В Україні стартувала реформа органів державної влади. Президент Віктор Янукович своїм указом скоротив число міністерств із 20 до 16 й уперше з моменту формування уряду після президентських виборів на початку 2010 року суттєво змінився його кадровий склад. Найважливіша перестановка — віце-прем’єр Сергій Тігіпко, який вважається ключовим реформатором в уряді, став тепер ще і міністром соціальної політики.
Водночас, уряд отримав від Президента доручення скоротити чисельність чиновників у реорганізованих міністерствах і відомствах на 30%, а штат секретаріату Кабінету міністрів — урізати вдвічі.
Услід за скороченнями “нагорі” грядуть і кадрові чистки на місцях. Так, цього тижня глава держави закликав місцеві органи влади скоротити кількість чиновників.
“Я звертаюся до новообраних керівників міст, місцевих рад. Шановні колеги, подивіться на свої штатні розклади, по-хорошому, по-доброму прошу, поклавши руку на серце: якщо ми з Вами повернемося хоча би до чисельності 5-6-річної давності, це буде абсолютно нормально”, — наголосив Віктор Янукович.
Водночас, Президент зазначив, що буде вітати, якщо місцева влада піде на такі кроки добровільно, і пообіцяв привселюдно оголосити про тих, хто буде гальмувати цей процес, додавши, що така позиція ускладнить його партнерські відносини з цими керівниками.
Віктор Янукович також заявив, що за останніх п’ять років кількість чиновників збільшилася практично на 30 тисяч осіб. Однак, це — не призвело до підвищення ефективності системи управління.
Чиновники готові до маневрів
Офіційно документів, які би зобов’язували місцеву владу розпочати процедуру скорочення, ще не надходило. Реформи на місцях очікують з нового року. Щоправда, без ентузіазму. У Калуші чиновники, схоже, сподіваються, що президентська вказівка зачепить лише державні адміністрації. Важливим називають і те, що впродовж останніх майже десяти років структура виконавчих органів у місті майже не змінювалася.
— Як на мене, скорочення, насамперед, може торкнутися облдержадміністрацій та райдержадміністрацій. Ми — орган місцевого самоврядування, маємо зовсім інший статус, інші функції, — вважає керуючий справами виконавчого комітету Калуської міської ради Наталія Бабій. — Прийшовши до влади у 2006 році, ми понад 4 роки працювали з тією структурою, яку затверджували ще наші попередники.
Між тим, структура виконавчого апарату не є досконалою. Її найбільшим “гріхом” на сьогодні можна назвати невідповідність чисельності окремих відділів та управлінь їхній назві. Тобто, офіційно — управління, а, судячи із кількості штатних працівників, — усе ж таки, відділ. Здавалося би, нічого аж надто серйозного. Але не варто забувати про той факт, що від назви структурного підрозділу деякою мірою залежить і розмір заробітної плати його працівників. А отже, — видатки бюджету.
Тому після кожної перевірки, каже Наталія Бабій, виконавчий комітет отримує акти з вимогою привести у відповідність до місцевого самоврядування чисельність відділів, управлінь та інших підрозділів. Утім, спроба зробити це на одній із нещодавніх сесій не увінчалася успіхом: депутати міської ради відмовилися вносити зміни у структуру і затвердили її на попередньому рівні.
— На сьогодні в апараті виконавчого комітету Калуської міської ради працює 218 людей. Але, схоже, не всі калушани розуміють, що виконавчий комітет — це не лише адмінбудинок на вул. І. Франка, 1, а ціла низка підрозділів, у тому числі — управління житлово-комунального господарства, управління економічного розвитку, Фонд комунального майна, управління праці та соціального захисту, відділ архітектури та чимало інших. Тобто — цілий комплекс установ міста, — наголошує Наталія Бабій. — Обсяг робіт, які всі ці підрозділи мають виконувати, щороку суттєво зростає. До прикладу, якщо кілька років тому ми за рік отримували та опрацьовували близько 1500 звернень, то зараз маємо 4500-5000 звернень. Значно додалося роботи й у зв’язку з оформленням відповідних документів щодо людей, які стоять на обліку у центрі зайнятості та направляються на громадські роботи. Плюс — на місто пішли чималі кошти на подолання екологічного лиха. Над усім цим хтось має працювати.
За словами Наталії Бабій, попри те, що роботи щораз більшає, міська влада жодного разу з власної ініціативи не збільшувала штат чиновників. Єдине виключення — хіба що роз’єднання посади першого заступника та керуючого справами виконкому, яке відбулося кілька років тому.
— За останніх майже 10 років у структуру апарату не було внесено жодної додаткової одиниці, — резюмує керуючий справами виконкому. — Не збільшувалася і штатна чисельність по заступниках. Виключення становили хіба що випадки, коли збільшення апарату відбувалося на виконання указів та постанов Президента чи уряду. Так, на вимогу Президента був створений відділ ведення державного реєстру виборців. Перших три місяці він отримував фінансування з Державного бюджету. Але дуже скоро утримання відділу “скинули” на органи місцевого самоврядування. Чисельність відділу залежить від кількості виборців. Оскільки у Калуші їх — понад 53 тисячі, то у штаті мали би працювати п’ятеро людей. Натомість — працює четверо. У 2007 році у нас був створений земельний відділ, який на сьогодні також недоукомплектований: не вистачає одного працівника. Окрім цього, після відповідної постанови Кабінету міністрів, була введена штатна одиниця в орган опіки і піклування. А вже після оголошення Калуша зоною надзвичайної екологічної ситуації довелося створювати управління регіонального розвитку і будівництва. Його, між іншим, ми, фактично, створили на базі відділу капітального будівництва. Штат, таким чином, збільшився всього на два працівники. Іншого збільшення чисельності у нас не було.
Кого у такій ситуації скорочувати, міська влада не знає. Тож, найімовірніше, і не планує цього робити. Своєрідним “козирем” у цій ситуації є той факт, що, порівняно з 5-6-річною давністю, до якої намагається повернутися Президент, кількість чиновників майже не змінювалася. Інший аргумент — зростання бюджету у понад 6 разів за цей же період.
Утім, якщо місто має хоч примарні шанси піти врозріз указівці Президента, то ситуація у районі — куди складніша. Райдержадміністрації будуть змушені її виконати. Утім, хто вже за кілька тижнів може стати безробітним, наразі вголос не говорять.
Проте, економію державних коштів, на яку уповає глава держави, країна відчує також не скоро. Навіть — якщо держслужбовців скоротять удвічі. Адже, згідно з чинним законодавством, чиновникам передбачені чималі компенсації при скороченні, які “з’їдять” близько 90% зекономлених на зарплатах коштів.
