Від початку засідання сесії було очевидно, що бюджетні справи йдуть не так добре, як хотілося б. На зауваження депутатів від Народного руху України Лесі Кирилович та Володимира Кіндрата щодо необхідності ремонту, відповідно, Народного дому імені Антіна Могильницького та даху гуртожитку “Дружба” Ігор Насалик повідомив, що уже з липня місто почне виконувати роботи, на які у бюджеті закладені кошти. Наразі ж міську скарбницю спустошили виплати відпускних та оздоровчих освітянам, які з середини червня — у відпустках. Загалом, цьогоріч учителям виплатили близько дев’яти мільйонів гривень.
Однак, навіть за таких умов містові доводиться нелегко, тож, влада почала всерйоз задумуватися над тим, як поповнити бюджет наступного року. І, загалом, — вирішила зробити серйозні кроки, такі як підвищення орендної плати за землю. Збільшення ставки орендної плати за землю розраховане переважно на великі промислові підприємства. Ціна питання — додаткові надходження від орендної плати тільки із виробництв на суму близько 16 млн. гривень.
Загалом, ставки у проекті рішення не змінилися тільки для земель сільськогосподарського призначення. З 3% до 4% від грошової оцінки землі під об’єктами виробництва зріс коефіцієнт орендної плати для підприємств виробничої діяльності. З 3% до 5% — для торгових центрів, кафе, ресторанів, супермаркетів, промислових та продовольчих ринків, платних автостоянок. Банки, фінансові та кредитні установи платитимуть більшу плату: з 3% до 6%, аптеки, тимчасові торгові павільйони — з 5% до 6%. Найбільше зросла орендна плата для АЗС — з 3% до 10%.
Однак, збільшення ставки орендної плати, безперечно, стосуватиметься і представників малого і середнього бізнесу.
— По великому рахунку всі — на мінімальній ставці. Тому що 3% — це мінімальна ставка, яка передбачена законодавством. (максимальна — 12%. — Авт.) У 2009 році, коли розпочалася криза, ми, не зважаючи на те, що могли на цьому заробляти кошти, залишили ставку на тому рівні, на якому вона зараз є. Це — мінімальний рівень, передбачений законодавством. Для прикладу, у Коломиї встановили не три, не чотири, а дев’ять. Розпочався скандал, однак, влада наполягала, що в умовах, коли немає промисловості, вони іншим шляхом заробляти не можуть. Чи нормальною є ситуація, коли заправка працює за коефіцієном 4 у той час, як у інших містах працюють за максимальним коефіцієнтом? — звернувся до депутатів Ігор Насалик. — Я вважаю, що ми незначно змінили мінімальну ставку до 4%. Давайте також зважати, що бюджет треба якось наповнювати.
Але підприємці, яких у міській раді — 15, намагалися знайти чимало аргументів, щоб не платити більше. Тож, проект дістав негативні відгуки від земельної комісії та комісії власності. Одна з причин — депутати не отримали достатніх аргументів щодо доцільності такого збільшення.
— Проект рішення “Про порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки у Калуші” пройшов процедуру регуляторного акту, і був винесений на громадське обговорення. Він тривалий час був розміщений на сайті Калуської міської ради, неодноразово подавався на комісії. — запевнив депутатів начальник земельного відділу Калуської міської ради Володимир Мельник. — З орендної плати за землю від виробництв наразі у нас надходження у рік становлять 39, 9 млн. гривень. Якщо коефіцієнт збільшити на один пункт, як запропоновано, — до 4-х, то надходження будуть становити 53,2 млн гривень.
Однак, депутати продовжували наполягати на неналежній підготовці рішення. І коли зрозуміли, що таким чином відтягти прийняття рішення не вдасться, вирішили перейти до більш прямих аргументів на захист власного бізнесу.
— Платити — треба, і платити — будемо. Питання: скільки і як. Ідеться не про відсотки. Ідеться про коефіцієнт. Тому якщо коефіцієнт був 3, а став — 6, то реально плата збільшується у два рази, тобто, на 100%. Грошова оцінка землі відбулася у 2007 році. Кожного року індексація грошової оцінки піднімала її вартість на 10-12%. І, незалежно від коефіцієнту, плата зростала автоматично. Тобто, якщо людина, наприклад, у 2007 році за коефіцієнтом 3 платила 30 гривень за кв. метр, то вже наступного року платила на 10% більше — 33 гривні, — аргументував Віталій Кінаш (фракція Української партії). —Пропоную плату за землі сільськогосподарського призначення залишити без змін. Що стосується виробничої діяльності підприємств, то тут важливо зробити розмежування. Наприклад, виробничій хімічній діяльності — залишити 4. Що стосується виробничої діяльності підприємств, то — встановити коефіцієнт 3,3 (Віталій Кінаш має стосунок до однієї з пекарень і одного з торгових центрів. — Авт.). Щодо торгових центрів, то пропозиція — 3,3 (у проекті рішення — 5. — Авт.). Фінансові установи — встановити 4, продовольчі — 3, є пропозиція 3,3. Автозаправні станції пропоную залишити на попередньому рівні. Тому що ті підприємці, — не зареєстровані у Калуші. Це — чужі люди.
Однак, Ігор Насалик відкинув пропозицію розмежувати виробничу діяльність і хімічну. За словами міського голови, такий поділ не передбачений законодавством, тож, потягне за собою судові позови.
Надалі депутати, взагалі, перейшли до захисту суто тих галузей підприємництва, якими займаються саме вони. Так, Володимир Кузик (фракція Української партії) бідкався, що тільки за оренду землі під ресторан “Вежа” платить 1,5 тис. гривень у місяць.
Що стосується орендної плати за ресторани, супермаркети, магазини і кафе, то всі вони мають переважно невелику площу, і їхня орендна плата — незначна. Загалом, на думку Ігоря Насалика, доцільно збільшувати й оренду для банків і фінансових установ, а також — для платних автостоянок. Навіть попри зауваження депутатів, що це автоматично відіб’ється на вартості паркування транспорту, міський голова навів нехитрий підрахунок, який показує вигоду автостоянки навіть при платі 5 гривень за добу.
Тим, кому орендна плата зовсім не по кишені, міський голова запропонував заплатити всього раз — викупивши землю.
Відтак, дискусія зовсім зайшла у глухий кут, тож, депутати розійшлися на перерву. Радитися щодо подальших дій пішла переважна більшість обранців. У сесійній залі залишилися здебільшого ті, хто не має власного бізнесу.
Після перерви позиція депутатів залишилася незмінною: збільшувати орендну плату треба тільки за окремими пунктами, і, переважно, — за тими, що не стосуються діяльності, яку веде більшість із них. Погодившись на збільшення орендної плати для підприємств виробничої діяльності за коефіцієнтом 4, основною вимогою стало зменшення плати для підприємств торгівлі: супермаркетів, магазинів, кафе та ресторанів. Замість запропонованого коефіцієнту 5 запропонували 3,5. Орендну плату за продовольчі і промислові ринки та платні автостоянки запропонували розраховувати за коефіцієнтом 4, хоча у проекті рішення було заплановано встановити коефіцієнт 5.
Однак, міський голова наполягав, що зміни і доповнення можна буде приймати тільки тоді, коли буде прийнятий початковий проект рішення, який, за результатами поіменного голосування, був прийнятий більшістю голосів. І — підтриманий рідкими оплесками.
На цьому розглядати питання завершили, так і не перейшовши до поправок.
