За останніх чотири роки Калуш тричі отримував нагороду за високий рівень благоустрою. І, як повідомив заступник начальника управління житлово-комунального господарства Калуської міської ради з питань благоустрою та реконструкції Микола Найда, претендує на неї і за підсумками торічної роботи.
— За 2010-ий рік ми посіли перше місце серед міст третьої категорії і друге місце — серед усіх міст області. Тому подали всі необхідні документи у Київ — на Всеукраїнський конкурс, — каже Микола Найда. — Думаю, маємо непогані шанси бути відзначеними і цього року. Адже торік у місті було зроблено чимало. Вагомий внесок у благоустрій міста внесло КП “Калушавтодор”, яке, між іншим, вже двічі отримувало державну відзнаку “Краще підприємство року”. Торік “дорожники” виконали роботи з ремонту та асфальтування дорожнього покриття на 70-ти вулицях міста. Паралельно з ремонтом основних доріг, відбувався і ремонт міжквартальних проїздів, на що з місцевого бюджету було витрачено понад 770 тис. гривень.
Власне, ремонт доріг був завданням №1 увесь минулий рік. Мільйони гривень для його виконання було спрямовано як із міського, так і з Державного бюджетів. Крім того, ремонтували ліфти, мережі, покрівлі, замінювали вуличне освітлення. Щоправда, визнають комунальники, зробити вдалося не все заплановане.
— Невиконання дохідної частини бюджету не дало можливості завершити розпочаті роботи, зокрема, по ремонту дахів, — зазначив начальник управління житлово-комунального господарства Калуської міської ради Юрій Рекунов. — У деяких будинках покрівлю відремонтовано не на всіх під’їздах. Люди, звичайно, скаржаться. Але підрядники без оплати їхньої роботи відмовляються працювати. Тому мусимо чекати. Роботи по всіх незавершених торік об’єктах автоматично будуть продовжені цього року.
Згідно з планами комунальників, уже до кінця року суттєвого поліпшення благоустрою мають дочекатися мешканці старої частини міста. У квітні планують розпочати низку ремонтних робіт. Наразі ж, поки встановлюється тепла і суха погода, розпочинати асфальтування — недоцільно. У першу чергу, знову ж таки ремонтуватимуть центральні дороги, а також — міжквартальний простір ЖЕО №4.
— Загалом, технічний стан житлового фонду з кожним роком погіршується, — акцентує Юрій Рекунов. — До прикладу, так звані “хрущовки” сьогодні — у катастрофічному стані. Але на державному рівні поки що не розроблено механізму вирішення цієї проблеми. Тому важко планувати щось на перспективу. З одного боку, недоцільно викидати мільйони бюджетних коштів на поточні та капітальні ремонти таких будинків. З іншого — невідомо, чи дочекаємося ми їхнього знесення. Тому з року у рік проблема лише загострюється. Потрібна чітка комплексна програма, керуючись якою, ми могли б, скажімо, під реконструкцію почергово брати старі аварійні будинки. При цьому, вочевидь, треба враховувати рік їхнього зведення.
Комунальникам бракує грошей і робочих рук…
Загалом, проблем у “комуналці” — вдосталь. Окрім низки законодавчих неточностей, які перешкоджають вирішувати проблемні питання, не вистачає і кваліфікованих фахівців. Причина не так у не надто високій зарплаті, кажуть чиновники, як у специфіці роботи.
— Зрозуміло, що, скажімо, зварники одного і того ж розряду на якомусь заводі й у ЖЕО працюють в абсолютно різних умовах. Перший має належно обладнане робоче місце з дотриманням усіх умов праці. Другий — змушений працювати у значно гірших умовах, зокрема, у підвалах. Багатьом людям це не підходить. Плюс — “шкутильгає” і сама система підготовки. Адже юристів та економістів у нас щорічно випускають у рази більше, аніж працівників комунальної галузі разом узятих, — резюмує Юрій Рекунов.
Утім, більшість невирішених проблем “впираються” не у відсутність кадрів, а у брак фінансових ресурсів. Комунальники твердять: рівень оплати послуг, які вони надають мешканцям міста, не відповідає вимогам, які ставлять споживачі. Калушани, у свою чергу, нарікають, що за послуги, яких вони в очі не бачать, і так доводиться платити надто багато. Особливо вдарило по містянах кількаразове підняття тарифів на оплату житлово-комунальних послуг. Навіть порівняно зі столицею, калушани платять значно більше. Що вже казати про інші міста. Водночас, якість послуг — незмінна.
