Рівень захворювання туберкульозом на Калущині, як, зрештою, і в Україні, уже багато років поспіль не опускається нижче епідемічного порогу. Так, за 9 місяців цього року рівень захворюваності на туберкульоз у місті і районі становить 78 чоловік на 100 тис. населення. Це — дещо більше від обласного показника: 71 хворий туберкульозом на 100 тис. населення.
Щороку виявляють 250 позитивних реакцій Манту
Збудник туберкульозу — паличка Коха, є в організмах 80% дорослих людей. Однак, завдання медиків — стежити, щоб кількість бацил не збільшувалася, а захворювання — не виникало. Адже така людина хворіє сама і може бути небезпечною для оточення. Для дітей віком до 18 років звичний метод діагностики інфікованості — реакція Манту. Колись її проводили усім без винятку учням. Тепер на фоні антивакцинальної кампанії збільшилася і кількість відмов від проведення реакції Манту.
— За 9 місяців цього року ми зробили реакцію Манту 56% дітей із 25 551 запланованих реакцій. Щороку ми виявляємо інфікування 7% дітей до 7 років, 15% дітей віком від 7 до 10 років, до 30% дітей — від 15 до 17 років. Що стосується дорослого населення, то близько 80% є інфікованими паличкою Коха. Однак, інфікація — не означає хворобу. Розмноження туберкульозної палички можна контролювати. Також під упливом певних факторів паличка і сама може перебувати в організмі людини у “пригніченому” стані, — стверджує лікар-фтізіопедіатр Калуського обласного протитуберкульозного диспансеру Мирослава Басовська. — Щороку ми, у середньому, виявляємо 250-260 випадків первинного інфікування дітей до 18 років у місті і районі. Відносно затишними були 2008 та 2009 роки. А цього року туберкульоз, схоже, активізувався. За 9 місяців цього року ми виявили первинне інфікування паличкою Коха у 155 дітей. Таке первинне інфікування — найважче, адже після виявлення інфікування і проходження курсу лікування в організмі вже виробляються антитіла, які зможуть протистояти інфекції. Поки інфікування не виявлено і заходів щодо його подолання не вжито, такого імунітету організм ще не має.
Якщо за допомогою сучасних антибіотиків туберкульоз легких форм можна залікувати практично без проблем, і потім вільно почувати себе у суспільстві та не становити загрози для інших, то відкриті, а також резистентні форми туберкульозу потребують інших методів лікування. Зокрема, не кожен хворий важкою формою розуміє, що він може заразити інших, тому, лікуватися погоджуються не всі. А примусити до лікування людину — практично неможливо.
— Наразі у місті та районі склалася тривожна ситуація із захворюваністю туберкульозом. Так, за 9 місяців цього року показник захворюваності на туберкульоз сягнув річного рівня минулого року. Так, за цей період у Калуші та районі поставлені на облік із приводу захворювання туберкульозом 78 осіб, 44 із яких — жителі району. Серед лідерів із захворюваності туберкульозом — Довговойнилівська, Кропивнянська, Завійська сільські ради, — зазначила головний лікар Калуського обласного протитуберкульозного диспансеру Ольга Кузик. — 70-80% від виявлених випадків туберкульозу — легкі форми захворювання. 20-25% — деструктивні задавнені форми. У світі таких хворих лікують примусово, адже вони є небезпечними для оточуючих. В Україні такої практики немає. Людину можна примусово лікувати тільки після відповідного рішення суду, а туберкульозні диспансери є закладами відкритими, тому хворий може покинути його у будь-який час. Однак, уведення таких обмежень для хворих туберкульозом, певною мірою, може бути виправданим.
Проблема збільшення захворюваності туберкульозом постає особливо гостро напередодні Всесвітнього Дня боротьби зі СНІДом, який відзначають першого грудня. Медики нашого міста останнім часом почали фіксувати випадки сумісного захворювання туберкульозом і ВІЛ-інфекцією. Зазвичай, у Калуському обласному протитуберкульозному диспансері таких хворих — кілька. Щоб урятувати таку людину, переконують лікарі закладу, найперше — потрібно лікувати туберкульоз.
Атаку туберкульозу можна зупинити
У Калуському обласному протитуберкульозному диспансері лікують хворих із Калуського, Рожнятівського та Галицького районів. Заклад — один із найбільших в області. Він працює із 2001 року тоді його організували шляхом об’єднання Калуського і Галицького туберкульозних диспансерів. Загалом, у закладі працює 112 кваліфікованих медиків.
