Зокрема, Президент доручив до 1 грудня 2011 року підготувати і внести в установленому порядку на розгляд Верховної Ради України законопроект про загальнодержавну програму поводження з відходами в Україні, а до 1 листопада 2011 року — забезпечити “розроблення та розгляд у встановленому порядку національного плану виконання Стокгольмської конвенції про стійкі органічні забруднювачі, ратифікованої Законом України від 18 квітня 2007 року № 949-V”.
Крім того, голові уряду доручено під час підготовки проекту Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік” і підготовки проектів законів про Держбюджет на наступні роки передбачати кошти, “необхідні для фінансування заходів, спрямованих на повне знешкодження накопичених на території України непридатних для використання, заборонених до застосування хімічних засобів захисту рослин і відходів гексахлорбензолу у зоні консервації Домбровського кар`єру”. Термін виконання цього пункту — до 31 грудня 2013 року.
Нагадаємо, що з 17 по 25 березня у Калуші працювала група з шести представників Рахункової палати. У квітні були оприлюднені результати.
Зокрема, Рахункова палата констатувала: через відсутність комплексного підходу до вирішення існуючих проблем та неефективне використання державних коштів вжиті заходи не забезпечили досягнення покращення екологічної ситуації. Загроза прориву Домбровського кар’єру залишається, тому отруйні розсоли можуть проникнути у водоносний шар і забруднити басейн Дністра, що є джерелом водопостачання для багатьох населених пунктів України та Молдови. Не принесло очікуваних результатів і спрямування майже 300 млн. гривень з резервного фонду держбюджету на утилізацію токсичних відходів гексахлорбензолу.
Тоді Голова Рахункової палати Валентин Симоненко засвідчив:“Немає системи організації ліквідації подібних катастроф. Відсутній комплексний підхід до вирішення проблем. Протягом року Кабмін не спромігся підготувати Загальнодержавну програму попередження та ліквідації негативних техногенних та екологічних ситуацій на території України до 2025 року. Це спричиняє проведення заходів разового, а не системного та повномасштабного характеру. Тому надзвичайна екологічна ситуація в Калуші й подібних місцях може набути масштабів стихійного лиха”.
