Депутати п’ятого демократичного скликання зробили все для того, щоб центральні органи влади України побачили і зрозуміли, яку транснаціональну екологічну загрозу несе Калуський промисловий вузол. Адже прийняття свого часу неправильних технічних, екологічних рішень щодо розміщення, розвитку та експлуатації хімічних підприємств, варварська експлуатація землі, корисних копалин, злочинне нехтування природоохоронним законодавством — призвели до надзвичайної екологічної ситуації у цьому промисловому регіоні.
Держава дослухалася до калушан. На черговій прес-конференції міський голова Ігор Насалик заявив журналістам, що вже протягом кількох днів міський бюджет поповниться більш ніж на 430 млн. гривень.
У червні 2010 року керівник виконавчого комітету Калуської міської ради Ігор Насалик уклав угоду на виконання будівельно-монтажних робіт за проектом “Консервація Домбровського кар’єру з рекультивацією зовнішніх відвалів №№1, 4 та хвостосховищ №№1, 2” із ТзОВ “Фінансово енергетична корпорація України”, яке було рекомендоване у якості виконавця зазначених робіт Міністерством регіонального розвитку та будівництва України.
Міський голова пообіцяв депутатам міської ради, що фірми, які будуть працювати на екологічно небезпечних об’єктах, будуть зареєстровані у Калуші і податки будуть платити у місцевий бюджет. Між тим, ТзОВ “Фінансово енергетична корпорація України” зареєстроване у Святошинському районі м. Києва.
14 липня 2010 року ця фірма приступила до виконання проекту технічних заходів з укріплення, гідроізоляції, зменшення динаміки приросту розсолів у Домбровському кар’єрі калійних руд, укріплення дамби хвостосховища №2 Калуш-Голинського родовища калійних солей. А вже 21 липня, очевидно, через некваліфіковані дії виконавців робіт, було забруднено хлоридами річку Сівку.
Президент України Віктор Янукович, перебуваючи 11 листопада 2010 року у Калуші з робочим візитом, у своєму виступі заявив, що роботи на Домбровському кар’єрі здійснюються незадовільними темпами і генпідрядника необхідно змінити.
Разом із тим Президент заявив, що держава виконає всі фінансові зобов’язання, пов’язані з ліквідацією екологічних проблем Калуша, і зробить усе, щоб життя людей у цьому регіоні було безпечним.
Проте, досі вказівка Президента України щодо заміни генпідрядника ігнорується: міський голова не розірвав договору на виконання будівельно-монтажних робіт за проектом “Консервація Домбровського кар’єру”.
На моє переконання, доцільніше би було не скликати позачергову сесію, а провести виїзну сесію міської ради у Києві і, таким чином, виконати рішення сесії Калуської міської ради п’ятого демократичного скликання №1216 від 02.06.2010 року.
Україна відкинула міжнародну співпрацю
27 вересня 2010 року, після підписання з Івано-Франківською ОДА договору, ДП “Національний центр поводження з небезпечними відходами” на полігоні токсичних відходів розпочало виконання проекту з видалення гексахлорбензолу, розміщеного на полігоні твердих токсичних відходів. Підприємство було зобов’язане розпочати роботи ще у червні 2010 року, але приступило до них тільки наприкінці вересня.
Стислі терміни виконання складних, екологічно-небезпечних, робіт негативно вплинуло на якість їхнього виконання. Технологічний майданчик не відповідав тимчасовому технологічному регламенту, а у розділі “Охорона навколишнього середовища” не було вказано, хто і за якою методикою буде проводити цілодобовий контроль за станом навколишнього середовища на вміст небезпечної речовини — гексахлорбензолу.
При виконанні робіт з видаленням небезпечної речовини на полігоні токсичних відходів не були враховані висновки і рекомендації Місії ООН та Комісії Європейського Союзу з ліквідації надзвичайної екологічної ситуації, а саме: вирішити питання захоронення токсичних відходів першого класу небезпеки.
Нагадаю, що Місія ООН та Комісія Європейського Союзу рекомендувала українській владі провести переговори з представниками Ініціативи “Навколишнє Середовище і Безпека” щодо можливої співпраці у сфері виконання рекомендацій у їхньому звіті, особливо, якщо буде наявний ризик забруднення річки Дністра. Співпраця, на думку Місії, могла полягати у технічному забезпечені та/або каталітичному сумісному фінансуванні проектів, спрямованих на досконале оцінювання ситуації чи зростання потенціалу екологічної небезпеки.
