Згідно з повідомленням, Михайло Вишиванюк узяв участь у Першому спільному засіданні Міжурядової комісії зі співпраці між Україною і Китайською Народною Республікою, що відбулося під головуванням першого віце-прем’єр-міністра України, міністра економічного розвитку і торгівлі Андрія Клюєва і віце-прем’єра Державної Ради КНР Чжан Децзяна.
У Києві голова ОДА підписав Рамкову угоду про спільне фінансування проекту з виробництва безхлорних калієвих добрив у місті Калуші з Китайською інженерною компанією Ухунь та Експортно-імпортним банком Китаю.
Нагадаємо, що минулого тижня Михайло Вишиванюк поінформував журналістів, що Китай інвестує 1 млрд. доларів у завод із виробництва калійних добрив у Калуші. Крім цього, за словами голови ОДА, китайці одночасно пропонують вирішити проблему карстових провалів у Калуші за допомогою золи із Бурштинської ТЕС, а також переробити розсоли, якими заповнені кар’єри на території міста. Таким чином, вважає Михайло Вишиванюк, удасться повністю вирішити екологічні проблеми Калуша.
Нині Україна щорічно експортує калійні добрива із Білорусі на 250 млн. доларів. Раніше у Калуші працював калійний завод, який був утворений на базі заводу калійних добрив “Оріани” для розробки Калуш-Голинського родовища калійних солей і їхньої комплексної переробки. З жовтня 2001 року завод припинив роботу.
Де саме буде споруджено новий завод, наразі достеменно невідомо. Утім, не виключено, що за місце його дислокації місто і район ще “повоюють”. Адже нове виробництво обіцяє серйозні надходження до місцевого бюджету.
Нагадаємо, що голова Калуської райдержадміністрації Василь Петрів вважає, що територіально він має бути максимально наближеним до рудника “Пійло” та Домбровського кар’єру, тобто — до сировинної бази. На думку посадовця, калійний завод має бути на території району, бо саме він володіє запасами калійних руд, тоді як запаси міста — вже вибрані і перероблені.
Натомість, міський голова Ігор Насалик переконаний, що завод належатиме місту. Минулого тижня з цього приводу він, зокрема, зазначив: “Сумніваюся, що громади сіл дадуть дозвіл на будівництво такого заводу. На сьогодні, як на мене, це виглядає доволі фантастично. Завод має бути там, де є сировина. У нас іде мова про те, щоб переробити розсоли”.
