Замість салюту — козацький куліш

Справжній фестиваль багатоборства, ігор та забав організували до Дня українського козацтва калуські “гопаківці”. Хлопці демонстрували силу, а дівчата на відкритому вогні готували їм традиційні козацькі страви: борщ та куліш. Відтак, виснажені змаганнями юнаки з охотою все з’їли.
Переглядів: 521

День українського козацтва калуські нащадки запорожців відзначили доволі оригінально: змаганнями та частуваннями традиційними українськими стравами на подвір’ї та у приміщенні центру здоров’я “СОК”. Настрою вихованцям школи бойового гопака додавали троїсті музики, калуські співаки та численна група підтримки.
Святкування розпочалося із покладання квітів до єдиного барельєфа козакові у Калуші — Богдану Хмельницькому: понад 80 учасників змагань найрізноманітнішого віку із національною атрибутикою у руках урочистою ходою вирушили вшанувати пам’ять гетьмана.
Далі розпочалася основна частина свята. Учасників розділили на чотири вікові групи. Зважаючи на можливості кожної із них, і запропонували помірятися силою у тому чи іншому виді спорту. Так, наймолодші учасники, віком від 6 до 10 років, мали тягати один одного за “чуба”. Але, оскільки нинішні козаки оселедців не носять, гру дещо осучаснили: учасникам роздали козацькі шапки та розділили їх попарно. Подальші змагання тривали доти, доки один із хлопців тричі не стягував із іншого його символічного “чуба”.
Загалом гра була надзвичайно динамічною та легкою. Відтак, сприймалася на “ура” як учасниками, так і глядачами. Із 37 учасників найкраще із завданням упоралися дев’ятирічний Володимир Заховайко (він, до речі, показав найкращий результат і у дартсі. — Авт.) та десятирічний Роман Андрусяк.
Хоча молодша група, яка бавилася у “Чупрундир”, і була найбільш чисельною, не менш відповідально підійшли до запропонованих змагань й інші учасники. Вони, зокрема, демонстрували швидкість у бігу, витривалість — у пресі, силу — у вправах зі штангою та гирями, влучність — у дартсі.
Між іншим, результати деяких “гопаківців” просто вражали. Скажімо, всього за одну хвилину семирічний Роман Федоришин зумів 70 разів качнути прес. Здавалося, перевершити такий результат — неможливо. Але це сталося: на кілька місяців молодший Микола Вашкевич за той же час попрацював пресом аж 72 рази.
Запам’ятався також виступ 32-річного мешканця району Андрія Царевича. Його історія цікава тим, що, свого часу, у школу бойового гопака він привів сина. Той почав займатися, але згодом перестав. Натомість батько — “підсів”. Відтак, останній рік його зацікавлення бойовим гопаком лише зростає. І, схоже, — не безуспішно: Андрій Царевич встановив рекорд змагань, піднявши 18 разів так звану народну штангу, розміри якої були настільки переконливими, що вирішили навіть не наголошувати на її вазі. 
Загалом, як зазначив у коментарі “Вікнам” президент осередку Міжнародної Федерації бойового гопака в Івано-Франківській області, директор школи бойового гопака у Калуші Віктор Павлів, хоча відкритий турнір і відбувався вперше, його учасниками стали понад 80 дітей, юнаків та чоловіків різного віку. Активно долучилися до свята і дівчата. Щоправда, їхня роль була значно відповідальнішою.
— Хоча бойовим гопаком наразі у Калуші займається і восьмеро дівчат, їх до безпосередніх змагань ми не долучали, — наголосив Віктор Павлів. — Здавна козаки влаштовували подібні забави для того, щоб показати перед жінками всю свою силу та вправність. Тож, ми вирішили не порушувати традицій і залишити дівчат як окрасу свята. А щоб і вони могли відчути себе частиною дійства, довірили їм приготування справжньої козацької їжі — борщу та кулішу.
Загалом, секретом приготування справжнього кулішу колись володіли виключно чоловіки. Утім, схоже, дівчата із цим завданням сьогодні справляються не гірше. Обов’язкова умова — страва готується на вогні під відкритим небом. Тож, розпаливши вогнище та підвісивши над ним величезний казан, “господині” розпочали нарізати сало та цибулю. Підсмаживши їх до золотавого кольору, почергово додали й інші інгредієнти: м’ясо, овочі, пшоно та спеції. Між іншим, за переказами, найбільше козаки любили перець, м’яту та різні трави, які додають сил та енергії.
Аромат, що доносився від страви, не залишив байдужими нікого. Відтак, свою заслужену порцію поспішали отримати не лише переможці, але і ті, кому для перемоги у змаганнях не вистачило сили та спритності. Їли хлопці настільки дружно та хвацько, що ледь не залишили без вечері своїх наставників. Зрештою, потішивши свої шлунки ситною їжею, “козаки” довершили трапезу, а заразом і святкування, солодощами від одного зі спонсорів змагань.
— Загалом ми дуже задоволені проведеним святом, — підсумовує Віктор Павлів. — Тому плануємо його проводити й у наступні роки. Якщо минулого тижня воно тривало близько чотирьох годин, то наступного разу відведемо часу більше. Можливо, трохи скоротимо саму програму змагань, залишивши лише найцікавіші види. Натомість, спробуємо розширити коло учасників та концертну програму. Сьогодні ж хотілося би подякувати всім нашим спонсорам: ПП “Дей-Сон”, ТЦ “Терези”, ТМ “555”, компанії “Сако”, ТзОВ “Три бетони”, ювелірному магазину “Сапфір”, кузні “Ковосвіт”, хлібопекарні “Наш хліб”. Окреме спасибі Юрію Олійнику, а також нашим інформаційним спонсорам — газеті “Вікна” та радіо Калуш FM.
Організатори також висловлюють подяку третій патрульній роті ВЧ 12-41 ВВ УМВС України за охорону громадського порядку.