Калушани вшанували “Різуна” футбольним турніром

Минулої неділі члени Калуського міського осередку Міжнародної федерації бойового гопака мали вирушити у піший похід до місяця загибелі полковника УПА, командира Станіславського ТВ-22 “Чорний ліс”Василя Андрусяка, більш відомого під псевдонімами “Грегіт” або “Різун”.
Переглядів: 444

Проте, через складні погодні умови, похід довелося відкласти. Натомість, “гопаківці” організували змагання з міні-футболу. Помірятися силами запросили членів Спілки української молоді та молодіжної організації громадської партії “Пора”. 

Як повідомив “Вікнам” голова Калуського міського осередку Міжнародної федерації бойового гопака Віктор Павлів, товариський матч проводили у спортзалі ЗОШ №7. Не забули і про полковника УПА. Перед початком змагання пам’ять про нього вшанували хвилиною мовчання. Далі — з короткою історичною довідкою про Василя Андрусяка виступив голова Івано-Франківської обласної Спілки української молоді Володимир Климентій, який, зокрема, зазначив, що майбутній “упівець” народився 15 січня 1915 року у місті Снятині. Був четвертою дитиною у сім’ї. Проте, з дитинства вирізнявся серед ровесників гострим розумом і непересічними здібностями. В одинадцятирічному віці вступив до гімназії, де незабаром створив осередок ОУН. 

У 1933 році польська поліція вистежила групу націоналістів і заарештувала Василя Андрусяка. Два роки він відсидів у коломийській тюрмі, а, повернувшись, заснував спортивне товариство “Сокіл”. Одночасно очолював повітовий провід ОУН під псевдонімом “Чорний”. У 1939 році знову був арештований, але за браком прямих доказів через три місяці його звільнили. У 1939-1940 роках — навчався у Коломийському педагогічному училищі, вчителював.

Остерігаючись чергового арешту, Василь Андрусяк у 1940 році перейшов кордон Польщі і в Австрії вступив до українського легіону “Нахтігаль”, але вже наступного року повернувся до Снятина у складі легіону “Роланд”. Очолив окружний провід ОУН (псевдонім “Різьбяр”). Був повітовим окружним керівником ОУН (1941—1942), членом обласного військового штабу, командиром сотні Української народної самооборони (УНС) “Змії” (листопад 1943), курінним куреня “Скажені” (початок 1944), одержав звання хорунжого; керівник бою з німцями та угорцями на горі Лопаті (9 липня 1944).

У 1945 році у бою з “чекістами” курінний “Грегіт-Різун” був важко поранений. Але вже через дванадцять днів після важкої операції, керував боєм біля села Глибокого Богородчанського району. Навесні того ж року наказом Крайового повстанського штабу він був нагороджений Золотим Хрестом бойової заслуги 2-го ступеня і призначений командиром Станіславського ТВ-22 “Чорний ліс”. Улітку 1945 року одержав четверту Срібну Зірку за поранення. Разом із іншими повстанцями загинув наприкінці лютого 1946 року між селами Грабівкою, що на Калущині, та Глибоке Богородчанського району у сутичці з рейдовою групою 215-го стрілецького полку внутрішніх військ НКВС. Тіла загиблих вояків два тижні возили навколишніми селами, аж поки люди їх не опізнали. Посмертно Українська головна визвольна рада нагородила його найвищою бойовою нагородою — Золотим Хрестом бойової заслуги 1-го ступеня та підвищила до звання полковника УПА.

— Нині командирові Станіславського ТВ-22 “Чорний ліс” полковнику Василеві Андрусяку зведено пам’ятник у рідному Снятині. А на місці загибелі у Богородчанському районі споруджено символічну могилу, оскільки місце його захоронення досі невідоме, — каже Віктор Павлів. — До місця загибелі “гопаківці” ходили вже неодноразово. Причому, як улітку, так і взимку. Тому цей маршрут нам добре знайомий. А от футбольний турнір, присвячений “Різуну”, ми організували вперше. 

Загалом, змагання проводили за круговою системою. Тобто, всі суперники почергово змагалися одні з одними. Кожен матч складався з двох таймів по 15 хвилин. У підсумку — кращими футболістами були визнані “сумівці”. Друге місце здобули представники “Пори”, а “гопаківці”, відповідно, показали третій результат. Оскільки переможених не було, дипломи отримали всі. У подарунок переможцям дісталася і книжка “Незборимі русичі-українці” Юрія Бореця. Крім того, грамоту отримав і наймолодший учасник змагань — 10-річний Богдан Климентій, що представляв СУМ.