Міністерство закордонних справ України у листі від 21 травня 2010 р. за номером 51/13-640-1423 інформувало Кабінет Міністрів України щодо можливої співпраці з Норвегією в екологічній сфері: Посольство України у Норвегії провело зустріч зі спеціалістами Норвезького геотехнічного інституту (NGI, м. Осло) Туре Валстадом та Патріком Холмстромом, які у складі спільної технічної місії ЄС-ООН у березні 2010 року досліджували ситуацію у Калуському районі. Норвезька сторона повідомила про наміри продовжити свою участь у роботі спільної місії ЄС-ООН і підготувати проект співпраці з місцевими науково-дослідними установами, зокрема, у частині (короткострокової фази) впровадження технічних рекомендацій Місії. Ця фаза передбачала запровадження найнагальніших заходів зі стабілізації екологічної ситуації у регіоні, а саме: накопичення даних та моніторинг зсувів грунту і виникнення провалів; захист місць складування токсичних речовин; підготовку креслень для спорудження спеціальних об’єктів укриття та дренажу соляних розчинів; проведення спеціальних тренінгів з екологічної безпеки для інженерів науково-дослідних установ тощо.
МЗС надіслало Уряду копію презентації за результатами роботи спільної технічної місії ЄС-ООН, передану представниками NGI, яку просило розглянути і підтримати. Але чиновники із Міністерства охорони навколишнього природного середовища зробили все для того, щоб такої співпраці не відбулося. Побоялися допустити іноземних екологів-спеціалістів, щоб Європа не дізналася, як в Україні розкрадають державні кошти, які були виділені на ліквідацію екологічних наслідків у зоні надзвичайної екологічної ситуації?
У технічному звіті Місії ЄС-ООН міжнародні спеціалісти-екологи вимагали негайно зупинити розвиток карсту у північній частині Домбровського кар’єру, щоб не допустити прориву річки Сівки у кар’єр; ліквідувати засолення водоносних горизонтів, яке поширюється у напрямку до міських водозаборів. Обвідна канава по периметру Домбровського кар’єру мусить бути негайно відновлена з метою відділення притоку прісної води від солених вод та розсолів у кар’єрі. Проміжні заходи, на думку Місії, також можуть включати у себе встановлення розподільчої стінки між річкою Сівкою та кар’єром, або закритого вивідного каналу (водопровідної галереї або облицьованого каналу), щоб припинити інфільтрацію річки до водоносного горизонту, який розташований нижче.
ТзОВ “Фінансово енергетична корпорація України” не взяло до виконання жодних рекомендацій Місії ЄС-ООН, міжнародних спеціалістів-екологів, а, на мою думку, поспішно займається “освоєнням виділених коштів”, а саме: перевезенням землі з одного місця на інше, а не ліквідацією екологічних наслідків у зоні діяльності ДП “Калійний завод” ВАТ “Оріана”.
У Державному бюджеті-2011 для Калуша — нуль
27 вересня 2010 року віце-прем’єр міністр України Володимир Сівкович здійснив поїздку на екологічно небезпечні об’єкти нашого міста, щоб побачити виконані роботи у зоні надзвичайної екологічної ситуації.
Як відомо, дуже важливим фактором зі стабілізації екологічної ситуації є відновлення виробництва на ДП “Калійний завод”. Але для цього потрібно вивести калійний завод зі складу ВАТ “Оріана” в окреме державне підприємство, яке підпорядковуватиметься облдержадміністрації. Володимир Сівкович, ознайомившись із ситуацією, конкретизував: рішення про відокремлення калійного заводу від ВАТ “Оріана” буде прийнято до середини жовтня 2010 р.
Проте, Кабінет Міністрів України досі цього не зробив. Між тим, тільки вивівши ДП “Калійний завод” зі складу ВАТ “Оріана”, можна оголосити тендер на пошук інвестора, який зможе запропонувати нові технології переробки розсолів із хвостосховища №2 та Домбровського кар’єру.
У листі-відповіді №23937/09/10-10 від 22.11.2010 р. депутату Верховної Ради України Андрію Парубію Міністерство охорони навколишнього природного середовища повідомляє: у результаті проведення робіт з видаленням сполук гексахлорбензолу (ГХБ) очевидним є той факт, що обсяг небезпечних відходів ГХБ є значно більшим, а ніж зазначено у паспорті місць видалення відходів ТзОВ “Оріана-Галев” (11,5 тис.тонн). Так, повідомляє Міністерство, на цей час завершено вилучення відходів із 4-х карт захоронення, загальна кількість яких становить 12 карт. Таким чином, оброблено 30% території, а зібрано 80% відходів від задекларованої кількості. На цей час зібрано та упаковано 8,5 тис. тонн відходів гексахлорбензолу.
