Чергова прес-конференція міського голови, яка відбулася у понеділок, розпочалася із “огляду преси”: Ігор Насалик розкритикував місцеві засоби масової інформації за “неправильне формування думки громади”.
— Інформаційний простір формує думку громади. І — не тільки у країні загалом, але і в окремо взятому місті. І коли у більшості випадків (незалежно від газет) ми бачимо фантазії, а не реальну дійсність, то можна говорити про те, що ми просто дезінформуємо наше населення, — переконаний міський голова.
Далі Ігор Насалик спростував неправдиву, на його переконання, інформацію, яку він вичитав за останніх кілька тижнів. Найперше, офіційно повідомив розмір зарплати одного зі своїх заступників — Віталіни Радецької. Оскільки донедавна вона очолювала приватну клініку у Києві, її поява у Калуші, природно, виглядає доволі дивною. Міський голова, проте, переконує: жодних привілеїв заступниця не отримала, а її зарплата — навіть нижча, ніж у інших посадовців аналогічного рангу.
— Вона отримує стільки ж, як інші заступники. І — навіть менше, бо не має стажу державного службовця, — резюмував Ігор Насалик. — Оклад Віталіни Броніславівни — 2,5 тисячі гривень.
Від безкоштовної медицини — до страхової
Експеримент щодо забезпечення калушан безкоштовними ліками розпочався на початку року. Спочатку функціонував із деякими перебоями. Проте, сьогодні, запевняє Ігор Насалик, ЦРЛ на 100% забезпечує своїх пацієнтів усім необхідним. Більше того, у резерві стаціонару — медикаменти на 1,5 млн. гривень.
— Якщо щось комусь недодають, значить — не спрацьовує чисто комунікаційна система. Тому ми саме вводимо електронний облік та працюємо над тим, щоб таких проблем не виникало, — зазначив міський голова — Сьогодні єдина безкоштовна медицина обходиться бюджету у 16-17 млн. гривень. Якщо виходити з того, що у Калуші і районі — приблизно 120 тис. населення, а вартість страхового поліса у середньому — 1 тис. гривень, то страхова медицина поглинула би 120 млн. гривень. Утім, це не означає, що бюджетні кошти будуть залучатися постійно. Ми розглядаємо можливість співпраці зі страховими компаніями. Можу з твердістю сказати: за стандартами, які вимагають страхові компанії, більш оснащеної лікарні у Західній Україні немає. Тому поступово кількість бюджетних коштів, які ми вкладаємо у безкоштовну медицину, буде знижуватися, а кількість коштів, залучених через страхову медицину, — збільшуватися. Таким чином, через три-чотири роки міський бюджет узагалі не буде фінансувати галузь, хіба — на рівні 10-12%. Решта — за рахунок страхових компаній.
А за компослуги — платіть
Якщо на медикаментах калушани сьогодні мають змогу трохи заощадити, то в оплаті житлово-комунальних послуг доводиться витрушувати кишені сповна. Допомоги у цьому питанні влада не обіцяє.
За словами Ігоря Насалика, місто не повинно і не буде доплачувати за спожиті калушанами послуги. Це було можливим, поки держава повертала підприємствам так звану різницю у тарифах за тепло, воду та водовідведення. На сьогодні це — неможливо. Більше того, держава досі боргує “Водотеплосервісу” 52 млн. гривень різниці у тарифах.
— Зі свого боку, місто повністю виконало зобов’язання перед ЖЕО: сума дотації, яку вони отримали, — 850 тис. гривень, — акцентує міський голова. — Але: по-перше, населення боргує за житлово-комунальні послуги близько 10 млн. гривень; по-друге, квартплату ми підняли лише з квітня, а до цього часу вона не відповідала економічно обгрунтованому рівню. Зрештою, навіть та ціна, яку ми поставили зараз, не відповідає витратам. Ціни на бензин невпинно зростають, а у вивозі сміття, до прикладу, ці витрати “поглинають” 60-65%.
Як наслідок, “комунальники” сидять без зарплати, а калушани — продовжують нарікати на надто високі тарифи при надто скромних послугах, які отримують. Так, у вівторок до “Вікон” зателефонували мешканці вул. Коновальця, 5, які переконують: нові платіжки на квартплату стали для них справжнім шоком.
