Цього року холера у Маріуполі спричинила неабиякий переполох не тільки серед місцевих мешканців, але і серед відпочивальників, які планували поїхати на море. Перший випадок захворювання був зареєстрований 30 травня. Тоді до інфекційної лікарні у Маріуполі потрапило троє людей. До кінця дня був виявлений і четвертий хворий. Наразі на лікуванні із лабораторно підтвердженим захворюванням холерою перебувають п’ятнадцять чоловік. Стан хворих — поліпшується.
Джерелом зараження назвали, ймовірно, морську воду чи рибу. Так, уже шостого червня стало відомо, що вібріон холери потрапив до річки Кальміус, а згодом — і до моря, через каналізаційні стоки. Однак, джерело захворювання — не ліквідоване. До річки продовжує стікати каналізація. І замість того, щоб подолати причину зараження води, влада вирішила діяти іншим шляхом: заборонити купатися у морі. Відповідальність — штраф у розмірі 200 гривень.
Малоймовірно, що недуг із Маріуполя дійде до Калуша, але привезти з відпочинку це захворювання може будь-хто. Тим паче, що приморські території періодично нагадують про себе спалахами інфекційних захворювань. Тому калуські епідеміологи налаштовані вкрай категорично, просять людей усіляко дотримуватися правил особистої гігієни, особливо — на час сильної спеки. І — кілька разів подумати перед тим, як рушати на відпочинок.
За попередніх кілька десятків років медики не пригадують у нашому місті випадків захворювань холерою. Однак, застерігають: відпочивальникам варто бути вкрай обережними, адже відпочивальник із моря може враз привести заразу до Калуша.
— Востаннє вогнище холери було зафіксоване на Дніпропетровщині 1944 року. Відтак, холерний вібріон на території — залишився не тільки у довкіллі, але й у тих людей, які перехворіли холерою. Так, наприклад, із випорожненнями вібріон холери може потрапляти у землю, а також — у море, що є особливо небезпечним. Умови у східних областях — надзвичайно сприятливі для інфекції: там — тепло і є волога, — вважає лікар-епідеміолог Калуської районної санітарно-епідеміологічної станції Ольга Гошовська. — Холерні вібріони дуже добре зберігаються у річковій воді — до 5 місяців, у льоді — кілька місяців, у морській воді — понад 15 днів, у вигрібних ямах — до 3-х місяців, на овочах, фруктах — кілька днів. Але швидко гинуть у кислому середовищі, при висушуванні, нагріванні, під дією дезинфікуючих засобів. Головним шляхом поширення холери є вода: вібріони потрапляють до неї з каналізаційними стоками. Користування такою водою для миття посуду, для пиття чи купання веде до потрапляння у шлунково-кишковий тракт, а, отже, до зараження холерою або іншими гострими кишковими інфекціями.
Предмети домашнього вжитку також небезпечні: білизна хворого, меблі, дитячі іграшки, яких торкались руки хворого. Від моменту захворювання до появи перших ознак захворювання проходить від 6 годин до 5 днів. Хвороба починається раптово на тлі повного здоров’я, частіше без підвищення температури тіла, з появи сильного безболісного водянистого проносу, до якого з часом приєднується блювання з домішкою жовчі, з’являється слабість, тягучий біль у литках, температура тіла знижується до 34-32 градусів за Цельсієм, зникає голос, людина втрачає свідомість. Якщо своєчасно не розпочати лікування, смерть може настати у першу добу хвороби.
Захворювання холерою можна попередити, якщо дотримуватись елементарних правил гігієни:
— мити руки з милом перед їжею і після користування туалетом:
— молоко і воду перед питтям обов’язково кип’ятити;
— овочі і фрукти обливати кип’ятком;
— сир, сметану вживати після кулінарної обробки;
— продукти і готові страви оберігати від мух — переносників збудників холери;
— стежити за чистотою приміщення, присадибних ділянок, туалетів;
— якщо можливо, відкласти поїздки на південь України до локалізації осередку холери.
Ситуація з холерою, зокрема, не “на руку” туристичним операторам, які у теплий сезон приносять їм основний прибуток. Однак, як запевняють епідеміологи, потенційно небезпечним є тільки Маріуполь і довколишні населені пункти. Але маріупольські медики налаштовані вже найближчим часом локалізувати джерело зараження холерою. Тож, решта моря — принесе тільки радість.
Тим паче, що більшість із людей, які рішуче налаштовані відпочити саме на морському узбережжі, іншого вибору, як українські пляжі, не мають. Відпочинок за кордоном доступний далеко не кожному. Загалом, як свідчить практика, калушани не дуже бояться холери чи інших “відпочинкових” недугів. Так, найбільш популярним напрямком серед калушан залишається морський, зокрема, Крим та Одеса.
Загалом, як зазначила Ольга Гошовська, кишкові інфекції — наступають. За п’ять місяців цього року на Калущині кількість хворих такими недугами збільшилася на 16,6%. Зокрема, виявлено один випадок дизентерії, два випадки сальмонельозу та 72 випадки гастоентероколітів. Переважна більшість захворювань — поодинокі, і вражають переважно міських мешканців.
Використано матеріали Інтернет-видання ”Українська правда” та ТСН