Жодне засідання сесії районної ради чи колегії райдержадміністрації не обходиться без чергового обговорення проблеми бездоріжжя на Калущині. Географія скарг — різноманітна. Фактично, кожен сільський голова чи депутат має що сказати з приводу відсутності чи аварійності мостів і доріг. Кожен із них сподівається, що проблему можна вирішити. Утім, перспективи — невтішні.
Як повідомив директор ДП “Івано-Франківський облавтодор” Володимир Рачкевич, який нещодавно взяв участь у сесії Калуської районної ради, щоб утримувати дороги у належному стані, область потребує понад мільярд гривень. І це — лише поточні витрати без урахування видатків на капітальний ремонт.
— Усі дороги повинні бути у такому стані, щоб у міжремонтні терміни вони були збережені. Останніх 20 років про це фактично не йдеться, — наголошує головний дорожник області. — За минулий рік ми виконали робіт майже на 150 млн. гривень. Ці кошти були повністю спрямовані на поточні ремонти. Капітальні — не робимо вже три роки, бо на них держава не виділяє грошей. Саме тому стоять аварійні мости у Сівці-Войнилівській, у Мошківцях та багатьох інших населених пунктах як Калущини, так й області загалом.
За словами Володимира Рачкевича, торік на ремонт доріг Прикарпаття було спрямовано 143 млн. гривень при потребі — 1 млрд. 200 тис. гривень. Тобто Івано-Франківщина отримала у вісім разів менше, аніж потребувала. Калуський район, при цьому, було профінансовано на 3 млн. 680 тис. гривень. Окрім цього, на 1 млн. 600 тис. гривень було виконано робіт, за які держава досі не розрахувалася (по області загалом — 53 млн. гривень. — Авт.).
— При такому фінансуванні йдеться тільки про виживання. І ми — дійсно виживаємо, — підсумував директор ДП “Івано-Франківський облавтодор”. — Утім, виконання дорожніх робіт у Калуському районі за підсумками минулого року є вище середнього. Головне завдання на поточний рік — не допустити погіршення стану доріг. Звичайно, багато хто справедливо зауважить, що гірше — вже нікуди. Але навіть у цій ситуації треба працювати. Насамперед — над відведенням води з доріг. Зробити це нашими силами — складно. Але кожна сільська рада на сьогодні має певні кошти з транспортного збору. Тому прохання працювати з приватниками, які мають екскаватори і можуть допомогти прокопати канави вздовж доріг. Уже після такого осушення, ми зможемо виконувати ремонтні роботи на відповідних шматках дороги. Готові працювати навіть у борг.
Як повідомив заступник голови райдержадміністрації Василь Турчин, на рахунках сільських рад Калуського району загалом є понад 725 тис. гривень із транспортного податку. Тож, якщо сільські ради власним коштом подбають про фоси, облавтодор, наскільки зможе, — подбає про дороги.
Сподіватися, проте, на швидке реанімування доріг — не варто. Володимир Рачкевич стверджує, що цьогоріч можна очікувати лише на кошти спецфонду обласного бюджету. І лише з наступного року з бездоріжжям почне боротися держава. Наразі ж увесь фінансовий ресурс центральна влада спрямовує на будівництво державних доріг, пов’язаних із головним футбольним чемпіонатом Європи, до якого залишилося трохи більше року.
Власне, на цьому днями наголосив і голова Івано-Франківської облдержадміністрації Михайло Вишиванюк, за словами якого цього року наш регіон не отримав фінансування на ремонт доріг у зв’язку із підготовкою країни до Євро-2012, зокрема, через будівництво доріг Києва, Львова, Харкова, Донецька, Дніпропетровська.
Голова ОДА також зазначив, що він піднімав це питання у розмові з Президентом. Віктор Янукович попросив потерпіти цей рік, а наступного — гроші будуть. Отож, у другому кварталі 2012 року Прикарпаття має отримати 65 млн. гривень. Щоправда, дороги Президент доручив будувати, насамперед, у гірських населених пунктах.
Рейсових автобусів може поменшати
Загалом, чому до футбольного чемпіонату країна готується коштом найменших сіл, як-от, до прикладу, Мошківців, до якого мешканці змушені добиратися об’їзною дорогою або тимчасовою кладкою через річку, обгрунтувати важко. Не розуміють такої логіки і сільські голови, які, зокрема, зауважують, що Прикарпаття — межує із Львівщиною, тому не виключено, що футбольних фанатів “занесе” і до нас. Якою буде реакція європейців, коли, переїхавши з одного району до іншого, вони опиняться серед суцільних ям, можна лише уявити. Тож, сільські голови жартують: на межі Львівщини й Івано-Франківщини треба поставити шлагбаум чи спеціальні попереджувальні знаки, щоб цікаві туристи раптом не залишили на наших дорогах колеса. Інакше — можуть подати до суду.
Водночас, не до жартів тим сільським головам, яким перевізники обіцяють зменшити кількість рейсів. Причина — не лише у бездоріжжі, але й у низькій вартості проїзду, яка не покриває витрат перевізників. Наразі вартість пасажиро-кілометра — 18 копійок. Із дня на день має вийти розпорядження голови облдержадміністрації, згідно з яким вартість проїзду кожного кілометра зросте на дві копійки. Перевізники запевняють, що це — надто мало.
У коментарі “Вікнам” директор ПП “Західавтотранс” Микола Манелюк зазначив, що вартість проїзду може змінитися вже наступного тижня. Наразі ж — вона незмінна. Щоправда, вже подорожчало міжобласне сполучення. Тому мешканці сіл, через які, зокрема, курсують рейси на Львів, у різних автобусах можуть платити по-різному.
— Самостійно перевізники на ціну впливати не можуть. Адже її регулюють на обласному рівні, — каже Микола Манелюк. — Водночас, якщо ситуація не зміниться, ми будемо змушені подумати про скорочення рейсів. Звичайно, ранкові та вечірні — залишаться. Адже людей потрібно довозити на роботу і додому. А от деякі обідні рейси можна знімати: ними користується дуже мало людей.
Власне, про скорочення кількості рейсів перевізники говорять уже не вперше. Щоправда, наразі жодного з них так і не зняли. Незадовільною також називають ситуацію з пільговиками: держава відшкодовує всього 30-35% витрат на ці потреби. Тому перевізники вітають як ініціативу введення адресної допомоги цим категоріям населення, так і скорочення кількості пільговиків. Наразі ж у Калуському районі пільги має приблизно 20 тис. осіб, тобто — третина населення.
Що ж до доріг, то характеризувати їхній стан перевізники просто не беруться. За словами Миколи Манелюка, найгіршими зараз є дороги Войнилівського напрямку, зокрема, на відтинку до села Томашівець. Ще одна проблемна ділянка — Старий Угринів, де дорога взагалі провалюється.
Перелік, звісно ж, можна суттєво продовжити. Адже більшою чи меншою мірою “похвалитися” мають чим усі села Калущини.
Між іншим, не забула районна влада й обіцянок міського голови Ігоря Насалика, який, агітуючи за представників своєї партії напередодні виборів, “роздавав” селам гроші з міського бюджету на розвиток інфраструктури, у тому числі — і на ремонт доріг. Депутати мають намір розробити відповідну програму і подати її на затвердження міській раді. Утім, чи підтримає її місто та чи вдасться полатати ями у селах коштом міста, — наразі невідомо.
