Обласні чиновники брали до уваги об’єкти соціально-культурного призначення сіл району: недобудовані садочки, школи, народні доми та спортивні майданчики. Ці проблеми — типові для більшості районів області. Однак, подорожуючи Калущиною, гості особисто пересвідчилися: у першу чергу, треба ремонтувати дороги, а також — облаштовувати у районі полігон для захоронення побутових відходів. Усі зауваження і побажання — нотували, однак, обіцянок давати не поспішали. Причина — невеликий бюджет розвитку: коли основні потреби для першочергового облаштування об’єктів соціально-культурної сфери області складають 160 млн. гривень, а бюджет розвитку всієї області — тільки 20 млн. гривень.
— На сьогодні ми маємо подань щодо тих об’єктів, які потребують першочергової уваги, більш як на 160 мільйонів. А цьогорічний обласний бюджет розвитку — 20 млн. гривень. Скажіть, будь ласка: як задовільнити прохання на 160 мільйонів, маючи у кишені 20 мільйонів? — звернувся до присутніх Олександр Сич. — Тому тут мистецтво керівництва і мудрості депутатського корпусу має полягати у тому, щоб, володіючи цими невеличкими коштами, спрямувати їх на справді пріоритетні потреби, щоб ці кошти не пропали, не розпорошилися. Тому, власне, ми і робимо такі робочі поїздки по районах, радимося із головами районних рад, районних адміністрацій, що є пріоритетним з їхньої точки зору, на що першочергово треба виділяти кошти.
Загалом, об’їзд відбувся швидко, а гості більше намагалися познайомитися із сільським головами і підвищити свій авторитет, спілкуючись із “простими” мешканцями району. Дехто із сільських голів пропонував оглянути і здобутки населених пунктів, зокрема, щойно відремонтовані чи зведені об’єкти соціальної інфраструктури. Але обласне керівництво було категоричним: оглядатимуть тільки проблемні об’єкти. Успішні ж — наступного разу.
Боднарову порадили боротися за гранти…
Об’їзд чиновники почали з найближчого від обласного центру і, напевне, найбільш проблемного села Калущини — Боднарова. Головною небезпекою для села є школа, корпуси якої розташовані по обидва боки дороги державного значення. Проблему неодноразово піднімали на рівні області і району. Вимагали нової школи і батьки боднарівських школярів, які на початку березня перекрили дорогу, що розділяє навчальні приміщення.
— Під час “великої” перерви дорогу державного значення за півгодини перетинають близько трьох сотень дітей. У нас уже були випадки аварій із тяжкими наслідками. Однак, будівництво нової школи коштуватиме понад 40 млн. гривень. Тому цього року “програмою максимум” є вийти на “нульовий” рівень, тобто завершити фундамент нової школи, — розповіла обласним чиновникам сільський голова Боднарова Галина Матківська.
“Нову” школу у Боднарові розпочали будувати 20 років тому. Тоді виготовили проект й освоїли кошти у розмірі 176 тис. гривень за цінами 1998 року. За них встигли звести частину фундаменту із бетонних блоків, які з часом стали непридатними. Тож, щоб продовжувати будувати школу на старому фундаменті, довелося би робити вартісну експертизу.
Тому, повернувшись до потреби будівництва нового навчального корпусу, вирішили піти дешевшим шляхом: бетонні блоки перенести на нове місце, поруч із уже зведеним фундаментом. Вийти на “нульовий” рівень будівництва планують уже наступного року.
Боднарівчани встигли поділитися із керівництвом області ще кількома своїми проблемами. Так, керівники обласної ради відвідали фельдшерсько-акушерський пункт, де планують облаштувати амбулаторію, у якій би працювала більша кількість спеціалістів. Наразі боднарівський ФАП займає тільки частину першого поверху колишнього будинку тваринника. Решта приміщення — в аварійному стані. Тож, у проекті там мали б розташуватися приміщення розширеної амбулаторії і навіть — помешкання для сімейного лікаря.
