“Екологічні” гроші почали перераховувати

За дивним збігом обставин, лист із Міністерства економіки України на ім’я екс-депутата міської ради Михайла Довбенчука, з якого можна зробити висновок, що влада не зацікавлена у залученні до вирішення екологічних проблем Калуша іноземних фахівців, — загубився. Його копію вдалося отримати лише днями. Також, за ініціативою відомого еколога, у Калуші протягом тижня працювали фахівці Рахункової палати, які перевіряли ефективність використання державних коштів та виконання “екологічної”програми загалом. Свої висновки вони обіцяють оприлюднити вже незабаром. Михайло Довбенчук, тим часом, має підстави вважати, що екологічна ситуація у Калуші — погіршилася. Відтак, добивається приїзду міжнародних експертів.
Переглядів: 247

Сьогодні на екологічній біді Калуша намагаються “зіграти” чимало політиків та посадовців різних рангів. Водночас, люди, які, справді, переймаються цією проблемою, залишаються “за кадром”. Як з’ясували “Вікна”, бійцем невидимого фронту, якому, проте, самотужки вдалося і до всіх міністерств “достукатися”, і Рахункову палату у Калуш “притягнути”, і на Європу “вийти”, є депутат міської ради п’ятого скликання, голова громадської екологічної організації “Зелений Рух Карпати” Михайло Довбенчук.

Ще наприкінці минулого року еколог направив листа у Міністерство економіки України, у якому, зокрема, зазначив, що громада Калуша, як і депутати міської ради, не володіють інформацією про те, які технічні заходи проводять з укріплення, гідроізоляції, зменшення динаміки приросту розсолів у Домбровському кар’єрі, укріплення дамби хвостосховища №2. Невідомо і за якою технологічною схемою розпочали роботи з виймання гексахлорбензолу, чи погоджений маршрут транспортування, яким транспортом вивозять та куди відправляють на переробку та утилізацію небезпечні токсичні відходи. 

“Жителі Прикарпаття та Придністров’я занепокоєні некваліфікованими діями фірми, яка займається вилученням, перевезенням, складуванням токсичних відходів; відсутністю розроблених заходів по недопущенню попадання токсичної речовини у навколишнє середовище та автоматичного приладного контролю по виявленню токсичних речовин у повітрі, воді та грунті. Турбує також низька технічна підготовка фірм, яким доручено проведення робіт у зоні надзвичайної екологічної ситуації, відсутність розробленої стратегії зменшення ризиків екологічної катастрофи на території Домбровського кар’єру, солевідвалів, хвостосховищ №1 та №2, на полігоні токсичних відходів…”, — йдеться у листі.

Михайло Довбенчук акцентував на тому, що центральну владу не турбує екологічний стан Калуша, а тому просив Мінекономіки направити у Міністерство закордонних справ України запит та всі необхідні матеріали для організації відповідних переговорів з представниками місії ООН в Україні та Європейської комісії щодо надання всебічної допомоги з контролю за навколишнім середовищем та виконанням робіт у зоні надзвичайної екологічної ситуації.

Відповідь за підписом голови комісії з проведення реорганізації Міністерства економіки України Анатолія Максюти, яку, нарешті, днями отримав Михайло Довбенчук, датована 18 лютим цього року. Утім, у цих числах екс-депутат офіційної відповіді не отримував. Лише після повторного звернення з’ясувалося: лист, якого він чекає, — загубився. Знайти його так і не вдалося. Тож, довелося чекати на копію.

Між тим, у відповіді Міністерства економіки чітко зазначено, що з метою недопущення зволікання з виконання заходів, спрямованих на подолання екологічних проблем Калущини, “Івано-Франківській облдержадміністрації було запропоновано невідкладно погодити з Мінрегіонбудом, Мінфіном та Мінприроди план заходів і перелік витрат для проведення першочергових робіт щодо виправлення ситуації у Калуському районі з урахуванням масштабів технічних робіт, визначених комісією ЄС-ООН, яка перебувала в Україні на початку березня 2010 року, та подати Мінекономіки запит для залучення міжнародної технічної допомоги з боку країн-донорів і міжнародних організацій”.

Такі запити можна подавати згідно з Порядком залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги, який був затверджений відповідною Постановою Кабінету Міністрів ще у 2002 році. Згідно з пунктом 4 цього Порядку, органи виконавчої влади щороку до 1 лютого повинні подати до Міністерства економічного розвитку і торгівлі пропозиції щодо визначення регіональних і галузевих пріоритетів для залучення міжнародної технічної допомоги.  

