На відміну від Ігоря Насалика, Ольга Сікора не сумнівається: факт образи Віталіною Радецькою медиків — достовірний. Свідченням того є, зокрема, звернення об’єднаного профспілкового комітету медичних установ Калуського району, який визнає достовірність листа і засуджує дії чиновниці.
Лист надійшов із Калуської ЦРЛ
Однак, є і сам лист, який на прес-конференції мали змогу побачити всі присутні і переконатися, що підписи на ньому дійсно є. І, хоча спочатку газетярі отримали тільки електронний лист, уже за кілька днів його паперова копія з підписами надійшла до редакції.
— Ця ситуація набула розголосу у Калуші ще до того, як прийшов лист. Я особисто це почула від кількох медиків. Це була така хвиля обурення, яку важко передати. Тому що медики сприйняли це не тільки на свою адресу, а і на адресу жителів регіону. Ми мали на меті прийти у лікарню і з’ясувати, що насправді там трапилося. 15 квітня відбулася ця нарада. У неділю я була присутня на двох приватних заходах, де були і медики, які дуже активно обговорювали цю тему. Я здивувалася: а чому ж вони нікуди не звертаються? Чому ж нічого не говорять? Це ж неординарна ситуація. І буквально за кілька днів нам (редакції газети. — Авт.) на електронну скриньку приходить лист. Безперечно, Ігор Насалик чи інші керівники, маючи можливість вплинути на спецслужби, могли б витребувати цей лист із нашої скриньки і дослідити, звідки він надійшов, — вважає Ольга Сікора. — Безперечно, на “електронці” не було ніяких підписів. Тому друкувати таке ми не наважилися. Але за кілька днів нам прийшов лист поштою, який мав печатку. Там були підписи конкретних людей. Ми його оприлюднимо на судовому засіданні, коли Віталіна Радецька видужає (наразі Віталіна Радецька перебуває на лікарняному. — Авт.).
Ольга Сікора і справді продемонструвала журналістам лист із підписами, зазначивши, що він був відправлений із вул. Медичної, 6 (адреса Калуської ЦРЛ. — Авт.).
А вже 11 травня на позачерговому засіданні об’єднаного профспілкового комітету працівників медичних закладів Калуського району було прийняте звернення про засудження образливих висловлювань Віталіни Радецької, яке містить вимогу звільнити її з посади заступника міського голови. На думку власниці газети, це вже саме по собі є доказом того, що медики визнають факт образи. Зрештою, на анонімний лист такої бурхливої реакції не було б.
Відтак, лист із підписами медиків і звернення профспілкових комітетів — не такі документи, якими можна злегковажити під час судового розгляду. Однак, Ольга Сікора сподівається і на підтримку медиків під час судового розгляду. За її словами, вже тепер на медиків чиниться колосальний тиск, і навіть були спроби змусити їх підписати листа із запереченням образливих висловів. Тож, сумнівно, щоб у разі подання судового позову, медикам дали спокійно працювати.
— Тиск чиниться на людей надзвичайно. Ви розумієте, що сьогодні медики працюють за мізерну зарплату. Хоч вона і є невеликою, вони тримаються за робоче місце. І прикриватися сьогодні демократією, але, втім, збирати медиків і “пресувати” їх, так, як сьогодні роблять, — недопустимо. Медикам спробували підсунути лист, де вони мали би заперечити все те. Але того листа підписали всього кілька людей із адміністрації медицини, і жодна медсестра, жоден лікар це не спростував, — повідомила засновниця газети. — Для нас є дуже втішною новиною, що на нас хочуть подати у суд. Тому що, коли всіх цих працівників, які були присутні на нараді, викличуть у суд, я думаю, що там, у суді, ніхто не буде мовчати. У суді вони всі підтвердять те, що відбувалося.
Заразом, Ольга Сікора висловила намір подати клопотання до суду з тим, щоб зробити судові засідання відкритими для представників місцевих засобів масової інформації. Також запросив ЗМІ на судові засідання і міський голова.
Радецьку — подалі від Калуша…
За час конфлікту Ольга Сікора встигла провести і власне розслідування діяльності заступника міського голови Віталіни Радецької та виявити цікаві аспекти діяльності. Так, зокрема, “Клініка сучасної медицини”, у якій так приємно й успішно видужував після рецидиву хвороби Ігор Насалик, а також — лікувалися його брат і навіть син, наразі — господарський банкрут. Вона “погрузла” у боргах й у конфліктах, оскільки один із колишніх компаньйонів Віталіни Радецької наразі судиться із нею за крадіжку майна.
— Це є ТзОВ “Клініка сучасної медицини”. Клініка зареєстрована за адресою Бесарабська площа, 9/1. Що таке 1? Це — квартира. Але коли наші журналісти пішли за цією адресою, жодних натяків на цю клініку там не було. І ніколи ніхто її там не бачив і не чув про цю клініку. Вийшли на іншу адресу “Клініки сучасної медицини”: маршала Якубовського, 2. Там, дійсно, є вивіска “Віталайн” — дуже схоже на Віталіну. Працівники аптеки, що поруч, сказали, що клініка існувала короткотривалий час. Клієнти були, зазвичай, незадоволені тими послугами, які надавали у цій клініці. Відповідно, вона закрилася і давно “поросла мохом”, — констатувала Ольга Сікора.
Клініку створили дві особи: у Віталіни Радецької був компаньйон. Віталіна Радецька була головним лікарем. У клініці працювало приблизно 11 чоловік. Клініка заснована у 2007 році, і пропрацювала всього три роки. За цей час назбирала не дуже схвальні відгуки про себе. Ольга Сікора зачитала відгуки: клініка — дорога, але — непрофесійна.
