Область таки забере Льодовий палац

Два роки тому відкриття Льодового палацу ім. Степана Бандери у Калуші, аналогів якому в Україні всього три (у Донецьку, Херсоні та Харкові. — Авт.), стало справжньою подією у спортивному житті міста. Міська влада пророчила калуським спортсменам, насамперед, — хокеїстам, широкі перспективи. А тепер уже екс-міністр у справах сім’ї, молоді та спорту Юрій Павленко навіть переконував, що Україна зможе претендувати на право проведення чемпіонату світу з хокею у 2014 році. Матчі ж відбуватимуться й у Калуші. Щоправда, далі гучних заяв так і не пішло. А саме функціонування палацу кілька разів опинялося під загрозою. Сьогодні, зрозуміло, про матчі чемпіонату світу у Калуші вже не йдеться. До кінця року спортивний заклад планують передати на баланс області.
Переглядів: 514

Ідея будівництва у Калуші Льодового палацу визрівала кілька років. Відповідне розпорядження ще наприкінці 2005 року підписав тодішній перший віце-прем’єр-міністр України Микола Азаров. Щоправда, зі зміною влади з’являлося безліч “підводних течій”, які ледь не перемістили це будівництво до обласного центру. Та все ж 21 вересня 2007 року символічну капсулу під майбутню будову у міському парку таки було закладено. Зрештою, після ще кількох інтриг та спроб перенести будівництво в Івано-Франківськ, Калуш таки дочекався відкриття Льодового палацу. Це сталося 5 січня 2009 року.
Перерізати стрічку мав особисто Президент України Віктор Ющенко. Проте, він до Калуша не прибув. Тож, урочисту місію виконали міністр у справах сім’ї, молоді та спорту Юрій Павленко, голова Федерації хокею України Анатолій Бревзін та міський голова Калуша Ігор Насалик. Штучний лід освячували кілька священиків та владик.
Льодовий палац, збудований державним коштом, на баланс міста так і не передали. Відтак, і фінансувати місто його не має права. Зрозуміло, що недостатньо заробляє заклад і самостійно. Не вистачає навіть на сплату рахунків за електроенергію. Як наслідок — каток кілька разів опинявся під загрозою стати басейном. Рятували почергово то телефонні дзвінки міського голови у Київ, то спонсорські кошти, то кошти самих хокеїстів.
Утім, проблема все одно залишається. І поки Льодовий палац не передадуть на баланс міста чи області, його фінансовий стан залишатиметься критичним. Наразі, як повідомив днями на прес-конференції начальник управління у справах сім’ї, молоді, фізкультури і спорту Калуської міської ради Михайло Клим, спортивний заклад виживає завдяки платним послугам. Зокрема, з міського бюджету оплачують заняття на катку школярів, з обласного — тренування спортсменів. Частково допомагає і ТОВ “Карпатнафтохім”.
Скільки заробляє за місяць Льодовий палац, ані його керівник Євген Геренда, ані Михайло Клим не називають. Мовляв: усе залежить від сезону. Так, улітку заробітки були мінімальними. З наближенням зими ситуація обіцяє поліпшитися. Тож, тішить, що, принаймні, загрози, що Льодовий палац найближчим часом знову відправиться у плавання немає.
Більш охоче говорять посадовці про витрати на утримання закладу. За словами Євгена Геренди, лише за світло доводиться платити 35 тис. гривень щомісячно. Плюс — зарплата 14 працівників (загалом у Льодовому палаці передбачено штат у складі 26 осіб, але наразі доводиться економити на їхньому утриманні. — Авт.) та оплата комунальних послуг. Загалом — близько 60 тис. гривень.
Спортивний комплекс функціонує в умовах жорсткої економії. А про передачу катка на баланс міста наразі вже не йдеться. Натомість посадовці пропонують інший вихід — передати льодову арену на баланс області. За словами заступника начальника управління з питань фізичного виховання і спорту ОДА Романа Вірастюка, після двох років безрезультатних перемовин профільне міністерство, нарешті, дало відповідну згоду. Є вже і “добро” обласної ради. Тому процедуру планують завершити ще до кінця цього року.
Ініціативу передачі Льодового палацу ім. Степана Бандери на баланс облдержадміністрації підтримує і місцева влада. Зокрема, за словами Михайла Клима, з самого початку було зрозуміло, що на самофінансуванні спортивний комплекс функціонувати не зможе. Тому, лише, якщо ним почне опікуватися область, палац зможе працювати безперебійно і безпроблемно. Адже вже наступного року в обласному бюджеті передбачать кошти на його утримання. Щоправда, саму споруду, яку останнім часом нерідко обіцяли просто демонтувати і перенести в обласний центр, не чіпатимуть. Михайло Клим запевняє, що подібне перенесення — просто нереальне.
На прес-конференції, окрім діяльності Льодового палацу, обговорили і перспективи розвитку зимових видів спорту. Михайло Клим озвучив із цього приводу позицію міського голови:
— Насамперед, у Калуші розвиватимемо хокей, фігурне катання та шорт-трек. Але місто, у першу чергу, фінансово підтримуватиме юнацькі команди. Дорослі ж спортсмени нехай орієнтуються на спонсорську підтримку.
Така звістка категорично не сподобалася голові Івано-Франківського осередку Федерації хокею України, тренеру калуської “Олімпії” Ярославові Дорошу, який звинуватив міську владу у непослідовності.
— Нам обіцяли фінансову допомогу, навіть у бюджеті гроші передбачали. Тепер ситуація змінилася, і, виявляється, дорослий хокей місту не потрібен. Але ж молодь повинна  мати з кого брати приклад. Там, де є серйозна доросла команда, є і юнацький та дитячий хокей, — гаряче апелював Ярослав Дорош.
Подальша прес-конференція фактично переросла у запальну суперечку Михайла Клима та Ярослава Дороша. Зрештою, ледь не перейшли до з’ясувань особистих стосунків. Ярослав Дорош наполягав на проведенні чемпіонату міста з хокею серед школярів, що дало би змогу йому відібрати перспективних хокеїстів для подальших тренувань. Натомість Михайло Клим переконував, що проведення подібних змагань у Калуші неможливе без порушення правил техніки безпеки. А цього він допустити не може. Як альтернативу — пропонував організувати змагання з уніхокею, тобто у спортзалі з м’ячем. У відповідь Ярослав Дорош пропонував аналогічно проводити змагання з плавання у басейні без води.
Зрештою, згадавши один одному всі непорозуміння та обіцянки, зійшлися на тому, що Льодовому палацу, насамперед, потрібне стабільне фінансування. Далі — повноцінне кадрове забезпечення. І лише після цього — розвиток зимових видів спорту. У скільки загалом обходитиметься обласному бюджету утримання Льодового палацу, організатори прес-конференції так і не назвали. Щоправда, наостанок прохопилися, що, згідно з підрахунками двохрічної давності, орієнтовна потреба — 3,5 млн. гривень на рік.