— Я порахувала, що з квітня мені доведеться платити майже на 55% більше, ніж було у попередньому місяці. А за що? Які послуги надає мені ЖЕО за ці гроші? Покрівля у нашому будинку як протікала, так і продовжує протікати. А численні звернення до начальника ЖЕО результатів не дають. Роботи комунального підприємства взагалі не видно, претензій до них — дуже багато. А платити ми повинні щораз більше, — зазначила Ганна Шуляр.
Разом зі своїми сусідами жінка обіцяє писати колективного листа і на ім’я начальника ЖЕО, і на адресу міської влади з тим, щоб або тариф знизили, або, нарешті, почали надавати ті послуги, за які беруть гроші.
У міського голови щодо якості послуг — своя думка:
— Із 256 будинків 188 отримали нові дахи. Кожен із них вартує у середньому 130-140 тис. гривень. Усе це — кошти місцевого бюджету, хоча покрівлю мали би ремонтувати саме за рахунок квартплати, — твердить Ігор Насалик. — Так-от: для того, щоб зробити капітальний ремонт даху, нам треба би було квартплату 17 років збирати з того будинку. То коли місто виділило на ЖЕО відповідні кошти, і калушани отримали нові дахи, то хіба це не поліпшення якості послуг? А скільки коштів було вкладено у підвали й інші речі!
Загалом, щодо “комуналки”, то міський голова непохитний: люди повинні платити те, що повинні. Якщо не влаштовують ЖЕО, можна створювати ОСББ. Утім, квартплата тоді, за підрахунками Ігоря Насалика, буде щонайменше у чотири рази більшою. Що ж до галузі загалом, то цьогоріч заплановані і ремонти доріг, і низка інших робіт. Утім, наразі очікують відповідного температурного режиму.
Сміттєпереробним пожертвують?
Наприкінці жовтня минулого року міський голова та представники німецької фірми “Тройш рісальклінг” підписали протокол про наміри, а через місяць — тристоронню угоду про співпрацю між інвесторами, міською владою та КП “Екосервіс”. Цього ж дня відбулася церемонія закладення наріжного каменю на місці, де планують будівництво заводу з переробки та утилізації твердих побутових відходів. Сам завод мав би орієнтовно з’явитися через три роки. Значно швидше — сортувальна лінія, яка хоча би частково допомогла зменшити навантаження на полігон.
Кілька місяців тому здавалося, що цього разу за будівництво сміттєпереробного заводу взялися всерйоз. Утім, сьогодні зрушень не помітно. Натомість, Ігор Насалик, нарешті, відкрито заявив: якщо у Калуші будуватимуть завод із переробки гексахлорбензолу, німцям від своїх інвестиційних намірів доведеться відмовитися.
Минулого тижня стало відомо, що Кабінет міністрів виділив ще 115 млн. гривень на утилізацію калуського гексахлорбензолу. За ці кошти вдасться вивезти лише десяту частину небезпечних відходів. Решта — чекатиме наступного фінансування. Його, припускає Ігор Насалик, може і не бути.
— У Держбюджеті коштів немає. Тому сподіватися, що нам виділять мільярд гривень на вивезення гексахлорбензолу, думаю, марно. 115 млн. гривень, які ми маємо отримати, — це 10 млн. євро, тобто — вартість заводу, який цю отруту зможе переробити. Що, як нас поставлять перед вибором: або будувати завод, або повернути ці кошти? Яке рішення тоді прийме громада: будувати чи залишатися і далі з цією проблемою? Усі говорять, що Насалик хоче поставити завод із переробки гексахлорбензолу. Та не хочу я! Але запропонуйте рішення, інший вихід із ситуації. Я не впевнений, що перед нами постане така дилема. Наразі це — мої домисли. Але, збудувавши завод, ми, принаймні, закрили би цю тему.
Міський голова зазначив також, що аналогічний завод стоїть у німецькому місті Штудгарті. Тож, якщо німці не побоялися його будувати, загрози немає. Водночас, за словами Ігоря Насалика, ризики, що до Калуша почнуть звозити отруту зі всієї України, — нульові. Щоб переробити всі токсичні “запаси” країни, держава дійсно планує збудувати завод. Орієнтовно — у Чорнобильській зоні. Його вартість — близько 250 млн. євро. Завод у Калуші — абсолютно інший проект. Він дасть змогу переробити виключно наш гексахлорбензол, а далі — “перепрофілюється” у сміттєпереробний, на якому після сортування спалюватимуть відходи високими температурами.
