Часто “першачки” неусвідомлюють, що шкільне навчання покладає на них більше обов’язків і вимагатиме терпіння, наполегливості. Часто дітям набридає обов’язкове навчання вже за місяць після його початку. Школа — це не захоплива гра, яку, до того ж, можна перервати у будь-який момент. Тому важливо не тільки сформувати у дитини дрібну моторику чи допомогти засвоїти елементарні знання, але і психологічно підготувати її до нового етапу у житті. Тож, якщо батькам важко у такій ситуації діяти самотужки, варто звернутися до психологів, які обов’язково є у кожному дошкільному навчальному закладі. Саме із цього приводу, стверджує практичний психолог ДНЗ “Чебурашка” Марія Мокрицька, до неї найчастіше звертаються батьки.
Починаючи підготовку дитини до школи, у батьків, природно, виникає чимало запитань. Так, зокрема, цікавить батьків, коли починати готувати дитину до школи, як визначити сферу зацікавлення дитини і те, чи зможе вона сприймати і засвоювати у школі матеріал.
У садочку підготовці до школи присвячений останній, і з цього року — обов’язковий, рік відвідування. До підготовки входить не тільки навчання букв, цифр, малювання, співу тощо, але і формування навиків орієнтації у місті, правил навчання у школі тощо. Так, часто діти вирушають до школи на екскурсії. Якщо екскурсія не вдається, то їх посилено учать правил поведінки у громадських місцях, як купувати найнеобхідніше, переходити дорогу тощо.
Однак, окрім педагогів, дитину до школи мають готувати і батьки. Адже це їм, насамперед, вирішувати, чи йти дитині до школи вже у 5-6 років, чи затриматися у садочку ще на рік. Кожна дитина розвивається індивідуально, тому психологи радять, насамперед, пильно спостерігати за дитиною.
— Спостерігаючи за дитиною, можна визначити три аспекти шкільної зрілості. Інтелектуальний аспект полягає у наявності у дитини початкових знань про світ, явища природи, людей та себе. Емоційний рівень — це здатність дитини тривалий час виконувати не дуже привабливу роботу. Соціальний рівень визначений потребою у спілкуванні із однолітками та дорослими, вмінням підпорядковувати свою поведінку правилам даної групи. Варто переконатися, що майбутній першокласник поважає дорослих, визнає їхній авторитет, виконує їхні вимоги, адекватно реагує на зауваження, готовий виправляти свої помилки, чи у нього достатньою мірою розвинені самосвідомість і самооцінка, — вважає практичний психолог ДНЗ “Ластівка” Ольга Хибінь.
Однак, батьків непокоїть не тільки ступінь готовності дитини до школи. Турбує також, у яку школу найкраще віддати вчитися дитину, коли їй краще почати відвідувати школу, чи це повинен бути спеціалізований навчальний заклад тощо.
Що стосується поглибленого навчання дитини у спеціалізованому закладі, то важливо врахувати, на яких умовах туди зараховують. Але, у будь-якому разі краще готувати дитину самотужки, а не звертатися за допомогою до репетиторів, як це часто роблять батьки. Найпростіше — просто спілкуватися з дитиною, проводити із нею дозвілля.
— Цікавтеся у дитини, як минув день, що нового вона довідалася, що цікавого зробила. Варто також узгоджувати вимоги до дитини між дорослими, щоб не траплялося так, коли один із батьків, бабусь чи дідусів ставитиме вимоги завищені чи занижені. І, звичайно, читайте дітям казки, розповіді, навчайте їх віршів, пісень, слухайте музику, спільно з дитиною малюйте, ліпіть, конструюйте, робіть аплікації, грайте в ігри. Однак, не варто дитину прямо звинувачувати у відсутності старанності, бажання навчатися тощо.
Щоб визначити ступінь готовності дитини до систематичного навчання у школі, психологи рекомендують пройти нескладний тест. Дайте відповіді на запитання.
— Чи хоче Ваша дитина до школи?
— Чи думає вона про те, що у школі багато дізнається і навчатися буде цікаво?
— Чи може ваша дитина самостійно сидіти над якоюсь справою, яка потребує зосередженості впродовж 30 хвилин?
— Чи в присутності незнайомих анітрохи не соромиться?
— Чи вміє Ваша дитина складати розповіді за картинкою не коротші, ніж із п’яти речень?
— Чи може Ваша дитина розповісти напам’ять кілька віршів?
— Чи вміє Вона відміняти іменники за числами?
— Чи вміє ваша дитина читати по складах або цілими словами?
— Чи вміє Ваша дитина рахувати до 10 і назад?
— Чи може Вона розв’язувати прості задачі на віднімання і додавання одиниці?
— Чи правильно, що Ваша дитина має тверду руку?
— Чи любить вона малювати і розфарбовувати картинки?
— Чи може дитина користуватися ножицями і клеєм (наприклад, робити аплікації)?
— Чи може вона зібрати пазли з 5 частин за хвилину?
— Чи знає дитина назви диких і свійських тварин?
— Чи може вона узагальнювати поняття (наприклад, назвати одним словом овочі: помідори, морква, цибуля)?
— Чи любить ваша дитина самостійно працювати: малювати, збирати мозаїку тощо?
— Чи може вона розуміти і точно виконувати словесні інструкції?
Результати тестування залежать від кількості позитивних відповідей на запитання тесту. Отже, якщо їх:
15-18 — дитина готова йти до школи. Ви не дарма з нею працювали, а шкільні труднощі, якщо і виникнуть, можна легко подолати;
10-14 — Ви — на правильному шляху, дитина багато чого навчилася, а запитання, на які ви відповіли “ні”, підкажуть вам, над чим іще потрібно попрацювати;
9 балів і менше — постарайтеся приділяти більше часу заняттям із дитиною, зверніться за консультацією до спеціалістів (психолога, вихователя) і зверніть увагу на те, чого вона не вміє. Результати можуть Вас розчарувати. Та дитина не народжується першокласником, готовність до школи — це комплекс здібностей, що піддаються корекції.