води методом хлоруванням, унаслідок якого відбувається заміна йоду хлором, а, відтак, йоду в організм потрапляє значно менше.
У результаті, медики все частіше виявляють у населення йододефіцитні захворювання — патологічні стани, що виникають унаслідок йодного дефіциту. І хоча їх можна попередити, у групі ризику, насамперед, — жінки у період вагітності та вигодовування грудьми, а також новонароджені та діти до трьох років.
— Щоденна фізіологічна потреба у йоді залежить від віку та фізіологічного стану людини, — каже лікар-ендокринолог Калуської міської поліклініки Галина Гут. — У середньому, вона складає 150-200 мкг/добу. Утім, Калуш та Калуський район належать до йододефіцитних регіонів. Відтак, чималий відсоток населення достатню кількість йоду недоотримує. Натомість — може “похвалитися” зобом. Особливо часто захворювання щитовидної залози зустрічається у вагітних жінок.
Медики стверджують: для вагітних дефіцит йоду — вкрай небезпечний. Адже всі йододефіцитні захворювання, викликані нестачею йоду під час внутріутробного розвитку й у ранньому дитинстві, є незворотними і практично не піддаються лікуванню.
— На ранніх етапах внутріутробного життя під впливом гормонів щитовидної залози закладаються і формуються основні функції центральної нервової системи, — наголошує Галина Гут. — Закладка нервового стовбура відбувається у перших 12 тижнів. Якщо під час цього періоду у вагітної жінки в організмі відчувалася нестача йоду, то дитина може народитися із розумовими відхиленнями. З дефіцитом йоду також пов’язують порушення розвитку плоду та кретинізм — важку ступінь затримки розумового та фізичного розвитку.
Окрім цього, брак йоду значно збільшує ризик народження дітей із малою вагою, глухотою, серйозними неврологічними порушеннями. Також щитоподібна залоза впливає на розвиток кісток скелету. Тому через порушення у її діяльності зупиняється ріст дитини.
Загалом неприємні симптоми захворювань, пов’язані з йододефіцитом, можуть проявлятися у будь-якому віці. Вони зазвичай розвиваються довго і непомітно для людини. Тому часто їх виявляють тільки при спеціальному огляді. Тому обстежувати щитовидну залозу медики рекомендують хоча би один-два рази на рік.
— Найпростішим методом діагностики зобу є пальпація (обмацування з метою виявлення збільшення щитовидної залози. — Авт.). А вже для підтвердження патології рекомендується провести УЗД, що дасть змогу визначити об’єм залози. Це — дуже важливо. Адже на основі дифузного зобу у майбутньому може розвиватися вузловий зоб, — наголошує Галина Гут.
Між тим, йод людина отримує лише ззовні, тобто з їжею, водою та повітрям. Тому профілактику йододефіциту необхідно розпочинати ще до початку планування вагітності і продовжувати під час вагітності й у період лактації (годування немовляти грудьми. — Авт.). Водночас, не зайвим буде вживання препаратів йоду, калію.
Заповнити організм йодом можна не менше, ніж за 6 місяців, та і то — за умови щоденного споживання йодованої солі, продуктів, що містять йод, та спеціальних препаратів, призначених лікарем. Водночас, щоб організм засвоїв необхідний мінерал — йод, насамперед, повинен бути здоровим шлунково-кишковий тракт. Коліти, гастрити, дуоденіти та інші схожі захворювання порушують усмоктуваність кишечника. Тоді скільки не вживай багатих йодом продуктів — усе буде проходити повз “пункт призначення”.
Утім, фахівці переконують: для профілактики йододефіциту достатнє регулярне споживання продуктів, збагачених йодом. Перше місце серед них займає йодована сіль, до складу якої входить йодистий калій. Щоб запобігти йододефіциту, досить щодня вживати разом із їжею 5-6 грамів такої солі. Але: йод легко випаровується, тому йодована сіль вимагає уважного використання. По-перше, термін придатності такої солі зазвичай не перевищує трьох місяців й у простроченому продукті йоду вже немає. По-друге, йодована сіль повинна бути запакована у непрозорий поліетиленовий пакет або фольгу, і зберігати її треба у щільно закритій посудині. По-третє, солити їжу ліпше після її приготування, тому що при високій температурі йод швидко випаровується.
Багата на йод риба, морські продукти, морська капуста, хурма, солодкий перець і фейхоа. Але потрібно і правильно їх готувати. Наприклад, рибу варто варити, а не смажити. А от звичайна капуста і редька, навпаки, вимивають і без того малу кількість йоду з організму. Тому лікарі не схвалюють популярну останнім часом капустяну дієту.
— Хоча найнадійнішим джерелом йоду є морепродукти, не варто забувати і про зернові культури, молоко, яйця, моркву та томати. Корисними у цьому плані є і деякі фрукти та ягоди, зокрема, апельсини, лимони,  дині, виноград, ананаси, полуниці  та яблука. Чимало йоду — у перетинках волоських горіхів. Тому регулярне вживання цих продуктів дозволить значною мірою вирішити проблему недостатнього забезпечення організму йодом, — підсумовує Галина Гут.
Загалом попередити дефіцит йоду — нескладно. Натомість, лікувати наслідки йододефіциту та жити з ними — не лише значно важче, але і накладно, адже супроводжується чималою витратою грошей, нервів та зусиль.