Зокрема, як повідомила начальник фінансового управління Калуської міської ради Марія Семенюк, протягом трьох кварталів цього року до міського бюджету загалом надійшло 200612,3 тис. гривень. Водночас — 35469,2 тис. гривень доходів, що враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів (при доведених Міністерством фінансів України планових показниках на цей період — 37729,5 тис. гривень). А це — 94%.
Основною причиною невиконання планових показників Марія Семенюк називає те, що у 2009 році внаслідок економічної кризи у місті відбулося скорочення чисельності найманих працівників, яке, за даними Головного управління статистики в області, склало близько трьох тисяч осіб.
Зокрема, на двох основних підприємствах хімічної галузі: ЗАТ “Лукор” і ТОВ “Карпатнафтохім”, скорочено, відповідно, 1042 і 320 працівників. Відтак, зменшився і фонд заробітної плати та відрахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб. Як наслідок — розрахункові втрати бюджету цього податку з початку року склали 2,5 млн. гривень.
Окрім цього, негативний вплив на виконання плану по цьому платежу має і заборгованість із заробітної плати, яка станом на 1 вересня склала 2432,9 тис. гривень і збільшилася у порівнянні з початком року на 963,6 тис. гривень.
Свої причини невиконання бюджету назвав і міський голова Ігор Насалик, який, проте, не втрачає оптимізму і зазначає, що до кінця року бюджет ще може бути виконаним. Однією з двох причин, які загальмували виконання бюджету, стало те, що ТОВ “Карпатнафтохім” мав намір викупити земельну ділянку під очисними спорудами. За це місто планувало отримати 17-18 млн. гривень.
— Бюджет у нас зменшився ще і тому, що ми планували при введенні в експлуатацію нових виробництв ТОВ “Карпатнафтохім” отримати 5% від вартості будівництва на розвиток інфраструктури міста, — пояснив Ігор Насалик. — Тому у бюджеті ми передбачили 15 млн. гривень, які “нафтохіміки” повинні були сплатити. З цього приводу виникло чимало дискусій. Тож, я звернувся до Кабінету міністрів України з проханням дати роз’яснення щодо оплати цих 5%. Кабмін доручив Фонду державного майна дати відповідне роз’яснення. І ми його отримали. Тож, однозначно: встановлення відсотків щодо відрахувань на розвиток інфраструктури — виключно у компетенції Калуської міської ради. Інвестор повинен сплатити. Але — у вересні цього року вийшов закон, згідно з яким борг можна реструктуризовувати. Тому після довгих дискусій із Сергієм Чмихаловим (генеральним директором ТОВ “Карпатнафтохім”. — Авт.) ми дійшли до того, що гроші на соціально-економічний розвиток міста будуть оплачувати поетапно. Між іншим, виробництво запустили, але дозволів на запуск ми не давали. А сесія попереднього скликання у своєму рішенні чітко вказала, що ми даємо дозвіл на будівництво, але з урахуванням оплати 5%, які передбачені законом. 500 млн. доларів — вартість будівництва. Тож, не важко порахувати, скільки отримає місто.
Нагадаємо, що протягом тривалого часу йшлося про те, що ТОВ “Карпатнафтохім” заплатить місту 195 млн. гривень на розвиток інфраструктури. Ігор Насалик запевняв: ніяких інших сум бути не може. Адже місто і так пішло назустріч підприємству і встановило найменший розмір інвестиційного відсотку — 5%, тоді як в Україні середній розмір інвестиційного відрахування становить 12-14%. Утім, кілька місяців тому міський голова назвав іншу суму — 30 млн. гривень. І пояснив: фактично вартість будівництва складає 450-500 млн. гривень (основна ж сума інвестицій, як виявилося, була вкладена в обладнання. — Авт.), із яких ми і можемо вираховувати, скільки має отримати місто. За попередньою домовленістю — приблизно 30 млн. гривень.
Що ж до бюджету, то, попри його недовиконання, за 9 місяців цього року фінансування захищених статей, зокрема, зарплати та витрат на енергоносії, здійснювалося у повній мірі. Окрім того, понад 500 тис. гривень було виділено на безкоштовні ліки. Ще 70,9 тис. гривень — на безкоштовне зубопротезування. На виплату одноразових грошових допомог та доплату до пенсій воякам УПА було спрямовано 275,8 тис. гривень. Житлово-комунальне господарство профінансоване на 7388,2 тис. гривень.
Сакральний момент випікання пасок