Оскільки медицина міста і району — об’єднані, і сільські ФАПи перебувають на балансі Калуської ЦРЛ, то більш доцільно було б говорити про проблеми не так обласному кернівицтву, як керівництву ЦРЛ. Однак, чи повважає воно за доцільне розширювати ФАП в умовах централізації медицини безпосередньо у Калуші, поки що — невідомо.
Третя проблема — від’ємний дебет води у місцевій свердловині, що унеможливлює нормальне водопостачання села. Тож, наразі Боднарів сподівається на глибинну артезіанську свердловину, проект якої вже розроблений і коштуватиме приблизно 300 тис. гривень.
Резюмуючи “екскурсію” Боднаровом, Олександр Сич зазначив:
— Якщо цього року вдасться щось “вичавити”, то — тільки на школу. Що стосується інших проектів, то раджу вам (сільському голові Боднарова. — Авт.) писати гранти: окремо — на садок, амбулаторію, водопостачання. У нас в області діють кілька грантових програм, зокрема, від Євросоюзу та Програми Розвитку ООН. Є ще й обласний конкурс на здобуття грантів на соціальні проекти.
…. а Новиці — збільшувати народжуваність
Якщо фундамент боднарівської школи не витримав випробуванням часом, то недобудоване із 1988 року приміщення народного дому у Підмихайлі не тільки “вижило”, але наразі перебуває на стадії завершення. І навіть у такому стані там проводять молодіжні дискотеки. Ще 2005 року споруду хотіли знести, а вже у 2006-му будівництво поновили, і тепер воно перебуває на завершальній стадії. Нещодавно голова Івано-Франківської ОДА Михайло Вишиванюк пообіцяв завершити роботи у підмихайлівському клубі до Івана (7 липня. — Авт.). Керівництво ж обласної ради конкретних термінів завершення робіт не назвало.
Серед соціальних закладів у районі “дефіцитними” є садочки. За словами голови Калуської РДА Василя Петріва, зростає кількість батьків, які хочуть працювати, а, відтак, — не мають де залишати дітей.
Про садочки просили відразу два села: Підмихайля і Пійло. У першому селі він уже колись працював, і тепер від нього залишилися тільки стіни. Цього року добудову потрібно хоча б “накрити”, а для цього необхідно, як мінімум, 300 тис. гривень. А на відновлення цілої будівлі — близько 2 млн. гривень.
Трохи менший кошторис — у пійлівського дошкільного навчального закладу. Приміщення під садок погодилася звільнити сільська рада, однак, для нормального функціонування, окрім придбання обладнання, потрібно зробити ще і часткову прибудову до вже існуючого приміщення
“Показовим” селом на маршруті була Новиця. Хоча добудова до приміщення навчально-виховного комплексу спортзалу і низки приміщень коштує 9 млн. гривень, фасад будівлі ремонтують уже тепер. Новиччани ретельно підготувалися до приїзду гостей. Відтак, показали керівникам району й області план добудови приміщення. Настрій Олександрові Сичу підняла зустріч із однокурсницею, яка тепер працює у Новицькому НВК. Як зізналася жінка, сподівається на добудову спортивного залу, зокрема, і тому, що Олександр Сич був одним із найактивніших спортсменів курсу (голова обласної ради закінчив історичний факультет Івано-Франківського педагогічного університету, де пізніше здобув ще і фах юриста. — Авт.).
Своє спортивне студентство Олександр Сич мав можливість згадати у новицькому борцівському клубі. Однак, на думку обласних чиновників, 45 дітей, які відвідують клуб, — замало.
— Ми нещодавно відвідали Княжолуку Долинського району. Там на чотири тисячі населення — 60 новонароджених у рік. І — стабільний позитивний приріст населення. Тож, рівняймося на Долинщину! — закликав заступник голови Івано-Франківської обласної ради Остап Дзеса.
До речі, саме Новиця цього року має найбільше першокласників з-посеред шкіл району. Це село вважають “заробітчанським”. Часто люди, народжуючи дітей за кордоном, привозять їх сюди навчатися.
Тужилів чиновники відвідали, щоб подивитися на тамтешній недообладнаний спортивний майданчик.
