3а минулих 20 років у багатьох частинах світу було частково або повністю зупинено впровадження програм із контролю над туберкульозом. Діагноз ставився запізно, лікування було несвоєчасним, а це призводило до збільшення смертей та поширення хвороби.
Інша причина — збільшення кількості бідних людей, які постійно недоїдають і живуть у перенаселених місцях. Хоча туберкульозом можуть заразитися не тільки бідні, проте у тісноті та антисанітарних умовах легше підхопити хворобу або заразити нею інших. За таких умов імунна система ослаблена і не може протистояти хворобі.
Довідка. Туберкульоз — це інфекційна, соціально небезпечна хвороба, яку викликають мікобактерії туберкульозу, перебігає з періодичними загостреннями, рецидивами та ремісіями, може вражати всіх людей, але найчастіше найбідніші, соціально дезадаптовані верстви населення (біженці, мігранти, особи, які перебувають в установах кримінально-виконавчої системи, особи без постійного місця проживання, алкоголіки, наркомани тощо), спричиняє високу тимчасову та стійку втрату працездатності, вимагає тривалого (від 6-8 місяців і більше, інколи — все життя) комплексного лікування та реабілітації хворих.
Найбільша проблема у тому, що туберкульоз зав’язав смертельну дружбу з вірусом СНІДу. Крім того, боротися з туберкульозом нелегко, адже з’явилися штами бацил, які здатні чинити опір багатьом лікам. Ці суперштами загрожують зробити хворобу знову невиліковною, як було до винайдення антибіотиків.
Найліпший спосіб контролювати хворобу — виявляти і лікувати її на ранній стадії. Але туберкульоз — це недуга у масці. Більшість хвороб має свої симптоми, а ця — ні. Є лише малопомітна втрата маси тіла, втомлюваність, пітливість (особливо — вночі). Дуже часто хворий звертається до лікаря запізно. Виявлення хвороби на ранніх стадіях може допомогти не лише тим, хто вже захворів, але і запобігти зараженню інших. Серед інфікованих хворіє 10%, половина з них — відкритими формами. Тому вкрай важлива профілактична робота.
У організм людини можна ввести з профілактичною метою живі, але ослаблені, такі, що втратили агресивність, мікобактерії туберкульозу. Вакцинація новонароджених та ревакцинація БЦЖ дітей віком 7 і 14 років призводить до зниження захворюваності серед дітей у п’ять разів. Другим профілактичним методом боротьби з туберкульозом є туберкулінодіагностика, за допомогою якої ми виявляємо інфікованих та хворих дітей. Інфікованим дітям призначають хіміопрофілактику. Вона допомагає знизити захворюваність серед інфікованих дітей удвічі. Дорослим потрібно не забувати один раз на два роки робити флюорографію грудної клітки.
Виявити туберкульоз у дорослих можна за допомогою аналізу мокроти на вміст палички Коха або флюорографічного обстеження. Своєчасне кваліфіковане лікування дозволяє у 95% випадках повністю вилікувати хворобу, скоротити термін перебування хворого у стаціонарі та значно знизити ризик ускладнень і розвитку стійких до ліків форм туберкульозу.
За відсутності лікування, хворий з активною формою туберкульозу може щорічно заражати у середньому від 10 до 15 людей. Щогодини в Україні від цієї недуги помирає одна людина, а заражаються — четверо. Тільки за офіційним даними, на диспансерному обліку — майже 600 тисяч українських громадян. Це другий показник у Європі після Російської Федерації. Тому ухвалено рішення, що у туберкульозних диспансерах України буде створено закриті відділення з примусового лікування хворих на туберкульоз.
Такі закриті відділення призначатимуться для туберкульозних хворих, які уникають лікування. Варто ізолювати людей, які свідомо не хочуть проходити протитуберкульозну терапію. Такі пацієнти загрожують родині і суспільству. Зазвичай, вилікувати хворого на туберкульоз коштує державі кілька тисяч гривень. А вартість лікування хворого з мультирезистентною формою туберкульозу сягає 200 тис. гривень. Тому тут найважливішим чинником є профілактика і своєчасне виявлення туберкульозу.
Оголошення 24 березня Всесвітнім днем боротьби з туберкульозом є визнанням необхідності боротися проти цієї недуги глобально. Всесвітня організація охорони здоров’я сподівається до 2050 року зупинити у більшості країн світу цю епідемію. Чи впорається з цим завданням Україна? Усе залежатиме від систематичної уваги до цієї проблеми з боку держави.