Перше грудня оголошено Всесвітнім днем боротьби зі СНІДом. Тож, традиційно, напередодні про це захворювання говорять медики, соціальні працівники, правоохоронці і влада. Словом — усі, хто повинен із епідемією боротися. Проте, попри численні програми й інструкції, які намагаються виконувати посадовці, рівень захворюваності щороку зростає. Хоча ВІЛ-інфіковані всіляко намагаються приховати свій статус, відмовляються від лікування і, що найгірше, — не афішують своїх статевих контактів. У результаті — дехто навіть не здогадується, що є носієм страшної інфекції, а медики — просто безсилі.
Між тим, як повідомила завідувач епідеміологічного відділу Калуської райсанепідстанції Зінаїда Ковбаснюк, якщо донедавна вважалося, що ВІЛ/СНІД — це біда, насамперед, у середовищі ін’єкційних наркоманів, то сьогодні на перший план виходить інший шлях передачі — статевий.
— За 10 місяців цього року в Україні офіційно зареєстровано 172 тис. ВІЛ-інфікованих. Утім, фахівці переконані, що ця цифра — надто оптимістична, і називають іншу, відкоректовану, — 360 тис. осіб. Щонайменше, у 34 тис. українців уже встановлено діагноз “СНІД”. І це при тому, що загалом обстежено лише близько 30% населення, — зазначила Зінаїда Ковбаснюк. — Ми постійно моніторимо ситуацію щодо цього захворювання. Тому декілька останніх років здавалося, що вона поступово стабілізується. Аж раптом цього року пішов сплеск. Насамперед, на Київщині, Одещині, Львівщині та деяких інших регіонах. Прикарпаття у цьому переліку немає. Але темпи поширення інфекції у нашій області все одно зростають. Наразі на Івано-Франківщині офіційно зареєстровано 455 ВІЛ-інфікованих. Із них у Калуші — 90. Причому, за останніх 10 місяців цього року ми зафіксували 15 нових випадків інфікування у місті та 139 — в області. На жаль, окрім самого Івано-Франківська, лідирує за рівнем поширення ВІЛ і Калущина та Долинщина.
Медики переконані: за останній рік відбувся інтенсивний ріст захворювання. Водночас — побільшало випадків захворювання й у сільській місцевості, чого не було раніше.
— Якщо у 2000 році ми загалом фіксували поодинокі випадки захворювання, то вже у 2008 році виявили 11 нових випадків по місту і 2 — у селах, у 2009-му — 7 і 1 відповідно. А у 2010-му маємо вже 10 випадків захворювання у Калуші та 9 — у районі. Таким чином, загалом у нас на диспансерному обліку перебуває 90 осіб: 71 мешканець міста та 19 — з сіл Пійла, Голиня, Сівки-Калуської, Завадки, Старого Угринова та Завою, — повідомив районний інфекціоніст Мирослав Петришин.
Серед сільських жителів захворювання зустрічається найчастіше серед заробітчан. Нещодавно внаслідок таких “заробітків” на Калущині народилася ВІЛ-інфікована дитина. Загалом, у місті вже народили дев’ять інфікованих жінок. Але, оскільки всі вони протягом вагітності приймали антиретровірусне лікування, діти — здорові. Проте, четверо інфікованих дітей у Калуші таки зареєстровано. Мирослав Петришин пояснює: коли захворювання лише почало з’являтися, медики не знали ні як його діагностувати, ні як захищати дітей. Тепер є чіткі інструкції, рекомендації, препарати та досвід. Тому шансів, що у ВІЛ-інфікованої жінки народиться здорова дитина, — чимало.
Загалом, медики щороку обстежують на ВІЛ/СНІД чималу кількість людей. Насамперед, хворих на туберкульоз, вагітних та донорів. Цьогоріч проведено вже понад 5 тис. відповідних обстежень. 18 із них дали позитивний результат. За офіційними даними, від ВІЛ-інфекції у Калуші померли вже 22 людини. І якщо кілька років тому це були поодинокі випадки, максимум — один-два за рік, то у 2008 році вже було п’ять смертей, у 2009-му — три, а цьогоріч ВІЛ забрав життя вже шістьох людей.
Нерозривно розглядають лікарі епідемії СНІДу та туберкульозу, які нерідко переплітаються. Наразі серед мешканців Калуша і району офіційно зареєстровано 14 таких комбінованих випадків. Дев’ять людей уже померли.
— На жаль, попри те, що поліпшується база, побороти епідемію туберкульозу не вдається, — зазначила головний лікар Калуського обласного протитуберкульозного диспансеру Ольга Кузик. — За дев’ять місяців цього року Калущина дала найвищі показники в області за рівнем поширення цього захворювання. На обліку зараз перебуває 2 тис. осіб. Водночас, трохи зменшилася смертність від цієї недуги.
Медик зазначає: оскільки чимало хворих просто відмовляються від лікування або проходять курс лише частково, держава повинна їх зацікавлювати, скажімо, продуктовими пайками. Подібна практика є за кордоном. І не виключено, що за кілька років може з’явитися і в Україні. Також на державному рівні потрібно звернути увагу на поліпшення житлових умов густонаселених сімей та тих, хто проживає у гуртожитках. Адже важко не “підхопити” туберкульоз тим, хто живе разом із хворими.
Що ж стосується конкретно Калуша та району, медики одностайні: перед тим, як реєструвати людину за місцем проживання, потрібно вимагати у неї довідку про те, чи не хворіє вона туберкульозом. Це дасть змогу стежити за міграцією епідемії. У місті подібне практикується, а от сільські ради відповідні норми ігнорують.
Щодо боротьби з ВІЛ-інфекцією на місцевому рівні, фахівці переконані: назріла потреба виділити окремий штат кабінету “Довіри”, який функціонує при районній лікарні, щоб він міг повноцінно працювати. Також медикам бракує державного фінансування, без якого не можна закупити ані тести для виявлення інфекції, ані належну апаратуру, хоча би — для електронного реєстру.
Ватикан: коли час зупинився