— Громада обладнала спортивний майданчик своїми силами. Усе, що ви бачите, люди зробили власноруч. У селі нещодавно відбулася толока, де працювали всі: від великого — до малого. Тепер громада просить штучне покриття для спортивного поля, — розповів заступник голови Калуської РДА, мешканець Тужилова Василь Турчин.
Донедавна в області діяла програма з облаштування спортивних майданчиків у населених пунктах, згідно з якою громаді, яка самотужки обладнала такий майданчик, першочергово надавали штучне покриття для нього. Однак, жителі Тужилова, схоже, спізнилися: тепер в області — інші пріоритети, і, відповідно, інші програми.
Голинь — найбільше село Калущини, на відміну від Новиці, має природний приріст населення, але не має народного дому. Невеликий актовий зал облаштували у приміщенні сільради. А сам будинок культури почали будувати ще у 1988 році, а здати в експлуатацію обіцяли 1990 року. Однак, невдовзі будівництво припинили. Триповерхова споруда вражає своїми масштабами і — загрозливим станом, у якому наразі перебуває довгобуд. Найбільш небезпечним, переконаний сільський голова Голиня Віктор Ляхович, є те, що споруда розташована біля школи. Тож, на дітей чатує небезпека.
Наразі найбільш прийнятним варіантом є звести дах і “закрити” приміщення вікнами. У частині приміщення планують облаштувати садок. На все потрібно 3 млн. гривень.
Відтак, Олександр Сич поїхав із Голиня, помахавши рукою учням і вчителям Голинського НВК, які запитливо спостерігали з вікон школи за “високими” гостями.
Районні чиновники визначилися, обласні — ні
Підбиваючи підсумки, Олександр Сич зазначив, що остаточне рішення щодо розподілу коштів прийматимуть колегіально, за участю голів районних та міських рад.
— Будемо робити це, перш за все, на основах пропорції і справедливості. Є у нас цілий ряд об’єктів, які подані на фінансування до Державного бюджету. Якщо, скажімо, якийсь район отримує кошти із Держбюджету на об’єкти соціально-культурного призначення, то зрозуміло, що, у першу чергу, увагу треба звернути на той район, який таких коштів зі столиці мати не буде. І це буде справедливо, — вважає голова обласної ради.
Що стосується районних керівників, то з пріоритетами вони уже давно визначилися. Найголовніше, на думку голови Калуської районної ради Василя Дзундзи, є будівництво школи у Боднарові:
— Ми хочемо сьогодні зробити все, щоб школу у цьому році розпочали будувати. Із районного бюджету виділили понад 300 тисяч гривень, сільська рада виділила понад 136 тисяч гривень. І надіємося, що після сьогоднішнього візиту на черговій сесії обласної ради буде перерозподіл коштів, і ця школа отримає хоча б 600 тисяч гривень для того, щоб у цьому році розпочали і зробили фундамент.
Загалом, кожен із об’єктів, які відвідали керівники району й області, уже має певне фінансування з бюджетів розвитку району і відповідного населеного пункту. Однак, навіть, якщо виділять кошти із обласного бюджету, всіх їх будуть будувати почергово. Паралельно — посилено відкриватимуть у селах району дитячі садки. Найбільш масштабні завдання для району окреслив голова Калуської РДА Василь Петрів:
— Ми маємо сьогодні у бюджеті розвитку серйозні кошти, як для нашого району: 8 млн. гривень. І ці кошти розподілені якраз на найбільш проблемні об’єкти. Тож, розпочате фінансування з нашого і сільських бюджетів при допомозі області дасть можливість почергово завершувати ці об’єкти. — Я думаю, що 2012 року ми виконаємо програму забезпечення жителів сіл дитячими садочками. До речі, ця програма для нас сьогодні дуже актуальна, бо у кожному населеному пункті з’являється потреба у дошкільних закладах. Крім цього, дуже багато проблем є наразі у загальноосвітніх школах. Ми будемо міняти системи опалення, вікна, а також — ремонтувати фасади. Щоб ці об’єкти, які є сьогодні у селах, тішили око.
