Нагадаємо, що ліквідацію гексахлорбензолу у Калуші розпочали наприкінці вересня. Планували перших 1,5 тис. тонн відправити вже за 10 днів. Але, замість одеського порту, 2,5 тис. тонн отрути, яку вже запаковано, наразі покояться на території калійного заводу. У середу, як повідомив “Вікнам” заступник міського голови з питань будівництва Василь Петрів, він звернувся із листом до голови облдержадміністрації Михайла Вишиванюка, з тим, щоб з’ясувати, чому немає обіцяних ешелонів і порушуються графіки вивезення отрути з Калуша.
— На калійному заводі гексахлорбензол зберігається у надійній герметичній тарі. Але його вже там накопичилося багато. Тому треба вивозити, — переконаний Василь Петрів.
Більш детальною інформацією місто не володіє, оскільки замовником робіт із вивезення гексахлорбензолу є область. Не багатослівні й обласні чиновники. Так, у коментарі “Вікнам” перший заступник начальника головного управління регіонального розвитку та будівництва-начальник управління капітального будівництва ОДА Микола Гладун зазначив, що відвантаженням гексахлорбензолу займається виконавець робіт (ДП “Національний центр поводження з небезпечними відходами” при Міністерстві навколишнього природного середовища України. — Авт.). Наразі вони домовляються про те, щоб їм надали вагони.
— З понеділка, як нас запевнили, вагони будуть. Тож, наступного тижня можна чекати і вивезення першої партії гексахлорбензолу, — запевнив Микола Гладун.
Тим часом, в Одесі широкий спротив перевезенню отрути через місто розгорнули представники Партії зелених України. За словами першого заступника голови Одеської обласної партійної організації Валерія Осипова, гексахлорбензол — токсична речовина, яка накопичується в організмі і викликає хвороби імунної та репродуктивної систем, ракові захворювання, вроджені дефекти у дітей. “А Одеса — величезне місто, туристичний центр, і транспортувати отруту через неї — чистісінької води божевілля. Насторожує і те, що підготовка до вивезення здійснюється у найсуворішому секреті. Які заходи безпеки вжиті? Чому європейці не дозволили везти вантаж по своїй території? Відповідей на ці запитання немає. Тому ми вирішили лягти на рейки і не пропустити цей склад до Одеси”, — заявив “зелений”.
Валерій Осипов переконує громадськість, що спочатку гексахлорбензол планували привезти до Одеси наприкінці жовтня, але після його заяви вирішили перенести транспортування на листопад, коли “відгримлять” вибори.
Водночас, як повідомляє газета “Сегодня”, Головне управління МНС в Одеській області про плани з перевезення отрути через регіон нічого не знає. “Заходи безпеки повинні розробляти ми, але відомості про маршрут та умови транспортування до нас не надходили”, — наголосив заступник начальника управління Вадим Олійник.
У порту взагалі переконують, що вся ця катавасія — звичайний передвиборчий піар: “Таких планів ніколи не було і немає. Маячня! — заявив журналістам перший заступник начальника підприємства Юрій Васьков. — Одеський порт не має потужностей для перевантаження хімічних вантажів. Для цього є порт “Південний” або порт “Октябрськ” у Миколаївській області”.
Але у портах, на які вказав Юрій Васьков, також упевнені, що “поїзд смерті” піде не до них. “Таких планів немає. У нас із хімії здійснюється перевалка тільки аміаку і карбаміду”, — повідомив прес-секретар ЮМТП Олег Максименко. У іншому порту ситуацію прокоментували аналогічно.
Вантаж таки піде через Одесу, переконаний Микола Гладун, який запевнив, що жодних змін у попередніх планах не відбулося. Більше того, посадовець уперше чує про те, що українські порти не готові прийняти небезпечні відходи, а одесити — протестують. “Усі попередні домовленості — у силі”, — підсумував у коментарі Микола Гладун.
Тим часом, Міністерство охорони навколишнього середовища повідомляє, що зараз вибирають різні шляхи транспортування гексахлорбензолу, а саме: через територію Європи або через один із українських морських портів. “Але можу сказати точно, що Одеський порт як варіант не розглядається”, — зазначила “Сегодня” прес-секретар відомства Світлана Рідзель.
Отож, яким маршрутом попрямує калуське лихо, наразі залишається нез’ясованим. У кожного чиновника з цього приводу — своя думка.
Сакральний момент випікання пасок