Але найбільш колоритно, якщо вірити повідомленням Ольги Сікори, Віталіна Радецька вчинила, дізнавшись, що клініці недалеко до банкрутства. Журналісти отримали постанову про порушення кримінальної справи, у якій головним фігурантом виступає теперішня заступниця міського голови.
— Законом передбачено, що, коли люди створюють ТзОВ, тобто, будь-яке приватне підприємство, і вносять туди якісь кошти, якесь обладнання у статутний фонд, то ці матеріальні ресурси вже перебувають в управлінні даного підприємства. Вони вже не належать особі. Що зробила Віталіна Броніславівна? Коли у клініці “запахло смаженим”, коли вона “погрузла” у боргах, коли вона вже не мала можливості платити по платежах, вона одноосібно вивезла звідтіля майно: і обладнання, і шафи, тобто, всі ті матеріальні речі, які існували у тій клініці. Вона залишила клініку абсолютно без ресурсів. І коли я спитала адвокатів іншої сторони, чи клініка сьогодні функціонує, вони сказали: як вона може функціонувати, коли Віталіна Броніславівна вивезла від нас усе?
У свою чергу, Віталіна Радецька звернулася до апеляційного суду, наполягаючи на тому, що медобладнання вона мала право вивозити. Тож, справа поки що не добігла кінця.
Отже, клініка, фактично, не функціонує вже рік. І невідомо, де саме лікував свого сина після ДТП у грудні минулого року міський голова. Сам він під час прес-конференції у залі засідань міськвиконкому точно не зміг вказати назву клініки, насамкінець, згадавши, що вона знаходиться у Києві на вул. Неминській, 6. “Клініка сучасної медицини”, за словами Ольги Сікори, не функціонує з травня 2010 року, і її фактична адреса була зовсім іншою. Тож, де працювала досі Віталіна Радецька, — до кінця невідомо. На нещодавньому брифінгу на тему гемодіалізу сама Віталіна Радецька підтвердила, що з січня цього року запрацювала її нова клініка — клініка патології легень.
Теперішня заступниця міського голови — людина у державній службі нова. І, можливо, часто плутає державну і бізнесову посади. Тож, Ольга Сікора вважає, що недоцільно людину без потрібних навичок призначати на такі високі посади, де задіяна велика кількість персоналу і мільйонні кошти. Так, зокрема, і самі образливі висловлювання чиновниці могли бути мотивовані різницею між умовами у приватних клініках, де вона звикла працювати, та умовами у Калуській ЦРЛ, які, попри беззаперечні старання медиків і мрії калуських чиновників, до умов у приватній клініці не дотягують. Приватна і державна клініки — непорівнювані. Однак, навіть під неприємними враженнями від умов у лікарні, заступниця міського голови не мала права у грубій формі ображати калушан.
— Ігор Степанович, привізши цю людину до Калуша, представив її як медичне світило. Представив її як директора якоїсь суперової клініки. Судячи з тих матеріалів, я не можу дати позитивну оцінку, і, думаю що ніхто не зможе позитивно оцінити діяльність цієї клініки, — резюмувала опозиціонерка. — Ми зараз не говоримо про професійні досягнення і фаховий рівень Віталіни Радецької. Ми зараз говоримо про те, що вона образила наш регіон, перебуваючи на посаді державного службовця. Тобто, вона є сьогодні посадовою особою місцевого самоврядування, яка прирівняна до державної служби. Вона повинна нести відповідальність за те, що вона говорила.
…а Насалика — ближче
Заразом, не влаштовує Ольгу Сікору і нетривале перебування міського голови у Калуші. Тож, вона закликала Ігоря Насалика і справді стати калушанином: переїхати до Калуша і перевезти сюди родину.
— Якщо відслідкувати, скільки міський голова за п’ять років перебував у Калуші, то, думаю, що більше 350 днів не набереться. Це, можливо, “закривається” якимись відрядженнями, лікарняними чи відпустками за свій рахунок. А то це все — відрядні, виплати за лікарняними. Раніше міський голова не брав навіть заробітної плати. Тепер — усе отримує, — вважає вона. — Доцільно, як і раніше, щотижня друкувати розхід місцевого бюджету, як це було за попередньої влади. А сьогодні у нас — така демократія, що немає доступу до жодної інформації. Це вже шостий рік у нас відбувається, що на всіх документах стоїть факсиміле (печатка, що точно відображає особистий підпис. — Авт.), тому що мера — немає.
Пропозиція головної опозиціонерки міста, за її словами, надиктована зверненнями до її приймальні. Так, окрім звільнення Віталіни Радецької, Ольга Сікора закликала Ігоря Насалика переїхати до Калуша жити. Він також мав би забрати сюди сім’ю, щоб його дитина навчалася у калуській школі, лікуватися тими ліками, якими зараз лікують калушан, пити воду і вдихати повітря, забруднені гексахлорбензолом, а також — щоб його дружина-бізнесмен сплачувала податки до місцевого бюджету.
На таку пропозицію міський голова відповів у вівторок на позачерговій сесії Калуської міської ради. Відреагував — коротко: питання, де оселитися, є його особистою справою. Однак, незважаючи на те, що молодший син Ігоря Насалика навчається в одній із найпрестижніших гімназій у країні, в офіційний рейтинг ста найкращих навчальних закладів вона не потрапила. На відміну від калуської гімназії, яка перебуває на чільних місцях уже кілька років. Тож, міський голова був би щасливим, якби його син відвідував такий навчальний заклад, як Калуська гімназія. Але на ділі Ігор Насалик не поспішає випробовувати близьких калуськими реаліями.