— Усі хочуть, щоб послуги були якісними, але платити не хочуть, — переконує начальник УЖКГ. — Між тим, якість послуг значною мірою залежить саме від рівня оплати. Порівнювати Калуш з іншими містами — некоректно. Адже, якщо донедавна всі тарифи в Україні були однаковими, то тепер, згідно з відповідною постановою Кабінету міністрів, їх розраховують по кожному будинку окремо. Таким чином, тариф не “прив’язаний” до міста Києва, Івано-Франківська чи Калуша. А люди отримують ті послуги, які хочуть мати. Упродовж минулого року ми по кожному будинку проводили окремі громадські слухання, цікавилися думкою людей, враховували їхні побажання. Опираючись на це та перелік обов’язкових послуг, які забезпечують дотримання мінімальних санітарно-гігієнічних норм, і виводили тариф.
За словами начальника УЖКГ, участь калушан у громадських слуханнях не була дуже високою. Лише зараз, після того, як люди отримали нові рахунки, вони стали активнішими. Відтак, — готові йти на діалог.
— Ніхто не каже, що затверджені тарифи повинні залишаться сталими хтозна на який період. Звичайно, їх можна змінювати — через відповідне рішення виконавчого комітету. Тариф може бути навіть зменшений. Але доведеться пройти всю процедуру спочатку, у тому числі — і громадські слухання. Тобто механізм є, але люди повинні ним скористатися, приймаючи участь в обговоренні, а не спостерігаючи за всім із вікон своїх помешкань. Так само тарифи можуть бути і збільшені: сьогодні вони вже не відповідають економічно обгрунтованим.
…а калушанам — культури
Попри, здебільшого, непрості стосунки між комунальниками та пересічними калушанами, планів щодо поліпшення благоустрою міста, його озеленення та окультурення загалом — чимало. Найперше, цього року комунальники планують попрацювати над очищенням русел і берегів Сівки та Млинівки. До кінця березня займуться і водовідвідними каналами у Хотіні.
Планують розширити і горизонти зелених насаджень. Зокрема, петуніями прикрасять не лише проспект Лесі Українки та вулицю Винниченка, але і бульвар Незалежності, вулиці Пушкіна та Євшана. За словами Миколи Найди, у Калуші також буде проведено інвентаризацію зелених насаджень, щоб визначити, де і що варто насаджувати.
— Торік ми насадили у місті 874 дерева. У попередні роки кількість насаджень також щороку у середньому сягала тисячі. Ріжемо, до речі, приблизно втричі менше, обираючи лише аварійні дерева. Їх у Калуші — чимало. Але, щоб зрізати одне старе дерево, потрібно приблизно 400 гривень: на пальне, кран, автовишку. Тому зрізуємо по мірі можливості. Загалом, приживлюваність нових насаджень — 85-90%. Але непокоїть те, що калушани їх безбожно нищать: крадуть, ламають. До прикладу, засадили пустирі, але там продовжують випасати кіз, діти — грають у футбол. Дерева, звісно ж, потерпають. Із насадженнями у місті ситуація — ще складніша: їх просто розкрадають. У центрі покрали декоративні туї та самшит, у парку — дерева, висаджені молодятами. Безвісти зникли і 28 глечиків із петуніями, які ми минулого року розвішали на стовпах обабіч проспекту Лесі Українки та вулиці Винниченка, — ділиться Микола Найда. — Аналогічна ситуація й із іншими елементами благоустрою: контейнерами для сміття, лавками тощо. Три роки тому ми придбали 150 пластмасових помаранчевих контейнерів. На сьогодні їх залишилося всього штук 20. У парку практично знищено амфітеатр. Крім того, все, що можна і не можна, місцеві умільці обписують та обмальовують. Окрема тема — розкрадання каналізаційних люків та решіток, які здають на металобрухт. За останніх кілька років їх вкрали вже майже 500 штук. Жодного правоохоронці не знайшли. Навіть бетонні плити, якими ми почали ці люки накривати, — викрадають.
Якби калушани більш бережно ставилися до всього, що їх оточує, то і комунальникам не довелося би щоразу витрачати десятки тисяч гривень на приведення всього до ладу. Поки ж культура містян спить, доводиться не розвиватися, а, фактично, топтатися на місці. Цього року комунальники знову закуплять 50 урн для сміття. Щоправда, вже металевих. Їх, разом із 50-ма лавками, планують встановити вздовж центральних вулиць Калуша. Подбають, нарешті, і про туалети. Щоправда, поки що стаціонарних вирішили не будувати. Натомість — встановлять біотуалети у районі “п’ятачка”, політехнічного коледжу та на площі Героїв.