У листі також ідеться, що упаковані відходи у кількості 7 тис. тонн тимчасово зберігаються на території… ТзОВ “Оріана-Галев”. Така інформація свідчить про те, що профільний міністр не володіє ситуацією. Адже, фактично, упаковані мішки зберігаються на території ДП “Калійний завод” ВАТ “Оріана” у районі колишнього цеху грануляції.
Думаю, для українців не буде несподіванкою, якщо упакований гексахлорбензол не потрапить у Великобританію для знешкодження на спеціалізованому підприємстві “Tradebe”, а незабаром з’явиться на теренах України, як, свого часу, небезпечна хімічна речовина “Премікс” з’явилась на території Закарпатської області.
Надіюсь, що органи прокуратури та СБУ проведуть розслідування, що все ж таки вивозили із полігону твердих токсичних відходів та де здійснювали зважування мішків з гексахлорбензолом. Принагідно хочу нагадати, що проект робіт з видаленням сполук гексахлорбензолу (ГХБ) українським платникам податків обійдеться у кругленьку суму — близько 400 млн. гривень.
У листі Мінприроди вказано, що, зважаючи на уточнені дані щодо кількості сполук із вмістом гексахлорбензолу, розміщених на полігоні твердих токсичних відходів у зоні консервації Домбровського кар’єру, необхідно передбачити фінансування заходів з утилізації залишкової кількості відходів гексахлорбензолу з подальшою рекультивацією території цього полігону.
Проте, у проекті Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік” немає жодного рядка про фінансування екологічних заходів, передбачених Законом України “Про оголошення території міста Калуш та сіл Кропивник і Сівка-Калуська Калуського району Івано-Франківської області зоною надзвичайної екологічної ситуації”.
Зважаючи на ситуацію, звертаюся до громади Калущини, до виборців, які брали участь у міському екологічному референдумі: будьте принциповими! Якщо Вам не байдужий стан оточуючого середовища, здоров’я Ваших дітей, онуків, здоров’я пересічних громадян — вимагайте від влади, яку обрали у жовтні, терміново — до нового року —провести екологічну сесію, на яку запросити депутатів Верховної Ради України, які є членами Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, депутатів обласної ради, профільних міністрів, голову обласної держадміністрації, керівників підприємств, які проводять роботи у зоні надзвичайної екологічної ситуації. Вони повинні відзвітувати і дати відповідь на питання, яке хвилює громаду: чому із зони надзвичайної екологічної ситуації Калуш перетворили у зону екологічної катастрофи? Сподіваюсь на політичну, економічну та екологічну свідомість громади, яка зрозуміє, що для вирішення екологічних проблем замало сказати “так” на місцевому референдумі.
Вірю, що тільки рішучими діями небайдужих, свідомих громадян України можна створити безпечне для життя оточуюче середовище, вирішувати нагальні екологічні проблеми нашого регіону.
Довідка. Президент України Віктор Ющенко особисто відвідав екологічно небезпечні об’єкти Калуша, побачив масштаби можливої транснаціональної екологічної катастрофи і вже 10 лютого 2010 року підписав Указ №145/2010 “Про оголошення території міста Калуш та сіл Кропивник і Сівка-Калуська Калуського району Івано-Франківської області зоною надзвичайної екологічної ситуації”.
На ранковому сесійному засіданні Верховної Ради України 12 лютого 2010 р. депутати розглянули Указ Президента і конституційною більшістю проголосували і прийняли Закон “Про оголошення території міста Калуш та сіл Кропивник і Сівка-Калуська Калуського району Івано-Франківської області зоною надзвичайної екологічної ситуації”.
Цим Законом України зобов’язали Кабінет Міністрів України із резервного фонду Державного бюджету України у 2010 році виділити 560 млн. гривень на нормалізацію екологічного стану на території міста Калуша та сіл Кропивника і Сівки -Калуської Калуського району та забезпечення захисту життя та здоров’я людей.
2 березня 2010 року Кабінет міністрів під головуванням Прем’єр-міністра Юлії Тимошенко розглянув “Програму — Перелік невідкладних (першочергових) робіт з ліквідації наслідків та заходів, пов’язаних із запобіганням транскордонного розповсюдженню надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру в зоні надзвичайної екологічної ситуації”. Була ухвалена Постанова уряду (№ 381-Р) щодо ліквідації надзвичайної екологічної ситуації на території міста Калуша та сіл Кропивника і Сівки-Калуської Калуського району.
Відповідно до розпорядження Уряду із резервного фонду Держбюджету було виділено фінансові ресурси на загальну суму 398 млн. гривень (49 млн. доларів).