Діагностична база, розташована у диспансерному відділенні, що у Калуші, має сучасні молекулярні мікроскопи, ламінарну шафу, цифровий діагностичний комплекс. Безпосередньо у Войнилові проводять рентгенологічну і бактерицидну діагностику захворювання.
У диспансері лікуються чоловіки і жінки. Однак, туберкульозом більше хворіють чоловіки. Їхня кількість становить 60-80% від загальної кількості хворих. Можливо, на чоловіків більше впливають шкідливі звички та умови праці.
Заклад здійснює профілактику, раннє виявлення та лікування туберкульозу різних форм, перехідних та залишкових явищ.
Розвиток захворювання залежить від рівня життя інфікованої людини. Серед груп ризику, зокрема, — люди, які вийшли із місць позбавлення волі, та ті, хто більше, ніж два роки не проходив флюорообстеження. Однак, туберкульоз на Калущині — “помолодшав”. Коли ще кілька років тому це була стареча хвороба, то тепер під прицілом — люди середнього віку і навіть молодь. Тому одним із важливих факторів лікування є не тільки прийом ліків, але і правильне харчування, зокрема, білкове.
— У Войнилівському диспансері створено всі умови для перебування тут сотні хворих. Заклад фінансує обласний бюджет. Однак, за показниками медико-соціального забезпечення лікувальний заклад витримує конкуренцію із профільними лікувальними закладами області. На харчування ми витрачаємо 17 гривень на одного хворого у день, а на медикаментозне забезпечення — 22 гривні. Харчування — чотириразове. Хворі отримують, передовсім, необхідну для подолання туберкульозу білкову їжу. У раціоні є і м’ясо, і риба, і молокопродукти. Витрати на харчування у Войнилівському туберкульозному диспансері — одні із найвищих в області, — зазначив заступник головного лікаря із медичної частини Калуського обласного протитуберкульозного диспансеру Петро Кутинський. — Заклад також забезпечений медикаментами і симптоматичним лікуванням. Тут успішно лікують як легкі форми туберкульозу, так і бацилярні, хіміорезистентні та деструктивні. Для ускладнених випадків стаціонар забезпечений протитуберкульозними засобами першого, другого і третього рядів. Для важких форм туберкульозу ми обладнали окреме крило закладу з тим, щоб зменшити взаємодію із хворими на легкі форми. У кожному приміщенні відділу — бактерицидні лампи, які використовують для дезінфекції. Також заклад постійно закуповує сучасні засоби гігієни та дезінфекції.
Нещодавно приміщення диспансеру у Войнилові відремонтували. Зокрема, встановили бойлери для підігріву води. Тому і тепла, і холодна вода тут є постійно. Відтак, — належно обладнали і душову кімнату, і санвузли. Також у приміщенні повністю поміняли внутрішню мережу опалення.
Отже, всі умови для лікування хворих на туберкульоз у місті та районі — створені. Але є ще один фактор, який, власне, і сприяє росту захворювання: небажання калушан та мешканців району стежити за станом свого здоров’я. Раз на рік пересувні станції флюороогляду “курсують” селами району. Обстежитися безкоштовно на наявність туберкульозу можна чи не у кожному медичному закладі міста. Флюорографи починають з’являтися й у сільських фельдшерсько-акушерських пунктах. Проте, нарікають медики, проблема — не стільки у нестачі обладнання, скільки — у низькій популярності заходів із діагностики і профілактики захворювання. Люди знаходять можливості не робити флюорографію навіть при влаштуванні на роботу, виробленні санітарних книжок та народженні дітей. Цього року виявлено вже два випадки захворювання туберкульозом, коли люди вперше звернулися за діагностикою у дорослому віці. Так, 18- і 22-річні мешканці Калущини вперше прийшли на флюороогляд і дізналися про те, що вони — хворі туберкульозом.
Симптомами, що мали би вас насторожити, є кашель, що триває понад два тижні, утруднене дихання, біль у грудях, поганий апетит, постійна слабкість, безпричинна втрата ваги, підвищена пітливість (особливо вночі), кровохаркання. Недуга переважно вражає органи дихання, проте, може вражати й інші системи організму, зокрема, опорно-рухову та центральну нервову.
Однак, важливо пам’ятати, що вилікуватися від туберкульозу один раз — не означає вилікуватись остаточно. Залікувати захворювання легше, аніж потім підтримати організм у такому стані, щоб не було ремісії. До прикладу, людина, яка проживає у соціально неблагополучній сім’ї, або ж у неналежних санітарно-гігієнічних умовах, після стаціонарного лікування повертається у звичне, замкнене середовище — і хвороба прогресує знову. Щогодини в Україні діагностують чотири нові випадки захворювань туберкульозом, а одна людина помирає від цієї недуги.