Івано-Франківська облдержадміністрація пропозицій щодо залучення міжнародної допомоги для ліквідації наслідків надзвичайної екологічної ситуації у Калуші та селах Кропивнику і Сівці-Калуській не подала: ані до 1 лютого, ані після повторного звернення Мінекономіки.

— Я переконаний, що допомога міжнародних експертів нам просто необхідна, — каже Михайло Довбенчук. — Адже після приїзду спільної місії ООН та ЄС навесні минулого року були дані чіткі рекомендації, як діяти далі. Європейці були готові допомагати як у технічному забезпеченні, так і сумісному фінансуванні проектів. Утім, українська влада чомусь вирішила діяти власними силами. У результаті — непрофесійні дії виконавців, відсутність автоматичного контролю за середовищем, стислі терміни виконання складних, екологічно небезпечних робіт негативно вплинули і на якість самих робіт, і на екологію загалом. Нас переконують, що торік було оброблено 30% полігону та зібрано 8,5 тис. тонн гексахлорбензолу, тобто — 80% від задекларованої кількості. Виникає запитання: що собою представляв вантаж, який вивезли з Калуша до Великобританії, який його хімічний склад та вагова частка хімічних елементів у ньому? Застосувавши “спеціальну методику”, обласна комісія склала і підписала акт про те, що на полігоні загалом є близько 22,5 тис. тонн особливо небезпечної речовини. Особисто у мене це викликає сумнів. Адже, як мінімум, половина — це земля. Загалом сотні мільйонів гривень із бюджету, які були направлені на роботи з ліквідації наслідків та заходів, пов’язаних із запобіганням транскордонного розповсюдження надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру, були вкрадені, чи точніше — закопані у землю. Сьогодні ж влада заявляє про будівництво заводу із переробки гексахлорбензолу. Я переконаний, що, щоб уберегти державу від розкрадання держбюджету, потрібно накласти мораторій на розгляд питання про будівництво хімічного заводу. Натомість, залучити фахівців ООН та ЄС, які проведуть моніторинг нашої екології та підготують нові висновки і рекомендації. Згідно з Конституцією, уряд зобов’язаний провести відповідні міжнародні переговори. 

Окрім цього, Михайло Довбенчук добився приїзду у Калуш Рахункової палати. На початку березня депутат п’ятого скликання направив на ім’я голови Рахункової палати Валентина Симоненка листа із додатками на дев’яти сторінках, у якому просив направити у Калуш комісію для перевірки використання коштів державного бюджету України, що були виділені Урядом на ліквідацію екологічних наслідків у зоні надзвичайної екологічної ситуації. Крім цього, провести перевірку виділення Міністерством молоді і спорту путівок для оздоровлення дітей та використання коштів, виділених на закупівлю медичного обладнання і медпрепаратів для медичних закладів Калущини.

— Звернутися до Рахункової палати мене змусили чимало обставин. Найперше — непрофесійність підрядників, які мали “рятувати” Калуш. Так, ТзОВ “Фінансова енергетична корпорація України”, з якою Ігор Насалик підписав договір у червні минулого року (товариство, за рекомендацією Міністерства регіонального розвитку та будівництва України мало виконувати будівельно-монтажні роботи по проекту “Консервація Домбровського кар’єру з рекультивацією зовнішніх відвалів №1,4 та хвостосховищ №1,2”. — Авт.), щойно приступивши до робіт, призвело до забруднення хлоридами Сівки, — стверджує Михайло Довбенчук. — “Море” порушень допустило і ДП “Національний центр поводження з небезпечними відходами” (виконавець робіт із видалення гексахлорбензолу. — Авт.), договір із яким підписувала вже обласна адміністрація. Це підприємство не лише не врахувало висновків і рекомендацій Місії ООН та Комісії  Європейського Союзу з ліквідації надзвичайної екологічної ситуації, не лише не провело комплексного обстеження можливих місць захоронення токсичних відходів у Домбровському кар’єрі, але і не уклало договору з Українською екологічною страховою компанією зі страхування екологічної відповідальності. Що вже казати про такі порушення, як відсутність цілодобового приладного автоматичного контролю з виявлення токсичних речовин у навколишньому середовищі, відсутність комплексного дослідження полігону та погодження маршрутів транспортування гексахлорбензолу у морські порти України тощо.    

Загалом, аргументів у Михайла Довбенчука — чимало. Тож, Рахункова палата таки прислухалася. Як наслідок — група із шести представників цієї структури на чолі з заступником директора департаменту Рахункової палати Віталієм Форостяном працювала у Калуші з 17 по 25 березня. Результати перевірки стануть відомими вже незабаром.